З канікул на карантин: як депутати працювали у перший пленарний тиждень року

Читать на русском
Верховна рада провела перший пленарний тиждень у році, його важко назвати продуктивним. З наступного тижня нардепи йдуть на карантин.
Слово і діло

Верховна рада повернулася з новорічних канікул, які тривали понад місяць. Але довга пауза в пленарних засіданнях не пішла нардепам на користь: багато законопроєктів цього тижня було провалено через брак голосів, а в парламенті – спалах захворюваності на коронавірус. І тепер Рада з канікул йде одразу на карантин на початку сьомої сесії. Які рішення все ж таки вдалося ухвалити на тижні – у матеріалі «Слово і діло».

Найобговорюваніша тема зараз у країні, окрім коронавірусу, звичайно, загроза повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У вівторок вранці перед пленарним засіданням лідери фракцій та груп провели закриту зустріч із міністром оборони Олексієм Резніковим та міністром закордонних справ Дмитром Кулебою.

На зустрічі, судячи із заяв нардепів після, глава Міноборони заспокоїв парламентаріїв і запевнив, що ситуація перебуває під повним контролем. Деякі фракції закликали також провести закрите засідання Ради за участю президента Зеленського та силовиків, щоб обговорити питання нацбезпеки, але поки що вони почуті не були.

На засіданні у вівторок вранці Верховна рада одразу ухвалила звернення до ООН, Європарламенту та іноземних держав щодо неприйнятності військового шантажу щодо України з боку Росії. Депутати закликали, зокрема:

  • засудити дії Росії, спрямовані проти територіальної цілісності та суверенітету України;

  • засудити позицію Росії, спрямовану на блокування прогресу у рамках міжнародних політико-дипломатичних зусиль;

  • застосувати всі можливі дипломатичні засоби з метою сприяння деескалації ситуації;

  • не допустити з боку Росії продовження шантажу та погроз повномасштабним вторгненням в Україну в обмін на гарантії нерозширення НАТО;

  • сприяти зміцненню обороноздатності України;

  • посилити тиск санкції на Росію.

Звернення підтримали всі політичні сили (282 голоси «за»), окрім «Опозиційної платформи – За життя»: у фракції вважають, що треба переходити до прямих переговорів із Росією на всіх рівнях, щоб вирішити проблеми у двосторонніх відносинах.

У вівторок у парламенті відчувався брак голосів, депутати навіть не змогли затвердити зміни до порядку денного сесії. А між іншим, там були важливі президентські ініціативи – законопроєкт про економічний паспорт українця та законопроєкт щодо громадянства. До речі, законопроєкт про столицю, який хотіли розглянути цього тижня, у порядку денному також не з'являвся.

Компенсація за оренду житла: скільки парламентарії отримали у 2021 роціСкільки компенсації отримали парламентарії за оренду житла у 2021 році, дивіться на інфографіці.

Крім того, забракло голосів для створення тимчасової слідчої комісії з питань перевірки можливих порушень у роботі омбудсмена.

Фактично відхилено законопроєкт про запровадження кримінальної відповідальності за підробку COVID-документів: його не змогли затвердити в другому читанні, і щоб відправити на доопрацювання голосів теж не вистачило.

Єдине, що пожвавлювало вівторок у Верховній раді – акція протесту ФОПів. Під будівлею парламенту зібралося кількасот людей, які мітингували з вимогою скасувати реєстратори розрахункових операцій (РРО). Якоїсь миті ситуація під парламентом мало не вийшла з-під контролю: почалися сутички з поліцією, люди намагалися прорватися до будівлі. В результаті постраждали два десятки активістів та правоохоронців.

Як компроміс у Раді зареєстрували законопроєкт. Відповідно до нього, до 1 лютого скасовуються штрафи за незастосування РРО; усім, хто до 1 квітня встановить РРО, штраф до кінця року за порушення буде знижено у 10 разів. Проголосувати законопроєкт планують 1 лютого. «Шановні друзі – підприємці сфери торгівлі. 25 січня минуло. Як і передбачалося, дива не сталося. Систему РРО ніхто не скасував і не скасує, незважаючи на мантри покидьків та шахраїв. У тих кількох тисяч ФОП, які ще не встановили РРО, є небагато часу – до лютого, щоб встановити РРО, і як і інші сумлінні колеги-ФОП фактично будуть звільнені від штрафів на 2022 рік. Хто не встигне – вибачте, – це буде ваша відповідальність», – наголосив Данило Гетманцев.

У середу почали з'являтися чутки про те, що через велику кількість хворих на коронавірус як серед нардепів, так і серед працівників Апарату, парламент може піти на карантин – тобто відмовитися від пленарних засідань і працювати в комітетах.

Пленарне засідання у середу пройшло максимально спокійно. У першому читанні було ухвалено законопроєкт про впровадження електронних квитків на автомобільному та міському електричному транспорті – е-квиток хочуть прирівняти до паперового.

Також було ухвалено закон про збільшення мінімального розміру аліментів, що підлягають стягненню з інших членів сім'ї та родичів. Тепер мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину, яка стягується з її матері або батька, не може бути меншою, ніж 50% дитячого прожиткового мінімуму. Якщо місце проживання або перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів або не мають можливості їх платити, призначається тимчасова держдопомога з урахуванням матеріального становища сім'ї, але не менше 50% дитячого прожиткового мінімуму.

Було ухвалено закон про соціальний та правовий захист політв'язнів та військовополонених. Він передбачає створення комісії щодо встановлення факту позбавлення особистої волі внаслідок агресії проти України. Людям, які були позбавлені волі внаслідок агресії або членам їхніх сімей надаватиметься щорічна державна грошова допомога.

Вранці у четвер парламент спробував звільнити голову Фонду держмайна Дмитра Сенниченка. Він написав заяву за власним бажанням ще у листопаді, а зараз перебуває на лікарняному, тож на засідання не прийшов. Опозиційні фракції, як завжди, обурювалися тим, що чиновника хочуть звільнити без заслуховування підсумкового звіту. Але Руслан Стефанчук запевнив, що це не є перешкодою для звільнення.

Давид Арахамія ще минулого року обіцяв, що фракція обов'язково підтримає відставку Сенниченка, проте звільнити його вчора не змогли: за проголосували 223 депутати. «Слуги народу» дали лише 175 голосів, незважаючи на обіцянку Арахамії.

Підсумки шостої сесії ВР: чиїми голосами ухвалювалися закониПід час шостої сесії найбільша підтримка законів йшла від фракції Слуга народу та групи Довіра.

Після голосування кілька нардепів, не з монобільшості, заявили про проблеми із системою «Рада», але повторно Стефанчук питання на розгляд не порушував. Сенниченко того ж дня прийшов до парламенту і знову подав заяву.

Депутати все ж таки затвердили план роботи на наступний тиждень. Так, Рада збереться на засідання 1 лютого, щоб відкрити сьому сесію, а далі працюватиме в комітетах через високий рівень захворюваності на ковід.

«Якщо пленарних засідань немає, це не означає, що парламент зупиняє свою роботу. Дав доручення всім комітетам Верховної ради збиратися, працювати та зосередитись на завданнях, які можна робити без пленарного формату роботи парламенту. Будь-якої миті, у разі потреби терміново зібратися в залі парламенту, – це буде зроблено», – запевнив Стефанчук.

Арахамія також підкреслив, що пауза в пленарних засіданнях потрібна, щоб розірвати ланцюг захворюваності: «Треба якийсь інкубаційний період, щоб люди посиділи вдома, попрацювали за допомогою онлайн-документів». Він також додав, що низька явка «слуг народу» на засідання не свідчить про розпад монокоаліції.

Також у четвер нардепи провели дуже детальне обговорення законопроєктів із захисту бджіл. Зрештою і основний, і альтернативний документ відправили на доопрацювання.

Знов-таки через коронавірус робота в п'ятницю пройшла в скороченому режимі. Депутати спочатку заслухали прем'єр-міністра, міністра оборони та міністра охорони здоров'я, потім зачитали запити та одразу закрили роботу шостої сесії.

Олексій Резніков під час години запитань до уряду розповів, що біля кордонів України зосередилося близько 130 тисяч російських військових. За його словами, це стільки ж, скільки було навесні минулого року: «Отже, кількість тоді і зараз пропорційна. Непропорційна реакція».

Віктор Ляшко повідомив, що до «червоної» зони карантину незабаром можуть потрапити шість областей – Закарпатська, Волинська, Чернівецька, Львівська, Вінницька та Сумська. А чекати на скасування карантину в Україні поки що не слід. «Давайте роз'яснювати переваги вакцинації тим, хто ще має сумніви, і досягнемо такого рівня вакцинації, як, наприклад, у Великій Британії. Наразі ми спостерігаємо за їхніми результатами скасування карантинних обмежень. Якщо цей досвід буде успішним, то після цієї хвилі застосуємо це і в Україні», – сказав Ляшко.

Нагадаємо, на інфографіці «Слово і діло» можна подивитися, чиїми голосами у Раді ухвалювалися закони під час шостої сесії.

Також ми писали, скільки законів авторства нардепів, уряду та президента Зеленського затверджували на кожній сесії.

Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ

та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал