День вишиванки щороку святкують у третій четвер травня. І хоча це свято не є державним, його відзначають на загальнонаціональному рівні, влаштовуючи тематичні заходи та майстер-класи. Ініціативі, яка спочатку була лише студентським флешмобом, а згодом трансформувалася у день єдності українців по всьому світу, цьогоріч виповнюється 20 років. Напередодні Дня вишиванки «Слово і діло» зібрало найцікавіші факти про традиційний одяг українців, який впізнають далеко за межами нашої держави.
Історія Дня вишиванки
Свято День вишиванки протягом 20 років пережило трансформацію: воно виникло як студентська ініціатива у Чернівецькому національному університеті у 2006 році. Студентка Леся Воронюк запропонувала одягнути вишиту сорочку, не як сценічний костюм чи музейний експонат, а як видимий код нації. Її заклик до одногрупників та викладачів одягнути вишиванки став початком всеукраїнського, а згодом і міжнародного свята. Перший флешмоб об’єднав лише кілька десятків студентів, але його ідея швидко поширилася Україною та світом. Нині Леся Воронюк – керівниця ГО «Всесвітній день вишиванки».
Вишиванка – як код нації
Вишите вбрання створювали задовго до Хрещення Русі, а історію виникнення вишивки в українській традиції пов’язують з Трипільською культурою, яку відносять до епохи пізнього неоліту. Одна зі знахідок VI століття – це металева статуетка чоловіка з Мартинівського скарбу, знайденого в Черкаській області біля села Мартинівка. Фігурка була «одягнена» у сорочку із вишивкою на грудях. Також в українській історії вишиті орнаменти знаходили на кам'яних бабах у степах.
Нині в Україні існує близько 100 вишивальних технік. Найвідоміші: гладь, хрестик, низь, мереження, бігунець, плетіння. Сама вишиванка – це не просто елемент одягу. Це культурний код, у якому закладені історія, традиції та світогляд українців. Перші візерунки-обереги на сорочках були особливими: для дівчинки вишивали сорочку чорним візерунком, символом родючості, для хлопчика – синім і зеленим візерунком, символами захисту. Інші орнаменти мали таке значення:
- червоний – життя, сила, енергія;
- чорний – земля, стабільність, коріння;
- білий – чистота та духовність;
- рослинні мотиви – природа, розвиток, добробут;
- геометричні візерунки – захист і гармонія.
Найбільш розповсюджені вишиванки білого кольору. Вишиванки чорного кольору у давнину одягали виключно чоловіки. Самі ж українці масово ніколи не носили вишиванок на щодень, були так звані сорочки «буденки» (від слова «будні») без прикрас. З часом у різних частинах України сформувалися унікальні стилі, техніки та кольорові поєднання на вишиванках.
Цікаві факти про українську вишиванку
В Україні нині функціонує досить висококонкурентний ринок вишиванок. Вишиту сорочку можна придбати як на ярмарках або базарах, так і у брендових магазинах або замовити індивідуальний пошив у майстринь. Серед масових вишиванок вартість найдорожчих сягає близько 20 тисяч гривень. А вишиванку президента України Володимира Зеленського у червні 2022 року продали на благодійному аукціоні за 100 тисяч доларів.
Крім того, до переліку нематеріальної культурної спадщини України внесено технологію вишивки сорочки «білим по білому», Борщівську народну вишивку, створення клембівської сорочки «з квіткою», технологію вишивки жіночої сорочки на Гадяччині, а також знання та уміння, пов’язані із сокальською сорочкою.
Як святкують День вишиванки в Україні
День вишиванки відзначають у понад 60 країнах світу. У третій четвер травня українці зазвичай вдягають вишитий одяг на роботу, навчання, прогулянки та культурні події. У містах проходять флешмоби, тематичні акції та святкові заходи. У вишитих сорочках часто з’являлися президенти України, політики, народні депутати і представники шоу-бізнесу, підкреслюючи красу і самобутність української культури.
Хто з політиків прийшов на роботу у вишиванці та опублікував патріотичне фото у перший рік вторгнення рф – можна згадати з нашого матеріалу.
Підтримку Україні через вишиванку неодноразово висловлювали й іноземні політики, демонструючи солідарність з українським народом. Серед них - Роберта Мецола, Урсула фон дер Ляєн, Марта Кос, Джастін Трюдо та інші.
З приходом повномасштабної війни в країні проводили благодійні акції, щоб зібрати кошти на підтримку ЗСУ. Протягом 20 років цього неофіційного свята фіксували низку рекордів, зокрема:
Наймасовіше зібрання у вишиванках: у 2011 році місто Рівне зафіксувало рекордну кількість – 6570 осіб у вишиванках, які разом відзначили День Незалежності.
Найдовша вишиванка: також у 2011 році у Чернівцях було створено вишиванку-гігант розміром 4х10 метрів, яка стала окрасою корпусу Чернівецького національного університету – місця народження свята.
Солодка вишиванка: львівські кулінари створили неймовірний торт-вишиванку довжиною понад 16 метрів, відтворивши на ньому традиційні українські орнаменти.
Рекорд флешмобу: у 2021 році місто Ірпінь зібрало 742 учасники у вишиванках, встановивши рекорд за кількістю людей у вишиванках на одному флешмобі.
Сьогодні українську вишиванку носять у містах Європи, Північної Америки та інших країн світу. Долучитися до свята цьогоріч 21 травня можна просто, вдягнувши національну вишиту сорочку.
Нагадаємо, раніше ми розповідали про календар свят та пам'ятних днів, присвячених українським захисникам. Також на нашій інфографіці – що змінилося у календарі свят за час війни з росією.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»