У власності держави перебувають понад 3,5 тисячі підприємств. Приватизація розпочалася ще за минулої влади і тривала за усіх наступних складів уряду, але безуспішно. Ще жодного разу владі не вдалося залучити стільки грошей від продажу держмайна, скільки було заплановано бюджетом. Проте у стратегії економічного розвитку, яку представив Кабмін на основі аудиту держави, приватизація залишається однією із пріоритетних реформ. У коментарі «Слово і діло» експерти-економісти пояснили, яких помилок припускалася влада у процесі приватизації і чому реалізація державного майна постійно гальмується.
За словами економіста Андрія Блінова, важливо не тільки проводити приватизацію, а й забезпечувати ефективне управління великими майновими комплексами, які залишаються у розпорядженні держави.
«Програма приватизації у нас виконувалася тривалий час. Ми бачимо, що важливим моментом є саме ефективність роботи підприємств та узгодженість майна, яке повинно підпадати під приватизацію, із державними стратегіями розвитку. Тобто наскільки держава здатна сама керувати великими майновими комплексами і наскільки вона бачить доцільність у такому управлінні. Це, в принципі, ключова проблема. Я не бачу нічого поганого, що сама приватизація не просувається. Проблема в тому, наскільки держава може керувати такими комплексами», — сказав експерт.
Економіст навів приклад вуглевидобувної галузі.
«Держава залишилася з майже повністю збитковими шахтами, оскільки більш прибуткові були приватизовані під час першої хвилі. Відповідно сьогодні перспектива цих копалень —видобувати збиткове вугілля і змушувати державу так чи інакше фінансувати це видобування », — зазначив Блінов.
Дохід від приватизації держмайна: очікування та реальністьВід приватизації держмайна держава з 2015 року ще жодного разу не отримала до бюджету очікуваної суми.
Експерт переконаний, що найбільш успішною приватизація є у банківському секторі. Крім того, на його погляд, попит на майно в Україні досить невеликий, незважаючи на певний оптимізм, який існував після 2014 року.
Водночас, економіст Ілля Несходовський упевнений: державна власність дає змогу владі ставити на керівні посади таких підприємств своїх людей.
«Такі люди шляхом корупційних схем просто заробляють на цьому гроші. Це використання державної власності в особистих інтересах. Але я вважаю, що у нас є і хороші приклади: зокрема, готель «Дніпро». Дуже добре реалізований сам конкурс, тому окремі успіхи є», — зазначив експерт.
Економіст додав, що велика приватизація зазнала невдачі в 2017 році, коли не вдалося реалізувати Одеський припортовий завод і багато інвесторів зробили відповідні висновки. На думку Несходовського, приватизація ОПЗ була реальним шансом відкрити для інвестицій Україну.
«Таки був проданий завод «Мотор Січ», це свідчить про те, що інвесторів цікавлять інтелектуальні розробки. Те, що зараз відбувається, — люди не хочуть вести бізнес в Україні, але вони максимум зацікавлені в таких операціях», — сказав експерт.
Несходовський вважає, що приватизація — одна з найскладніших реформ. На його думку, опору не уникнути, незважаючи на те, що в 2014 році деякі зміни в управлінні державною власністю все-таки відбулися.
Експерти справедливо відзначають, що ніяк не зрушить з місця лише так звана велика приватизація. При цьому приватизація малих підприємств відбувається хорошими темпами.
Велика приватизація продовжиться після COVID-19 – ЗеленськийВелика приватизація в Україні. Президент Володимир Зеленський розповів про хід малої, середньої, а також великої приватизації в країні.
«Багато що закладалося ще урядом Гончарука, який передав на продаж понад 500 малих підприємств. Була запущена платформа онлайн-торгів Prozorro, після цього мала приватизація почала відбуватися пришвидшеними темпами. І зараз теж досить активно», — зазначив заступник директора Центру економічних стратегій Дмитро Яблоновський.
За словами економіста, у будь-якому разі, як на центральному, так і на муніципальному рівнях держава залишається менш ефективним власником, ніж приватний.
«Держава має позбуватися підприємств і залишити у своєму розпорядженні тільки ті, які виконують якусь специфічну функцію. Відповідно, якщо є можливість щось продати — треба продавати. Але можна говорити, що фактично якісь корупційні інтереси цьому заважають. Звичайно, , але я думаю, що зараз все одно можна було би готуватися. Залучати інвестиційних радників, тому що велика приватизація відбувається тільки так. Вони могли би працювати, шукати потенційних інвесторів і потім, коли карантин закінчиться, повноцінно продавати», — наголосив Яблоновський.
Нагадаємо, в бюджет 2020 року закладали 12 млрд грн прибутку від приватизації. Для порівняння, в 2019-му очікували отримати понад 17 млрд грн, але залучили менше мільярда.
Наприкінці вересня в Україні заборонили реалізацію великих об'єктів на період карантину.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»