Російська армія могла б більш агресивно атакувати українську залізницю та інфраструктуру, щоб зупинити потік західної зброї. Або росія могла б завдати більших збитків Заходу кібератаками або припиненням експорту енергоресурсів до Європи. Але тактика володимира путіна в останні тижні війни виявилася напрочуд обережною.
Про це пише The New York Times з посиланням на військових аналітиків та західних офіційних осіб.
Частково, пише видання, причина полягає в тому, що перші тижні війни наочно продемонстрували, що російські збройні сили набагато менш боєздатні, ніж можна було уявити.
Але американські та європейські офіційні особи також заявляють, що тактика президента путіна в останні тижні здавалася напрочуд обережною: повільний наступ на сході України, «стриманий» підхід до знищення української інфраструктури та уникнення дій, які могли б загострити конфлікт із НАТО.
Ця очевидна стриманість контрастує з пихатістю російської пропаганди на телебаченні, де вже відкрито обговорюється застосування ядерної зброї.
Тепер аналітики та офіційні особи задаються питанням, чи змінить путін свою тактику і чи посилить війну.
Питання особливо актуальне напередодні святкування 9 травня у росії. Деякі офіційні особи вважають, що путін використовує свою святкову промову для офіційного оголошення війни Україні та масової мобілізації.
Водночас американські та європейські офіційні особи кажуть, що вони не бачили будь-яких переміщень на місцях, які б свідчили про значно масштабніший наступ із додатковими військами 9 травня або після нього. Але вони не заперечують, що російський президент може спрямувати на війну серйозніші національні зусилля.
На даний момент путін, як пише видання, знаходиться в режимі «воєнного стримування», який дозволяє Україні перегрупуватися і запастися західною зброєю.
Протягом кількох тижнів офіційні особи у Вашингтоні обговорювали, чому російські військові не роблять більш агресивних спроб зруйнувати лінії постачання, якими західна зброя надходить в Україну. Відповідь частково полягала у тому, що українська система ППО продовжує загрожувати російським літакам.
Також росія мала проблеми зі своїми високоточними боєприпасами: багато з озброєнь не працювало належним чином, а поставки обмежені. У той час як удари по залізничних коліях або конвоях, що рухаються, повинні бути дуже точними, щоб бути ефективними.
Серед офіційних осіб також є думка, що росія прагне уникнути надто серйозної руйнації української інфраструктури, можливо, в помилковій надії на те, що вона все ще зможе взяти країну під свій контроль. У такому разі москві довелося б докласти величезних зусиль для відновлення зруйнованих власними бомбардуваннями міст.
Високопоставлений представник Пентагону сказав, що путін, можливо, уникав руйнування залізничної мережі України, тому що не хотів позбавляти себе можливості переміщати техніку та війська країною.
Росія також має інструменти, щоб завдати широкомасштабної шкоди Заходу. Наприклад, повністю припинити постачання газу до Європи чи влаштувати кібератаки. Але до цих способів рф не вдається. Ймовірно, путін побоюється асиметричної відповіді або не хоче давати привід НАТО для більш прямого вступу у війну.
Видання пише, що хоча путін не боїться ескалації своєї риторики, його дії свідчили про те, що він не хоче робити нічого, що могло б спровокувати більш масштабну війну.
«Загальний сенс полягає в тому, що він хоче вирвати хоч якусь перемогу з цього свого фіаско», – вважає представник Пентагону, припустивши, що путін не зацікавлений у тому, щоб «отримати ще більше неприємностей».
Нагадаємо, телеканал CNN із посиланням на джерела повідомляв, що путін на тлі численних невдач російських військ та великих втрат може 9 травня офіційно оголосити Україні війну.
Українська розвідка вважає, що у росії готуються до оголошення мобілізації на 9 травня.
Раніше російське видання «Медуза» писало про те, що в адміністрації президента росії дійшли висновку, що влада зараз не має «хороших піар-сценаріїв виходу» з війни, які не призвели б до падіння рейтингів.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»