Які рішення команди Зеленського юристи вважають суперечливими й до чого це призведе

Читать на русском
Розпуск ради, призначення Богдана, повернення Саакашвілі громадянства України та деякі інші рішення команди президента суперечливі з точки зору права. Чим це обернеться, ми спитали у юристів.
Слово і Діло

Від початку каденції президент Володимир Зеленський підписав понад 50 указів, більшість з яких стосувалися кадрових питань. Декілька рішень президента України викликали бурхливу реакцію не лише суспільства, але й юридичної спільноти. «Слово і Діло» пропонує подивитись, які рішення глави держави юристи вважають щонайменше суперечливими.

Розпуск Ради та призначення дострокових парламентських виборів

Найбільш обговорюваним став один із перших указів Зеленського про дострокове припинення повноважень Верховної ради та призначення позачергових виборів на 21 липня. Підставою для розпуску Ради має бути відсутність коаліції, й це потрібно юридично довести. Але Зеленський просто сказав, що коаліції не було й своїм указом запустив виборчий процес.

Протягом місяця КСУ може скасувати підставу для проведення дострокових парламентських виборівЯкщо КСУ визнає неконституційним указ президента про розпуск Ради, тоді втрачається підстава для проведення позачергових дострокових виборів і ЦВК має зупиняти виборчий процес.

«Гарант Конституції першим порушив Конституцію. В мене були деякі сумніви, адже є дві позиції з цього приводу. Але сумніви розвіялися після виходу «Народного фронту» з коаліції. Вони зробили цей крок для того, щоб розпуск парламенту був неможливий, і ця позиція більш правильна й відповідає національним інтересам», – переконаний експерт із конституційного права Богдан Бондаренко.

Зараз Конституційний суд розглядає заяву групи депутатів про визнання указу Зеленського про розпуск Ради неконституційним. За словами Бондаренка, протягом місяця буде відомо, відбудуться позачергові парламентські вибори чи будуть скасовані.

Якщо КСУ визнає неконституційним указ президента про розпуск Ради, тоді втрачається підстава для проведення позачергових дострокових виборів і ЦВК має зупиняти виборчий процес. «Законом це не врегульовано, але вона (ЦВК – ред.) має це робити», – додав експерт.

Така неоднозначна ситуація, на думку адвоката «Столичної колегії адвокатів» Геннадія Дубова, виникла через те, що за п'ять років депутати не спромоглися довести до ладу регламент ВР, у тому числі, норми про коаліцію. «Коли є можливість неоднозначного тлумачення закону, то з'являється можливість ухвалити політико-правове рішення. Скоріш за все, той варіант тлумачення, який визнає більшість, і буде в роботі», – зазначив він.

Призначення Богдана главою Адміністрації президента

Колізія з призначенням Андрія Богдана главою Адміністрації президента України полягала в тому, що з одного боку, він підпадає під закон про люстрацію, а з іншого – не є держслужбовцем.

Призначення Андрія Богдана главою АП юристи вважають неоднозначнимСам Андрій Богдан не сумнівається в законності свого призначення, однак його колеги-юристи дещо іншої думки.

Юристи не дійшли однозначної думки з цього питання. Богдан дійсно підпадає під закон про люстрацію, але є винятки для учасників бойових дій (УБС), і якщо він отримав такий статус, то протиріч із законом немає. Таку думку висловив Геннадій Дубов.

Неоднозначною вважає ситуацію й експерт із конституційного права Олександр Москалюк, який переконаний, що хоча закон про очищення влади не є досконалим і досі перебуває на розгляді КСУ, він є чинним, отже, його потрібно виконувати. З іншого боку, згідно із законом про державну службу, глава АП виведений із переліку посад, які підпадають під люстрацію.

Між тим Мін'юст відправив запит до АП щодо проведення люстраційної перевірки щодо Богдана й не виключає, що доведеться звертатися до суду. На думку Москалюка, в такому разі юридичне відомство має всі шанси на перемогу.

Звільнення Горковенка з посади члена Нацради з питань телебачення

Заплутана з юридичної токи зору й абсолютно прозора з політичної історія зі звільненням члена Націради з питань телебачення та радіомовлення Горковенко, схоже, також матиме своє продовження в суді.

24 травня Зеленський підписав доволі суперечливі укази, якими скасував попередні укази Порошенка про призначення Горковенка на посаду та про звільнення його попередника. «Незрозуміло, чому вони не звільнили Горковенка, а скасували попередній указ. Скасування указу не є підставою для звільнення», – зазначив Богдан Бондаренко.

Поділяє думку свого колеги й Олександр Москалюк, який пояснив, що через укази Зеленського тепер невідомо, в якому статусі перебувають люди, яких нібито звільнили.

Горковенко спочатку пожартував у Facebook, що згідно із законодавством, має право повернутися на попереднє місце роботи, тобто до АП, але позов до суду на Зеленського подав справжній, а не жартівливий.

Повернення громадянства Саакашвілі

Бондаренко назвав неадекватним указ Зеленського, що повернув втрачене громадянство України Міхеілу Саакашвілі.

«Те, що зробив Зеленський, неправильно. Він просто вніс зміни до указу попереднього президента. Так можна повносити зміни до будь-яких указів. Якщо вирішувати питання справедливості, потірбно було чинити інакше. Можна було б надати Саакашвілі нове громадянство України чи принаймні обґрунтувати скасування указу Порошенка, виходячи з того, що той був неправовим і порушував принципи справедливості», – зазначив юрист.

Окрім низки сумнівних указів, підписаних президентом Зеленським, у його команді також озвучують досить суперечливі пропозиції. Зокрема, в Зеленського запропонували ухвалити пакетом закони про імпічмент та скасування депутатського імунітету. На думку Москалюка, згодом це може призвести до того, що нардепам повернуть недоторканність.

Юрист дав жорстку оцінку указу Зеленського, що повернув громадянство України СаакашвіліПрезидент Зеленський мав три варіанти вирішення цієї проблеми, але обрав не найкращий, з точки зору права, шлях, вважає юрист.

«Нагадаю, що ухвалення пакетом внесення змін до Конституції та звичайного закону було однією з підстав скасування конституційної реформи 2004 року Конституційним судом України», – зазначив він.

На думку Москалюка, в команди Зеленського є рішення, з приводу яких ще можна дискутувати, як указ про розпуск парламенту, а є рішення, які свідчать або про некомпетентність, або про злий намір. «До останніх я би відніс рішення щодо Богдана, всі укази, що скасовували укази Порошенка, а також повернення українського громадянства Саакашвілі. Щонайменше вони були юридично некоректними», – зазначив експерт.

Він підкреслив, що з перших днів роботи президента Зеленського відбувається нехтування правом на користь політичної доцільності. Зокрема, якщо КСУ визнає неконституційним указ президента про розпуск Ради, то це щонайменше призведе до політичної нестабільності.

При цьому президента неможливо притягнути до відповідальності за такі рішення, по-перше, через високу суспільну довіру, а по-друге, через те, що імпічмент можливий лише за умови, що президент скоїть злочин. У той час, як політичну відповідальність запроваджувати ніхто не збирається.

Раніше ми писали, що дострокові парламентські вибори може зупинити рішення КСУ.

Також «Слово і Діло» розбиралося з юристами, чому неможливо одночасно розпустити Верховну раду й провести вибори за відкритими списками.

Ірина Рибінська, спеціально для «Слова і Діла»

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.