Хиткий баланс: три сценарії щодо обмеження повноважень президента

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Коли йшлося про політику, ще у Стародавньому Римі говорили: владу мало здобути, її потрібно ще утримати. Ця теза буде актуальною для українських політичних реалій наступні півроку. Адже з високою ймовірністю можна припустити, що після інавгурації нового глави держави на нас очікують запеклі баталії між новообраним президентом та Верховною радою.

Припущення автора цих рядків ґрунтуються на двох аргументах. По-перше, на високій ймовірності перемоги шоумена Володимира Зеленського в другому турі президентських виборів та відсутності в нього досвіду державного управління, команди та опори у вигляді фракції в парламенті. По-друге, навіть після перемоги шоумена інші політики вмить нікуди не подінуться й уже розробляють сценарії можливих запобіжників проти будь-яких нестандартних дій та рішень новообраного президента.

У таборі опонентів Володимира Зеленського вже моделюють різноманітні ситуації, коли рішення президента можна буде заблокувати, а загалом лунає тренд на суттєве обмеження президентських повноважень. Мовляв, левову частку роботи можуть виконувати Верховна рада та Кабінет міністрів, обов’язки головнокомандувача – передати очільнику Генштабу.

Посада та повноваження президента від самого початку новітньої історії України були предметом конституційних суперечок. Хто такий президент України? З одного боку, він не несе відповідальності за економічну ситуацію в державі, хоча впливає на кадрову політику надважливого органу в цьому питання – Нацбанку. Він є гарантом Конституції та головнокомандувачем – надважлива місія під час війни з ворогом. Він має право призначати міністра оборони. Він ухвалює рішення щодо ключових посад у силовому блоці – ГПУ та СБУ, відповідає за національну безпеку, зовнішню політику – пропонує кандидатуру очільника Міністерства закордонних справ. Впливає на судову гілку влади через участь у квотному формуванні низки органів контролю. Частина суддів Конституційного суду призначаються за квотою президента.

Державне управління і влада: що обіцяють Порошенко та ЗеленськийПетро Порошенко дав два обіцянки з держуправління, а Володимир Зеленський обіцяє цілий ряд законопроектів і реформ.

Ще більше влади президент отримує, якщо має сильну опору в стінах парламенту. Наразі президент Петро Порошенко фактично контролює ситуацію в найбільшій фракції, яка формує більшість у Верховній раді, – БПП. Втім, у разі перемоги Володимира Зеленського баланс може суттєво похитнутися й роль головного стейкхолдера у формуванні державної політики переміститься до парламенту та уряду. Що тоді зможе зробити президент, щоб залишитися впливовою фігурою? Та які додаткові запобіжники можуть бути застосовані за допомогою Верховної ради, щоб обмежити повноваження глави держави?

Конституційна реформа

Однією з перших тему змін до Конституції ще до старту виборчих змагань минулого року в своїх публічних виступах почала «штурмувати» Юлія Тимошенко. Надалі ця тема стала одним із лейтмотивів її передвиборчої кампанії.

Юлія Володимирівна заздалегідь готувалася до президентства, розуміючи, що на цій посаді їй буде непереливки. Адже сил фракції «Батьківщини» у Верховній раді замало, щоб мати надійне опертя, а виконувати обіцяне у власній програмі без більшості в парламенті було б майже неможливо.

Відтепер тема змін до Конституції лунатиме гучніше не лише з вуст «Леді Ю». Вочевидь, формат змін до Основного закону підтримають й інші політичні гравці, навіть у таборі поки що чинного глави держави Петра Порошенка. Хоча послаблення повноваження президента за допомогою змін у Конституції технологічно дуже тривала процедура. Для цього потрібна суттєва єдність у ще чинному скликанні Верховної ради. З огляду на історію взаємовідносин основних політичних гравців у парламенті, реалізувати цей сценарій буде неможливо. А з огляду на закінчення повноважень законодавчого органу, розпочати зміни Основного закону можна буде, в кращому разі, лише з 2020 року.

Закон про президента України

Ще одна ідея, як можна поставити крапку в певному дуалізмі повноважень, – ухвалити закон про президента, в якому чітко обмежити його сфери діяльності, паралельно забравши функції призначення голів ОДА та місцевих державних адміністрацій.

Перші кроки на посаді президента: що обіцяють зробити кандидатиЮлія Тимошенко обіцяє одразу сім перших кроків у разі обрання президентом, а Володимир Зеленський планує внести кілька законопроектів.

Ця ідея вже давно циркулює в стінах парламенту й виникла ще задовго до виборів. А враховуючи процеси децентралізації, обмеження влади президента виглядатимуть цілком логічним кроком.

Якраз у питанні розробки та ухвалення закону «Про президента України» у стінах парламенту може виникнути цілком закономірний консенсус. Можливо, в разі виграшу на виборах сам Володимир Зеленський та його команда не пручатимуться такому сценарію. Адже натомість зможуть отримати союзників у Верховній раді. До слова, нещодавно в команді шоумена пообіцяли, що він обійматиме свою посаду в разі перемоги на виборах лише один термін, а Адміністрацію президента докорінно реформують.

Загроза імпічменту

Обидва фіналісти другого туру президентських виборів обіцяють у разі виграшу внести на розгляд парламенту законопроект про імпічмент як невідкладний. Коментуючи свої перші кроки на посаді глави держави, Володимир Зеленський зазначив, що одним із перших запропонує розглянути парламенту законопроект про імпічмент.

«Також подам законопроекти «Про зняття недоторканності з президента України, народних депутатів і суддів», «Про імпічмент президента України», «Про відкликання народного депутата України», – відповів Зеленський на запитання журналістів.

Президент vs парламент: скільки в кого владиЗгідно з результатами першого туру, найбільшу кількість голосів отримав Володимир Зеленський. Про президентську посаду та інститути влади поговорили з експертами.

Своєю чергою Петро Порошенко також заявив, що закон про імпічмент потрібен, і він готовий до обговорень для напрацювання збалансованого документа. «Я твердо переконаний, що закон про імпічмент потрібен. Так само, як і закон про тимчасові слідчі комісії. Я абсолютно впевнений у тому, що в парламенті має відбутися дискусія з цього приводу й цей закон потрібно ухвалювати як відповідальність президента в разі порушення ним Конституції, скоєння злочину», – зазначив чинний глава держави.

Мабуть, марно нагадувати про те, що розробка закону про імпічмент була одним із пунктів у програмі Петра Порошенка ще під час його виборчої кампанії в 2014 році. Президент неодноразово наголошував, що необхідність запровадження реальної процедури імпічменту – це своєрідний запобіжник від можливого революційного шляху зміни влади.

Але саме зараз, лише після того, як закінчиться президентська кампанія, фракція БПП може висловити зацікавленість у винесенні на голосування законопроекту про імпічмент. Схоже, закон може бути прописаний таким чином, щоб максимально звузити поле діяльності для глави держави. Загалом, така ініціатива може знайти підтримку серед парламентських фракцій. Звісно, якщо команда Володимира Зеленського не зіграє на випередження й не вигадає більш сприятливий для свого лідера сценарій розвитку подій.

Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...