Прагматизм та месіанство: в чому причина невдач експатів в Україні

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

На своїй прес-конференції президент Петро Порошенко, серед іншого, поставив крапку у важливій для його рейтингу «проблемі Саакашвілі». Команда глави держави добре попрацювала над тим, щоб нейтралізувати надокучливого грузинського політика. «Міхеіл Саакашвілі сам зруйнував свої мрії та надії. Я не думаю, що зараз він є щасливою людиною. Реадмісія Саакашвілі була проведена в повній відповідності до закону», – показово неемоційно підкреслив Петро Порошенко під час спілкування з журналістами.

Вже за кілька днів поліція, застосувавши силу, розігнала безстроковий мітинг прихильників Саакашвілі в центрі столиці. Наметове містечко було розгромлене, а на місці подій правоохоронці начебто знайшли бойові гранати.

Ще за кілька днів активного обговорення подій довкола Саакашвілі та протестувальників з’явилися дані соцопитування, проведеного центром SOCIS. 48% опитаних респондентів підтримали ідею з депортацією Міхеіла Саакашвілі, ще 55,5% учасників опитування негативно ставилися до акцій протестів, які очолював лідер «Руху нових сил» у центрі столиці. Начебто результати опитування підтверджують суспільний консенсус із діями влади. Втім, не все так просто.

Справді, попри скандальний норов та різкі заяви Міхеіла Саакашвілі, очолювана ним партія «Рух нових сил» залишилася без харизматичного лідера, а перспективи політика в Україні виглядають примарними. Та й сам екс-очільник Одеської ОДА, попри свої сентиментальні зізнання в любові до Україні та її народу, вже встиг заявити про своє бажання повернутися до влади Грузії, вигравши президентські вибори вже цього року.

Вочевидь, саме цими подіями можемо констатувати завершення ери експатів в українській політиці. Які висновки варто зробити українцям? Які наслідки мали призначення іноземців на найвищі урядові посади та надання їм українського громадянства?

Ігри з громадянством

Навряд чи політична діяльність політиків-іноземців отримає суттєві відгуки в українському суспільстві. Єдиним, хто справді пошматував рейтинги провладних сил, був саме Міхеіл Саакашвілі. Його медійність, попри відсутність на центральних телеканалах, була й залишається настільки суттєвою, що не могла не впливати на імідж президента та його команди.

Іноземці в українській владі: чому Україну один за одним полишають «варяги»Директор Агентства моделювання ситуацій оцінив український досвід запрошення на керівні посади іноземців.

Діяльність колишнього президента Грузії в Україні навряд чи могла б стати позитивним двигуном для змін у країні. Втім, однозначно мала сильний деструктивний вплив на рейтинги всіх провладних політиків. Адже не слід забувати, що працюючи ще в команді чинного президента на посаді голови Одеської ОДА, саме Саакашвілі нещадно критикував дії тодішнього прем’єр-міністра Арсенія Яценюка та його команди. Тоді медійність та екзальтованість Саакашвілі сприяла пониженню рейтингів прямого конкурента Петра Порошенка.

Екс-президент Грузії мав хорошу нагоду отримати більше політичних дивідендів ще в 2015 році, якби зміг поступитися власними амбіціями та об’єднати довкола себе низку опозиційних політичних сил. Однак не зробив цього й уже зараз «Рух нових сил» як уламок атомізованих малих опозиційних партій, згідно із соціологічними опитуваннями, навряд чи здолає 5% виборчий бар’єр на наступних виборах. Натомість роль Саакашвілі можуть виконати інші політичні гравці – можливо, не такі харизматичні, але з умінням домовлятися.

Найбільшою помилкою чинної влади як для власного іміджу, так і для іміджу всієї України стали ігри з наданням та позбавленням громадянства експатів. На хвилі піднесення в 2014-2015 роках, влада на чолі з президентом відверто загравала з усіма лояльними експатами, направо й наліво роздаючи українське громадянство. Проте вже на той час із високою ймовірністю була очевидною помилковість такої стратегії поведінки. Позбавивши громадянства вчорашніх політичних соратників, українські провладні політики додали собі проблем із рейтингами й створили ще більш ганебний імідж для своєї держави.

Кволі успіхи експатів

Проблема з неефективністю експатів в українській владі була закладена ще від самого початку надання їм громадянства та призначення на високі посади. Перша суттєва хиба полягала в завищених очікуваннях самих українців щодо залучених до управлінських процесів у нашій державі іноземців.

Місія неможлива: в чому причина стрімкого «грузинопаду»?Грузинська команда була чи не найчисленнішою групою серед експатів-реформаторів, яку запросили до влади для здійснення реформ після Революції Гідності. Через 2 роки більшість з них ідуть зі своїх посад, не полишаючи надій на позитивні зміни в Україні.

Єдині, хто бодай чимось позитивним запам’ятався на першому етапі здійснення реформ у правоохоронній сфері, стали політичні соратниці Міхеіла Саакашвілі – екс-перша заступниця міністра МВС Ека Згуладзе та очільниця Нацполіції Хатія Деканоїдзе. Обидвом не без допомоги західних партнерів та при достатньому фінансуванні вдалося досягти певних успіхів у запуску поліцейської реформи. Однак ґрунтовні перетворення так і застигли на початковому етапі. І Згуладзе, і Деканоїдзе залишили Україну. Обидві пішли різними шляхами. Хатія Деканоїдзе повернулася до політичних справ у Грузії й бере активну участь у розбудові партії Міхеіла Саакашвілі «Єдиний національний рух». Згуладзе, за свідченням заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій і тимчасово переміщених осіб України Юрія Гримчака, відмовилася від громадянства України й також збирається повернути собі громадянство Грузії.

Друга проблема експатів в українських політичних реаліях полягала в тому, що вони самі не могли оцінити масштабів викликів, які постали перед Україною. До того ж повторити успішний досвід, який вдалося втілити в інших країнах, справа марна. Під час вивчення закономірностей у бізнесі вчені вивели формулу так званої «систематичної помилки того, хто вижив». Йдеться про те, що ми часто вивчаємо лише позитивний досвід окремих успішних кейсів, однак залишаємо поза увагою неймовірну кількість помилкових вчинків та досвіду, які також застосовувалися для вирішення певної проблеми. Якраз ситуація з експатами – яскраве практичне підтвердження цієї теорії.

Хто залишився?

У серпні 2017 року був звільнений голова правління «Укрзалізниці» Войцех Бальчун. Попри високу заробітну плату, досвідченість та можливості для змін, польському фахівцю вдалося керувати «Укрзалізницею» трохи більш ніж рік. За цей час успіхи Бальчуна більш ніж скромні. За словами самого фахівця, за час керівництва компанією йому вдалося її стабілізувати, поліпшити економічні показники, підготувати п'ятирічну стратегію, повернутися до залучення інвестицій, а також запустити нові пасажирські рейси. Причина відставки – бажання повернутися на батьківщину до своєї сім’ї.

За яких умов Саакашвілі повернеться до Грузії та що це означає для України?Саакашвілі закликав соратників з Єдиного національного руху повернутися до влади в Грузії в 2018 році. Чи зможе політик повернутися до Грузії та як бути з кримінальними провадженнями проти нього, оцінили експерти.

Наразі в чинному уряді експатів залишилося вкрай мало. Серед когорти соратників Саакашвілі продовжує виконувати свої обов’язки лише заступник міністра юстиції Гія Гецадзе. Залишається виконувачем обов'язків голови Державного агентства автомобільних доріг України колишній міністр транспорту і водного господарства Польщі Славомір Новак. Найбільш згадуваною в ЗМІ останнім часом є й в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун, яка також отримала українське громадянство лише в 2015 році. Нарешті не в уряді, але в НАБУ свою діяльність із набору, навчання та роботи детективів, аналітиків, працівників IT-відділу продовжив ще один соратник Саакашвілі Гізо Углава.

Серед тих, хто не відмовився й не був позбавлений українського громадянства та плекає бодай якісь політичні амбіції, можна назвати лише екс-міністра економіки Айвараса Абрамавічуса. Він займається громадською діяльністю, намагається брати участь у фахових економічних заходах, дає інтерв’ю телеканалам та пише статті для онлайн-видань. До слова, у вересні минулого року Апеляційний суд Києва зобов'язав екс-міністра спростувати заяву про тиск на нього з боку заступника голови парламентської фракції «Блоку Петра Порошенка» Ігоря Кононенка.

Велика історія з експатами має стати хорошим уроком для всіх українців і майбутніх владних еліт. По-перше, навіть якщо досвід іноземного фахівця може знадобитися на певній посаді в Україні, це не має автоматично завершуватися наданням українського громадянства. По-друге, віра в успішне повторення закордонного досвіду в українських реаліях мала б остаточно розвіятися, як міф.

Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...