Держава цього року планує дати квартири всім ветеранам війни на Донбасі – закрити чергу обіцяли і президент Володимир Зеленський, і прем'єр Денис Шмигаль. У держбюджеті-2022 на забезпечення житлом передбачено 5,5 млрд гривень. Після ветеранів, за словами президента, аналогічний процес розпочнеться для решти українських військових. «Слово і діло» сьогодні пропонує подивитись, які обіцянки щодо забезпечення житлом ветеранів АТО та ООС давали політики.
Що обіцяв Зеленський та члени Кабміну
До речі, повністю закрити до 2023 року чергу на квартири для ветеранів Володимир Зеленський пообіцяв двічі: виступаючи із посланням до Верховної ради та у День Збройних сил України.
До цього президент уже виконав обіцянку запровадити кредитні пільги на житло для ветеранів АТО/ООС. «Це будуть і кредитні пільги, тому що дуже багато хто з них хоче взяти навіть не безкоштовно квартиру, а в лізинг, бо багато хто з них працює і має можливість платити за свою квартиру, але немає можливості платити дуже високі відсотки за кредитами», – говорив він у жовтні 2019-го.
У тому ж році з'явилася нова бюджетна програма (обсягом 200 млн грн) з надання пільгового довгострокового державного кредиту переселенцям та учасникам АТО/ООС. Громадяни мають самі вибрати житло, під яке бажають отримати кредит і сплатити 6% вартості його нормативної площі. Термін кредитування – до 20 років, відсоткова ставка – 3% річних.
Крім того, Зеленський виконав обіцянку у 2021 році виплатити грошові компенсації на житло близько 500 ветеранам війни та членам сімей загиблих військових. За даними Міністерства у справах ветеранів, компенсації отримали 659 ветеранів війни та члени сімей загиблих, з яких 357 – захисники-переселенці.
Наприкінці 2019-го президент обіцяв протягом місяця представити мерам та головам ОДА програму будівництва житла для переселенців та ветеранів ООС. Але в такі стислі терміни вдалося представити тільки проєкт концепції програми.
У програмі уряду Дениса Шмигаля є обіцянка створити систему моніторингу потреб ветеранів війни, постраждалих учасників Революції гідності, членів їхніх сімей у медичних, психологічних, соціальних послугах. Це стосується, зокрема, й житла. Поки що обіцянка у процесі виконання.
Прем'єр Денис Шмигаль пообіцяв на цей рік виділити 5,5 млрд грн на забезпечення житлом ветеранів АТО/ООС зі статусом внутрішньо переміщеної особи. Відповідну суму справді було закладено до державного бюджету.
Міністр у справах ветеранів Юлія Лапутіна має виконати програмну обіцянку вжити заходів для покращення житлового забезпечення осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною. Але це теж у процесі. Торік Кабмін схвалив концепцію державної цільової соціальної програми забезпечення реалізації права на житло осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України на період до 2025 року.
Сергій Бессараб, який до Лапутіної очолював Міністерство у справах ветеранів, подібну обіцянку не виконав.
Голова Мінветеранів в уряді Гончарука Оксана Коляда провалила програмну обіцянку запровадити житлові програми для учасників бойових дій із використанням держпідтримки та пільгового іпотечного кредитування. Під час перебування Коляди на посаді було лише розроблено концепцію житлової програми.
Які обіцянки дають нардепи та мери
Член групи «Довіра» Микола Кучер перед виборами обіцяв закріпити програму для придбання житла військовослужбовцям. Під час каденції нардеп підтримував законопроєкти, спрямовані на покращення програм забезпечення житлом військових, а також голосував за бюджети, у яких передбачено кошти на фінансове забезпечення цих програм. Таким чином, обіцянку виконано.
Нардеп від «Слуги народу» Леся Забуранна пообіцяла, що всі ветерани АТО будуть забезпечені житлом у 2022 році – у бюджеті на це передбачать кошти. Справді, до держбюджету заклали 5,5 млрд грн, наприкінці року подивимося, скільки людей реально отримали житло та скільки коштів витратили.
Мер Черкас Анатолій Бондаренко ще у передвиборчій програмі 2015 року обіцяв збудувати житло для учасників антитерористичної операції та військових. Проте місто підійшло до вирішення питання житла з іншого боку: міськрада виділяла для учасників АТО кошти на довгострокові кредити під будівництво, реконструкцію та купівлю житла. Міська влада надавала лише компенсацію на перший внесок при придбанні житла, а безпосередньо житло будувати не стали – обіцянку провалено.
В останній передвиборчій програмі Бондаренко пообіцяв забезпечити учасників АТО/ООС новим житлом через міську програму пільгового кредитування. Програму затвердили у листопаді 2020 року.
Мер Львова Андрій Садовий у 2015 році також обіцяв забезпечити учасників війни на Донбасі квартирами. Протягом 2015-2019 року міська влада систематично забезпечувала ветеранів та їхні сім'ї житлом, зокрема, сформували квартирний резерв.
Раніше «Слово і діло» порахувало, скільки жителям найбільших українських міст потрібно відкладати, щоб купити власне житло.
Нагадаємо, в Україні анонсували запуск доступної іпотеки для громадян – державної програми «Українська мрія». Політолог Олександр Радчук розбирався, чи стануть кредити на житло доступнішими після цього.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»