У війні проти росії Україна має намір добиватися справедливості не лише на полі бою, повертаючи окуповані території, а й у міжнародних судах. Ще з 2014 року, після анексії Криму та початку бойових дій на Донбасі, проти росії було подано кілька позовів, зокрема до Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ. «Слово і діло» розібралося, які справи все ще перебувають на стадії розгляду та чому суть претензій.
У Європейському суді з прав людини розглядаються чотири позови України проти росії.
В одну справу «Україна проти росії щодо Криму» об'єднано два позови: перший було подано у 2014 році щодо порушення росією прав людини на окупованій території півострова, другий було подано у 2018 році через порушення прав політичних ув'язнених.
У листопаді 2018-го Україна подала до ЄСПЛ позов через захоплення росією українських моряків. Нагадаємо, 25 листопада того року російські прикордонники біля Криму обстріляли та захопили три українські військові кораблі, а також затримали 24 моряки (у 2019 році їх вдалося звільнити).
У лютому 2021 року Україна подала позов, який стосується адміністративної практики росії у цілеспрямованому знищенні опонентів на своїй території та на території інших держав. Серед зазначених у позові епізодів – отруєння Олексія Навального «Новичком».
«Адміністративна практика – це системне порушення, яке держава або вчиняє, або дозволяє вчиняти. Вона включає кілька епізодів, близько 20, точніше поки рано говорити, тому що ми все одно будемо ще доповнювати заяву. В Україні є шість епізодів, у решті світу – 13 чи 14, включаючи Олексія Навального, це один із прикладів», – пояснював тодішній заступник міністра юстиції Іван Ліщина.
В одну справу в ЄСПЛ об'єднано чотири позови України та Нідерландів проти росії: порушення прав людини на окупованому Донбасі; викрадення дітей-сиріт та дітей-інвалідів та їх переміщення на територію рф; збиття пасажирського рейсу MH17; повномасштабне вторгнення росії в Україну.
Покарання росії за злочини в Україні: які інститути вже працюють над цимНад покаранням росії за злочини в Україні вже працюють три міжнародні інститути. Які їхні завдання та що ще належить створити.
У Міжнародному суді ООН розглядаються дві справи за позовом України проти росії.
Перший позов було подано ще у січні 2017 року, але суд ООН лише у 2019 році визнав свою юрисдикцію. «Рф порушує Конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму, а її посадові та приватні особи постачають зброю, надають фінансування, проводять тренування та надають інші форми допомоги збройним формуванням, у тому числі «ДНР» та «ЛНР» та іншим пов'язаним з ними групам та окремим особам, які діють на території України. Росія порушує вимоги Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації та здійснює дискримінаційні дії щодо кримськотатарського та українського етнічного населення в Криму з лютого 2014 року з метою закріплення російського домінування на півострові шляхом знищення конкуруючих культур», – така суть позову.
Перші слухання у цій справі відбулися 6 червня, рішення очікується протягом кількох місяців.
Другу заяву до Міжнародного суду ООН Україна подала 26 лютого 2022 року. У рамках цього позову Україна хоче спростувати заяви росії про вчинення геноциду російськомовного населення, яку вона використала як привід для повномасштабного вторгнення, а також довести зловживання рф Конвенції про запобігання злочину геноциду.
У березні суд ООН у постанові про тимчасові заходи зобов'язав росію негайно припинити військові дії проти України. Кремль відмовився виконати цю вимогу.
На початку липня суд погодився долучити до позову ще 32 держави – країни Євросоюзу (крім Угорщини), Австралію, Канаду, Нову Зеландію, Велику Британію, Норвегію та Ліхтенштейн.
Ще два позови розглядає Постійна палата третейського суду (міжнародний арбітражний суд у Гаазі).
У вересні 2016 року було подано позов щодо порушення росією Конвенції ООН з морського права у прилеглих до Криму територіальних водах України, акваторії Чорного та Азовського морів та Керченській протоці, а також щодо порушення права на мирне судноплавство, використання природних ресурсів континентального шельфу.
Другий позов було подано у квітні 2019 року – також щодо порушення Конвенції ООН з морського права, мова про захоплення українських катерів та моряків: «Захоплення росією українських судів у Чорному морі, затримання та кримінальне переслідування наших моряків грубо порушує норми Конвенції та звичаєвого міжнародного права, яке має спричиняти отримання належної компенсації за шкоду, заподіяну такими порушеннями, у тому числі, компенсацію морякам за незаконне позбавлення волі».
Нагадаємо, з інфографіки «Слово і діло» можна дізнатися, які інститути вже створені для покарання росії та які ще належить створити.
Також ми писали, які країни вже підтримали створення спеціального трибуналу для росії.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»