В Україні ситуація, коли президент впливає на багато чого й впливає мало на що. Це пов'язано із самою політичною системою, яка перебуває в русі до парламентаризму.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив політолог Андрій Горбенко.
«У 1991 році разом із незалежністю ми отримали закон про президента України. Відповідно до закону, він був головою виконавчої влади. Тобто це була система класичної президентської республіки, коли президент – особа, що обирається, є керівником виконавчої влади, ухвалює основні рішення в межах закону. Так це працювало», – зазначив Горбенко.
Система виявилася нестабільною, Кравчук із цими повноваженнями не впорався й пішов достроково. На цю посаду прийшов Кучма, який також мав конфлікти з владою, нагадав він.
Прогнози та реальність – вибори президента України 2019 року31 березня в Україні пройшли чергові президентські вибори. Явка за даними ЦВК станом на 20:00 склала 63,5 відсотка.
За його словами, конфлікти в чомусь були схожі на російські. В РФ також парламент із президентом воювали, тільки там це закінчилося бойовими діями.
«У нас за нашої м'якості все було більш демократично. Виникла Конституція, за якою вже була президентсько-парламентська республіка. Президент залишався, в нього було дуже багато повноважень, він дуже сильно впливав на виконавчу владу, але при цьому з'являвся прем'єр. Прем'єр тепер був головою виконавчої влади, а не президент», – уточнив політолог.
Ця система пропрацювала певний час, певною мірою стабілізувала всю політсистему. Але держава розвивається, країна прийшла до акцій «Україна без Кучми», додав він.
«Система знову дала збій. Кучма, бачачи це, проводить референдум, який мав, значною мірою, зробити Україну парламентською державою. Там була двопалатність, багато про парламентський устрій держави. Криза 2004 року, перший Майдан були якраз про це: президента має бути менше, а парламенту – більше», – пояснив експерт.
Криза ця закінчилися приходом Ющенка й тим, що Україна стала парламентсько-президентською республікою. Система існувала до приходу Януковича, який повернув Конституцію, що була за Кучми, нагадав він.
«Власне, ось це повернення й викликало потім кризу вже 2013-2014 років. Точніше, паралельно з тим, що робила РФ, у нас парламент і президент перебували в нестійкому стані», – наголосив Горбенко.
За його словами, зараз у нас чітко парламентсько-президентська республіка. Президент є, за ним зовнішня політика, армія, він є гарантом Конституції. Зараз президент має дуже опосередкований вплив на виконавчу владу. За ним залишилося призначення губернаторів, але він уже не призначає прем'єра. Тому навіть якщо Зеленський стане президентом, вирішувати, хто стане прем'єром, буде парламент, а не він.
«У Порошенка, у президента в принципі мало повноважень. Інший момент, і в цьому якраз заковика, чому ця посада має таке високе значення, полягає в тому, що політична сила того, хто виграє президентські вибори, виграє й парламентські», – пояснив він.
Тому президентська посада така значуща й знакова, незважаючи на те, що в президента мало повноважень. Скоріш за все, з точки зору політичних трендів, президентські повноваження ще зменшуватимуться, цілком імовірно, що наступні політкризи будуть узагалі за відсутність президента як такого або зведення його просто до представника, як у ФРН, уточнив фахівець.
На його думку, вся історія незалежності протягом більш ніж 20 років про шлях до парламентаризму.
«Є люди, які усвідомлено обирають і хочуть Зеленського, адже він буде слабким президентом через свою некомпетентність, тому на ньому роль президента закінчиться. А з огляду на те, що він не зможе сильніше тиснути в зворотному напрямку, протистояти цьому, то все це закінчиться безкровно», – підкреслив він.
У нас цикл 5-8 років між кризами, які викликані цими тенденціями. До того ж у країні немає інституційних партій, тому парламент і виглядає слабким, хоча на практиці це не так. У 2014 році парламент, по суті, витягнув країну, додав політолог.
На його думку, зараз питання, хто стане президентом, впливатиме на те, як мине наступна криза.
«Але тут є важливий момент – у країні війна. Слабкий головнокомандувач може не лише бути слабким у протистоянні парламенту, а й у протистоянні агресору. Тому є ризик, отримавши парламентаризм, втратити країну. Якщо в цій системі, грубо кажучи, немає Авакова, який протистоїть Порошенку, то ми розуміємо, що Порошенко може вийти на стан другого терміну Кучми. Зрозуміло, що система рухається в чіткому напрямку, але в нас є війна, це все ускладнює», – резюмував Андрій Горбенко.
Що встиг виконати й провалити президент за 5 років на посаді – за посиланням.
Раніше «Слово і Діло» з'ясовувало, наскільки результати президентських виборів в Україні збігалися з екзит-полами та соцопитуваннями.
Також «Слово і Діло» подивилось, які перші кроки на посаді глави держави обіцяють кандидати в разі перемоги.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»