У п'ятницю Україна та союзники зібралися на вже одинадцяте засідання Контактної групи з оборони – це сталося якраз на річницю роботи формату «Рамштайн». Проривних рішень за підсумками засідання не було: Україна сподівалася на хороші новини про винищувачі F-16, проте союзники наголосили, що зараз у пріоритеті протиповітряна оборона. «Слово і діло» підсумувало, які рішення та військову допомогу погоджували на «Рамштайнах».
Перша зустріч на американській авіабазі в Німеччині відбулася 26 квітня 2022 року за участю понад 40 країн. Тоді й було створено групу з питань оборони України, яка має збиратися раз на місяць.
На першому засіданні було ухвалено рішення про перехід України на калібри та техніку натовського зразка – 155 мм. «Поступово це забезпечить повну взаємосумісність української армії з арміями держав НАТО. Що стане значним посиленням східного флангу Альянсу», – зазначив тоді міністр оборони Олексій Резніков.
Ще одним рішенням було розширення навчальних програм для українських військових на озброєння та техніку, які ще не надано нашій армії.
Друга зустріч відбулася 23 травня, але у форматі онлайн. Однак це не завадило Україні отримати підтвердження посилення берегової оборони, зокрема за рахунок пускових установок та протикорабельних ракет Harpoon.
За підсумками «Рамштайну» в Бельгії 15 червня Україні пообіцяли виділити знову-таки Harpoons, а також артилерію (HIMARS, 155-мм гармати та MARS-II) та вертольоти.
На момент проведення четвертого «Рамштайну» група об'єднувала вже півсотні країн. Усі результати зустрічі в Міністерстві оборони не розкрили, але, за словами Резнікова, домовилися про продовження програм з навчання військових та ремонту техніки.
П'яте засідання Контактної групи з питань оборони України закріпило курс на довгострокову підтримку. Крім того, США оголосили черговий пакет військової допомоги на 675 млн доларів: боєприпаси для HIMARS, 105-мм гаубиці, снаряди для 105-мм артилерії, ракет HARM, бронеавтомобілі Humvee, протитанкові системи, патрони для стрілецької зброї, гранатомети, бойові машини піхоти.
Крім цього, Норвегія оголосила про передачу Україні 160 протитанкових ракет Hellfire, пускових установок та блоків наведення для них.
На шостій зустрічі обговорювалося посилення протиповітряної оборони України – далі це справді було пріоритетом «Рамштайнів». 12 жовтня стало відомо, що Україні передадуть системи NASAMS, AMRAAM, а також артилерійські системи MARS-II, Panzerhaubitze 2000, Caesar.
У листопаді за підсумками сьомого «Рамштайну» союзники пообіцяли Україні артилерію та боєприпаси, системи ППО (зокрема HAWK), а також зимове спорядження та амуніцію.
Перед першим цьогорічним засіданням у форматі «Рамштайн» Україні пообіцяли надати значну кількість військової техніки, у тому числі танки (докладніше – на інфографіці). Після зустрічі 20 січня на американській авіабазі стало відомо, що ЗСУ отримають ще більше систем протиповітряної оборони (Patriot, NASAMS), бронетехніку, артилерію та боєприпаси.
За підсумками зустрічі 14 лютого союзники сформували «танкову коаліцію» та пообіцяли більше систем ППО, артилерії та бронетхники.
Після десятого «Рамштайну», який проходив у онлайн-форматі, західні партнери України пообіцяли понад 150 танків Leopard, системи ППО та бронетехніку. Також Польща та Словаки оголосили, що готові поставити літаки – поки що лише радянські МіГ-29.
Від зустрічі 21 квітня Україна чекала саме новин щодо західних винищувачів, але конкретики не було. Натомість ЗСУ отримають боєприпаси, патрони, ракети HIMARS та системи ППО.
Нагадаємо, «Слово і діло» порівняло основні характеристики танків, які союзники передали Україні.
Також ми писали, яку ще техніку, окрім танків, отримали ЗСУ напередодні контрнаступу.
Які винищувачі вже пообіцяли Україні та скільки передали – на інфографіці.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»