Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав законопроєкт про віртуальні активи. Тепер його чекає друге читання у Верховній Раді – більш ніж через рік після першого. Законопроєкт має нарешті врегулювати ринок криптовалюти, якою користуються і прості українці, і нардепи. Навколо повноважень його регуляторів, НБУ та НКЦПФР, досі точаться суперечки, але основний зміст ініціативи, найімовірніше, вже не зазнає змін. «Слово і діло» зібрало на інфографіці головне про податки, які доведеться сплатити власникам крипти.
Які види віртуальних активів передбачає законопроєкт
Законопроєкт № 10225-д щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні визначає три види криптоактивів:
- токени з прив’язкою до активів – віртуальні активи, які підтримують стабільну вартість через прив’язку до вартості будь-якого іншого об’єкта цивільних прав – цінних металів, сировини, акцій компаній, а також у поєднанні з однією чи кількома офіційними валютами. Як приклад можна навести криптоактиви Paxos Gold або Tether Gold, прив’язані до вартості золота;
- токени електронних грошей – віртуальні активи, які підтримують стабільну вартість шляхом прив’язки до вартості виключно однієї офіційної валюти, а тому вважаються електронними грошима. До них належать, наприклад, USD Coin та Euro Coin;
- інші віртуальні активи – зокрема криптомонети і сервісні токени. Сюди належать класичні блокчейни – Bitcoin, Ethereum тощо. Детальна класифікація цих активів буде додатково визначена регулятором ринку віртуальних активів.
Хто зможе торгувати криптовалютами
Законопроєкт дозволяє продавати і купувати криптовалюту і фізичним, і юридичним особам. Однак ФОПи 1–3 груп мають проводити операції з криптовалютами винятково як звичайні фізичні особи та сплачувати відповідні податки при продажі.
Юридичні особи зможуть відкривати криптобіржі та створювати власні токени – але для цього їм обов’язково треба пройти авторизацію на надання послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів.
Так само як і юридичні особи, звичайні фізичні особи теж можуть займатися майнінгом – але лише для себе та вже існуючих токенів, без створення нової публічної пропозиції.
Які податки треба буде платити з криптовалюти
І фізичні, і юридичні особи мають вести самостійний облік криптовалютних операцій за звітний період. Законопроєкт передбачає для фізичних осіб сплату податків лише за чистий прибуток з продажу криптовалюти: 18% ПДФО та 5% військового збору. Водночас не підлягають оподаткуванню:
- операції з обміну однієї криптовалюти на іншу;
- безкоштовно отримані активи;
- активи, отримані внаслідок емісії (майнінгу);
- доходи на суму до 1 мінімальної зарплати станом на 1 січня звітного року.
Для юридичних осіб діє така система:
- якщо криптовалютні операції протягом звітного періоду вийшли у збиток, то цей збиток переноситься на наступний період як мінус до фінансового результату з криптовалютами, допоки збиток не буде погашений;
- якщо ж криптовалютні операції за звітний період вийшли у прибуток – то цей прибуток додається до загального фінансового результату, з якого юрособа сплачує податок за базовою ставкою.
Податкова амністія
Ініціатива передбачає для фізичних осіб можливість легалізувати віртуальні активи, отримані до набуття чинності законопроєктом, без підтвердження їхнього походження. Для цього можна буде сплатити внесок у 5% від вартості активів. У разі відмови вони підлягатимуть оподаткуванню як звичайні доходи під ставкою 18%.
Водночас можливість задекларувати старі криптовалютні заощадження діятиме лише при подачі даних за 2026 звітний рік – тобто є одноразовою.
Нагадаємо, БЕБ повідомило про викриття схеми конвертаційних центрів із залученням криптовалюти з фінансовим обігом у 23,5 мільярда гривень.
Нещодавно хакери з Північної Кореї зламали найбільшу криптобіржу світу – Binance, та викрали активів на понад 6,3 мільярда доларів.
Детальніше про найбільші викрадення криптовалюти з КНДР «Слово і діло» розповідало на окремій інфографіці.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»