Хаос чи стратегія: що означають перші рішення нового президента

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Протягом першого тижня повноважень, новообраний президент України прогнозовано став головним н’юзмейкером й трендсеттером політичного порядку денного. Та, як виявилось, усі його рішення – як суто державницького характеру, так і кадрові – дуже приблизно відповідають задекларованим намірам у його передвиборчій програмі.

Так, Володимир Зеленський у перший тиждень повноважень глави держави вже не виконав одразу 4 своїх обіцянки. І, що прикро, жодної поки не встиг виконати.

Втім, сказати, що команда новообраного президента рухається в цілковитому розрізі зі своїми задекларованими програмними цілями – також не можна. Однак, якщо придивитися ближче, Володимир Зеленський поки що наступає на ті ж самі граблі, по яким ходили його попередники. Про які кроки саме йдеться – спробуємо розібратися.

Референдум – не вихід

Команда нового президента пішла на неоднозначний крок – оголосити референдум із приводу припинення воєнних дій на Донбасі та встановлення миру із Росією. Начебто цей референдум, за словами самого Зеленського, не матиме законодавчої ініціативи, а є лише способом з’ясувати думку суспільства.

Старт дострокових парламентських виборів: у кого які шансиЦентральна виборча комісія України оголосила про початок кампанії з дострокових виборів до Верховної Ради з 24 травня.

Втім, загально відомим є той факт, що чинний закон «Про Всеукраїнський референдум» визнаний неконституційним, а новий – так і не був розроблений та прийнятий. Цікаво, що виправити цю ситуацію раніше обіцяли низка політиків, в тому числі, і колишній президент Петро Порошенко, втім, цього так і не сталося.

Тема про референдум небезпечна через низку факторів. По-перше, опитування може мати дуже маніпулятивний характер, і навряд чи більшість українців виступлять за продовження бойових дій на Донбасі з метою відновлення суверенітету. В становлення миру дипломатичним шляхом – такий варіант розвитку подій ось вже багато років підтримує більшість громадян.

По-друге, тему з референдумом можуть використати під час передвиборчої кампанії, яка дасть можливість партії «Слуга народу» наростити рейтинги. А що робити далі із цією темою – невідомо.

По-третє, очевидно, що тема референдуму дозволяє команді Зеленського відійти від набридлих всім і неефективних Мінських угод. Щоправда, запропонувати щось більш дієве – поки що не спромоглися. Вочевидь, формування команди спеціалістів для ефективної зовнішньої політики нового президента – триватиме певний час. А тому тема референдуму має поки що стати таким собі початковим тлом.

Цікаво й те, що апелюючи до проведення референдуму, президент таки не виконав одну зі своїх перших обіцянок – одним із перших внести законопроект «Про народовладдя». Крім того, досі не були внесені проекти законів про імпічмент та зняття депутатської недоторканності. Вочевидь, цими питаннями повинна буде зайнятися вже нова Верховна рада.

Кадровий хаос?

Нічого нового для української політики не відбулося і в кадровій політиці. Володимир Зеленський розпочав призначення на основні посади своїх найближчих соратників та членів його передвиборчого штабу.

Данилюк, РНБО і кадри Зеленського: хто насправді буде впливати на рішенняНовим секретарем РНБО призначений Олександр Данилюк. Генштаб також отримав нового керівника. 21 травня, Президент представив тих, кого взяв собі в радники, і в АП. Главою Адміністрації став Андрій Богдан.

Чим завершувалася подібна кадрова політика – ми вже не раз були цьому свідками. Чи є компетентними в своїх сферах призначені президентом кадри? Чи вдасться їм ефективно керувати процесами та зібрати довкола себе команду професіоналів? І навіть попри те, що більшість із призначених – досі не були у великій політиці – експерти не поспішають називати їх «новими обличчями».

Адже, призначення очільником Адміністрації президента Андрія Богдана – є досить суперечливим з огляду на те, що він займався антикорупційними питаннями в уряді Миколи Азарова й не міг пройти на посаду через вимоги люстрації. Втім, що цікаво, це не завадило Богдану балотуватися на парламентських виборах в 2014 році за списками БПП й навіть ледь не потрапити у Раду саме завдяки цій політсилі.

Ще одне неоднозначне призначення - заступником голови СБУ став близький товариш Зеленського і керівник «Студії Квартал 95» Іван Баканов. Тобто, людина без відповідного досвіду керівництва у спецслужбах. Саме він був юристом, який займався оформленням партії «Слуга народу». І подібних призначень в АП – дуже багато.

Якщо кадрові питання й надалі будуть здійснюватися лише за критерієм довіри та особистого знайомства з Володимиром Зеленським, критичних помилок у керівництві країною, на жаль, не уникнути. Подібні ситуації в українській політиці відбувалися неодноразово.

Розпуск парламенту

Нарешті одним із найбільш неоднозначних кроків нового президента – розпуск Верховної ради та запуск механізму дострокових виборів до парламенту.

«Мінськ-3» для Донбасу: чи чекати нових переговорних форматівМіністр закордонних справ говорить, що Україна може відмовитися від Мінська, якщо з РФ знімуть санкції. У ФРН пропонують нові додаткові заходи щодо Донбасу. Зеленський поки відмовчується щодо питання врегулювання конфлікту. Чи буде Мінськ-3 й коли, поговорили з експертами.

Цікаво те, що команда новообраного президента планувала діяти за найбільш сприятливого для себе сценарію. А саме – змінити виборчу систему на 100% пропорційну, із закритими виборчими списками (хоча, під час передвиборчої кампанії йшлося як раз про запровадження так званих «відкритих списків»), та зниження виборчого бар’єру до 3%.

Натомість народні депутати навіть не стали виносити запропоновані президентом зміни до виборчого законодавства на порядок денний Верховної ради. А оскільки указ про розпуск парламенту вже набрав силу – обирати народних обранців українці будуть за старою змішаною системою та із 5% виборчим бар’єром.

Кому таким чином краще зробив Володимир Зеленський – невідомо. Адже за змішаної системи партія «Слуга народу» хоч і прогнозовано набере достатньо високий відсоток прихильників, втім цього буде замало для формування більшості у новій Раді. Ба, більше: у провладної політсили навряд чи знайдеться достатня кількість союзників серед політичних сил у новообраному парламенті, аби сформувати коаліцію. А значить – основним полем битви за парламентську більшість цього разу стане славнозвісна «мажоритарка».

І хоч за останніми опитуваннями, близько 70% українців підтримують розпуск Верховної ради, потрібно розуміти, що якісно новим наступне скликання парламенту не буде. «Мажоритарка» – а це 199 депутатських мандатів – система, за якої досі можливий підкуп, фальсифікації та дуже нечесні стартові умови для різних кандидатів. Тож, нас чекає чергове коло політичного протистояння – але вже восени 2019 року. Й не виключено, що воно також затягнеться у часі й матиме непередбачувані наслідки для держави.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.