Про перспективи союзу Польщі, України та Великої Британії, і спільні та окремі інтереси трьох країн. Про зміцнення обороноздатності держави, підвищення привабливості служби в ЗСУ та плани відмови від призову від президента. Про реакцію «Слуги народу» на нові подробиці обставин ДТП з нардепом Трухіним. А також про законотворчу активність парламентських фракції та груп у січні-місяці цього року. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Новий Троїстий союз: Україна, Польща та Британія
Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький та очільник уряду Великої Британії Борис Джонсон напередодні відвідали Київ на знак підтримки України на тлі російської загрози. Крім того, все активніше циркулює інформація, щодо підписання попередньої угоди про новий формат співпраці Києва, Лондона та Варшави.
Цю співпрацю європейські ЗМІ вже назвали «тристороннім оборонним союзом», який може стати осередком нової європейської безпеки. Схоже, що в Північноатлантичному альянсі немає єдності щодо термінів надання членства Україні. А тому новий договір може стати основою для нової системи європейської безпеки, адже долучитися до нього можуть й інші держави – передусім, країни Балтії, Скандинавії та Центральної Європи.
У Лондоні вже тривалий час розглядають можливості розширення свого геополітичного впливу після «Брекзіту» за рахунок пошуку нових перспективних союзників в Європі. Україна – ідеальний кандидат у цьому списку – наша держава має вихід до внутрішнього Чорного моря, маємо хороший економічний потенціал та суттєві безпекові виклики.
Польща, зі свого боку, новий безпековий союз розглядає як можливість отримати нове позиціювання серед європейських держав на тлі не завжди сприятливих відносин із ЄС. Польща першою відчула на собі можливості гібридної агресії союзу Росії та Білорусі на прикладі штучно створеної міграційної кризи.
Звісно, проявляючи проактивну позицію у співпраці з Україною, і Польща, і Велика Британія переслідують власні геополітичні інтереси. Проте й Україна, окрім військової підтримки та співпраці в оборонному секторі, отримує своє геополітичне позиціювання, стаючи основою для так званих малих альянсів із військової співпраці. Вже функціонує «Люблінський трикутник» (Польща, Литва, Україна), продовжується співпраця між Україною, Молдовою та Грузією, а також все більше поглиблюється взаємодія з Туреччиною.
Тож, як може виглядати новий союз трьох держав та що дасть новий формат співпраці в оборонній, економічній та енергетичній сферах - про це читайте докладніше в аналітичному матеріалі «Слово і діло» на порталі та в телеграм-каналі.
Посилення ЗСУ та плани зі скасування призову
Президент України Володимир Зеленський підписав указ «Про першочергові заходи щодо зміцнення обороноздатності держави, підвищення привабливості військової служби в Збройних Силах України та поступового переходу до засад професійної армії».
«Цей указ не тому, що скоро війна — це я говорю для всіх — цей указ для того, щоб скоро і надалі був мир в Україні» — пояснив глава держави.
У документі сказано, що чисельність ЗСУ за три роки збільшиться на 100 тисяч. Також йдеться про збільшення виплат військовослужбовцям, зокрема, про збільшення грошового забезпечення усіх військових до рівня не нижче трьох мінімальних заробітних плат. А також про збільшення терміну дії контрактів, розробку концепцій житлового забезпечення військовослужбовців, ветеранів, членів їхніх сімей; систему кар'єрного росту офіцерів.
А ще в Україні планують скасувати призов на строкову військову службу. Про це йдеться в указі президента, який оприлюднила пресслужба ОПУ 1 лютого.
Так, Зеленський доручив Кабміну забезпечити підготовку та внести на розгляд парламентом законопроєкт щодо «запровадження моделі інтенсивної системи військового вишкілу як можливої альтернативної форми проходження строкової служби та припинення призову громадян України на строкову військову службу з 1 січня 2024 року».
Нагадаємо, «Слово і діло» проаналізувало можливості та оснащення Збройних сил України, аби розібратися, чи зможе українська армія дати відсіч агресору в умовах повномасштабної війни. Відео про це дивіться на нашому YouTube-каналі.
Раптовий поворот у справі з ДТП Трухіна, та реакція «Слуги народу»
У фракції «Слуги народу» прокоментували ексклюзивне відео з камер поліцейських, які прибули на місце ДТП за участю народного депутата Олександра Трухіна, яке сталося ще 23 серпня 2021 року.
Заяву голови фракції Давида Арахамії щодо цього оприлюднила спікер партії Юлія Палійчук у своєму Telegram.
«Ми чекали офіційних і переконливих результатів розслідування ДТП, на місці якого бачили Олександра Трухіна. Але кадри з натільних камер поліцейських говорять більше, ніж він може сказати у своє виправдання» - сказано в повідомленні.
За словами Арахамії, Трухін повинен негайно покинути склад фракції в парламенті та партії в цілому. Однак навіть якщо він відмовиться зробити це добровільно, партія самостійно виключить його зі своїх лав, як тільки ситуація з коронавірусом дозволить зібрати партійний з'їзд і кворум.
«А в інших питаннях Олександр Трухін має співпрацювати зі слідством, щоб уже не нам, а суспільству дати відповіді на питання, які стосуються ДТП і всього того, що відбувалося після нього» - додав глава фракції СН.
Нагадаємо, журналісти «Української правди» опублікували відео з нагрудної камери співробітника патрульної поліції, який першим прибув на місце ДТП за участю Трухіна. Цей відеозапис раніше не демонстрували громадськості.
Раніше повідомлялося, що народний депутат від фракції «Слуга народу» Олександр Трухін 23 серпня 2021 року став винуватцем дорожньо-транспортної пригоди при в'їзді до Києва. Повідомляється також, що депутат був за кермом у стані алкогольного сп'яніння. Однак через кілька днів новина про цю аварію зникла з десятків ЗМІ.
Докладніше про подію та оприлюднене відео, яке відкриває нові подробиці інциденту - читайте на нашому сайті в окремій публікації.
Які законопроєкти подавали нардепи у січні 2022 року
У Верховній раді на початку року зареєстрували 93 законопроєкти (для порівняння, у грудні було 142). Від президента Зеленського надійшов лише один законопроєкт – про ратифікацію угоди з ЄС та Європейським співтовариством з атомної енергії щодо участі України у програмах «Горизонт Європа» та «Євроатом».
Кабмін Дениса Шмигаля зареєстрував за місяць 10 законопроєктів. Серед них – ратифікація угоди з Великою Британією про офіційну кредитну підтримку розвитку можливостей ВМС ЗСУ, зміни до законів «Про імміграцію», «Про транспорт» і «Про банки та банківську діяльність».
Депутати зареєстрували у Верховній раді 82 законопроєкти. Представники «Слуги народу» брали участь у розробленні 50 ініціатив, найактивнішими були Георгій Мазурашу та Андрій Клочко.
Нардепи від «Опозиційної платформи – За життя» брали участь у створенні 21 законопроєкту, над 9 із них працювали Валерій Гнатенко, Наталія Королевська, Володимир Мороз та Юрій Солод. До створення 18 ініціатив доклали руку нардепи від «Батьківщини».
Представники фракції «Голос» брали участь у написанні 17 законопроєктів, депутати «Довіри» – 16, члени фракції «Європейська солідарність» – 11, члени групи «За майбутнє» – 10.
Щодо позафракційних нардепів. Дмитро Разумков брав участь у розробленні 5 законопроєктів, Олександр Юрченко – 4, Артем Дмитрук, Людмила Буймістер та Роман Соха – 3.
Про законотворчу активність парламентських фракції та груп у січні-місяці цього року - читайте докладніше у нашому спецматеріалі з інфографікою на сайті.
Нагадаємо, 28 січня Верховна рада закрила роботу шостої сесії, докладніше про її останній тиждень можна прочитати у нашій аналітиці.
А ще ми маємо цікавий матеріал про те, які слова під час виступів у парламенті найчастіше вживали лідери депутатських фракцій та груп.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»