Місія ОБСЄ на Донбасі: чотири роки роботи, чи буде п'ятий

Читать на русском
Мандат моніторингової місії ОБСЄ на Донбасі закінчується 31 березня. І цього разу в Україні прогнозують проблеми з продовженням роботи місії.
Спостерігач ОБСЄ

Днями перший заступник голови спеціальної моніторингової місії ОБСЄ Александр Хуг заявив, що термін дії мандата місії на території України спливає в березні. Якщо в попередні три рази організація без проблем продовжила роботу місії, то цього разу з цим прогнозують проблеми. На жаль, поки не вирішене питання з введенням миротворців ООН на Донбас, Україні не вигідно відмовлятися від роботи спостерігачів. «Слово і Діло» згадує, навіщо на Донбас була введена місія, в які скандали потрапляли спостерігачі ОБСЄ та які перспективи продовження мандата.

Чотири роки роботи

Місія ОБСЄ з'явилася в Україні в березні 2014 року, ще до початку збройного конфлікту на Донбасі. Її першим завданням була фіксація ситуації в Криму, де на той момент уже з'явилися «зелені чоловічки» з Росії. Пізніше Україна попросила ОБСЄ продовжити візит і розширити зону охоплення на південь і схід країни. Члени СММ мали збирати інформацію про ситуацію з безпекою, дотримання прав людини, в тому числі національних меншин, у різних регіонах. Спочатку до складу місії входили близько 100 осіб. Групи спостерігачів розмістилися в Херсоні, Одесі, Львові, Івано-Франківську, Донецьку, Дніпрі та Луганську.

Після початку конфлікту в Донецькій і Луганській областях ОБСЄ стала поступово збільшувати кількість своїх спостерігачів, крім того, на Сході почали з'являтися перші безпілотники місії.

Артур ГерасимовНародний депутат України
Герасимов заявив, що кількість спостерігачів від ОБСЄ в зоні зіткнення буде збільшено до 1000Сказано 13 квітня 2015 р.Статус обіцянки: Виконано

29 травня 2014 року Верховна Рада України схвалила меморандум про розміщення в країні моніторингової місії з головним офісом у Києві. Уже в жовтні ОБСЄ вперше продовжила свій мандат в Україні на шість місяців.

Як зазначається на сайті організації, спостерігачі «покликані сприяти зменшенню напруженості, становленню миру, стабільності та безпеки». Для цього члени місії взаємодіють з органами влади та громадянським суспільством. Крім того, СММ ОБСЄ збирає інформацію про ситуацію з безпекою в регіоні, встановлює факти порушень припинення вогню на Донбасі й регулярно публікує звіти.

Станом на 24 січня 2018 року до складу місії ОБСЄ в Україні входять 1 тисяча 194 особи, з них 691 особа – це міжнародні спостерігачі з 44 країн. Найбільше в місії спостерігачів зі США – 56, Великої Британії – 53, Росії, Боснії і Герцеговини – по 39.

У 2015 році на Донбасі відкрилися перші передові патрульні бази ОБСЄ. Восени, як і обіцяв президент України Петро Порошенко, відкрилися пункти в Авдіївці, Пісках, Горлівці, Дебальцевому.

Російський ГРУшник в складі місії та рукостискання з бойовиками

Майже за чотири роки своєї роботи на Донбасі працівники СММ ОБСЄ неодноразово потрапляли в різні скандали. Влітку 2014 року бойовики в Донецькій області взяли в полон декілька спостерігачів організації, яких потім відпустили.

У 2015 році українські журналісти виявили в складі моніторингової місії представника Головного управління розвідки Генштабу Росії. На той момент ГРУшник уже був відкликаний за пияцтво. Пізніше Хуг підтвердив його звільнення й назвав це «поодиноким випадком».

Петро ПорошенкоПрезидент України
Порошенко обіцяє, що ОБСЄ матиме мандат перевірки на всій окупованій територіїСказано 4 жовтня 2015 р.Статус обіцянки: Виконано

На початку серпня того ж року в Донецьку були спалені 4 машини, які належали організації. В Міністерстві закордонних справ України цей інцидент розцінили як спробу бойовиків залякати представників СММ ОБСЄ. В організації підпал зв'язали з доповідями місії про ситуацію в Донецьку.

У 2016 році в соціальних мережах з'явилося фото з весілля за участю представників незаконних збройних формувань у Луганській області, де були присутні люди в одязі із символікою ОБСЄ. В організації пізніше заявили, що ці спостерігачі більше не працюють у місії, й назвали їхню поведінку «непрофесійною».

Зовсім нещодавно, в листопаді минулого року, виник новий скандал. Сепаратистське видання оприлюднило відео передачі українській стороні тіл загиблих військових. На записі видно, як представники ОБСЄ обмінялися рукостисканнями з бойовиками. У Києві на цей інцидент відреагували жорстко, однак, згідно із заявою ОБСЄ, це був «мимовільний жест, властивий багатьом людям, які раніше служили в збройних силах, і він у жодному разі не свідчить про схвалення або навіть прихильність до будь-якої позиції або точки зору».

Мандат місії ОБСЄ закінчується: що далі

18 лютого 2016 року Постійна рада ОБСЄ продовжила мандат моніторингової місії на рік – до 31 березня 2017 року. Після цього в березні минулого року продовжили ще на 12 місяців – до 31 березня 2018 року.

У комітеті Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони прогнозують проблеми з черговим продовженням мандата.

«Після того, як президент підпише закон про реінтеграцію Донбасу, в якому Росія визнана агресором, перебування російських спостерігачів ОБСЄ, на мою думку, буде неможливим. І це буде своєрідною проблемою для самої ОБСЄ. Оскільки там усі рішення ухвалюються консенсусом, і Росія, зрозуміло, влаштує істерику з приводу того, що з місії можуть виключити її людей. Тому це може поставити під загрозу перебування на Донбасі самої місії», – розповів нардеп Олександр Бригинець.

Інший член комітету, Тарас Пастух, вважає, що Україна обов'язково має просити ОБСЄ продовжити роботу місії на Донбасі: «Важливо розуміти, що спостережна місія ОБСЄ – це не та місія, яка покликана погасити конфлікт, умиротворити боку, посадити їх за стіл переговорів. Тому що не всі люди чітко розуміють її функції й завдання, покладаючи якісь певні надії, які потім не виправдовуються. Завдання місії – інформувати країни, які стали засновниками ОБСЄ, та міжнародне співтовариство про ситуацію в зоні конфлікту».

За словами Пастуха, присутність міжнародних спостерігачів у зоні конфлікту вигідна для України, тому що вони дають не ту точку зору на ситуацію, яку хотіла б давати Росія.

При цьому на передовій вважають, що якщо ОБСЄ не залишиться на Донбасі, то бойовики відчують ще більшу безкарність. Цікаво, що в так званій «Донецькій народній республіці» вже виступили за продовження термінів перебування СММ на Донбасі.

Екс-міністр закордонних справ України Володимир Огризко заявив, що організація навряд чи вирішить піти з Донбасу: «Це хороший інструмент, у тому числі для наших західних колег, говорити про те, що вони долучають таку важливу структуру до зусиль щодо вирішення конфлікту. Хоча тут більше проглядається бажання отримати не результат, а процес. Що стосується процесу, то ОБСЄ працює. Вони реєструють, звітують, але далі цього піти не можуть».

У «Блоці Петра Порошенка» також вважають, що нічого кращого за місію ОБСЄ на Донбасі поки немає. «Безумовно, введення миротворців ООН було б значно кращим виходом із ситуації. Але поки не вирішене питання з миротворцями, місія ОБСЄ – найкраща можливість публічного міжнародного контролю над подіями, що відбуваються на Донбасі», – зазначив Бригинець.

Журналіст Денис Попович зазначає, що до появи миротворців ООН на Донбасі Україні вигідніше погодитися на продовження роботи ОБСЄ: «Перш ніж «блакитні каски» з'являться на території України, пройде чимало часу: адже навіть якщо про прийнятний формат роботи місії ООН вдасться домовитися найближчими тижнями, то лише підготовка до введення контингенту технічно забере не менш ніж півроку. А це означає, що миротворці ООН, за найсприятливіших обставин, можуть з'явитися в нашій країні хіба що восени».

Нагадаємо, перший заступник голови СММ ОБСЄ в Україні Александр Хуг заявив, що за минулий тиждень у зоні АТО підвищився рівень насильства, а ознаки того, що сторони готуються до активізації конфлікту, помітні всюди.

Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...