Подкаст «Словом» за 17 грудня: резолюція Європарламенту щодо України, НАТО та нардепи-прогульники

Читать на русском
Головні новини та аналітика станом на 17 грудня - в авторському подкасті. Коротко розповідаємо про те, що досліджували протягом доби.‌
Подкаст «Словом»slovoidilo.ua

Про резолюцію Європарламенту щодо ситуації на кордонах України та позицію НАТО, озвучену генсекретарем Столтенбергом. Про обіцянку Володимира Зеленського забезпечити відкритість діяльності влади та автоматизацію публічних процесів онлайн. А також про те, кого з депутатів Верховної ради України позбавляли компенсацій за пропуски та прогули у 2021 році. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Ескалація на кордонах України: резолюція Європарламенту

Напередодні в Європарламенті ухвалили резолюцію щодо ситуації на кордонах України. У документі країни ЄС закликали підготуватися до запровадження суворих санкцій проти Росії у разі ескалації, - повідомляє сайті Європарламенту. За резолюцію проголосували 548 євродепутатів, проти виступили 69, а утрималось 54.

«ЄС має бути готовий направити Росії суворе попередження про те, що військові дії проти України будуть не лише неприйнятними, а й матимуть високу економічну та політичну ціну» – йдеться у повідомленні.

«Країни ЄС мають залишатися готовими до негайного узгодження суворих економічних та фінансових санкцій проти уряду Росії для усунення безпосередніх загроз, а не чекати наступного вторгнення, перш ніж вживати заходів» - йдеться у резолюції.

На думку депутатів Європарламенту, санкції на випадок ескалації по Україні мають включати розширення списку фізосіб за рахунок російських офіцерів, які беруть участь у підготовці можливого вторгнення до України, а також найближче оточення та олігархів «в орбіті президента Росії та їхніх сімей». Крім того, пропонується відключення Росії від платіжної системи SWIFT та запровадження санкцій проти секторів, важливих для російської економіки, а також порушення фінансування розвідувальних служб та військової сфери РФ.

Депутати також вкотре закликали ЄС вжити заходів щодо зниження залежності Європи від енергоресурсів Росії, утриматися від введення в експлуатацію проєкту Північний потік-2, незалежно від того, чи буде він у якийсь момент відповідати положенням газової директиви ЄС, а також запровадити глобальний режим санкцій за корупційні злочини.

Раніше високий представник Європейського союзу із зовнішньої політики Жозеп Боррель заявив, що Європейський союз у ситуації із загрозою вторгнення Російської Федерації стане на сторону України, навіть у найгіршому випадку.

Позиція НАТО

При цьому генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг на пресконференції після переговорів із президентом України Володимиром Зеленським у Брюсселі теж заявив, що будь-яка подальша агресія РФ проти України матиме серйозні наслідки.

«Ми закликаємо Росію повернутися до дипломатії, знизити напруженість та поважати суверенітет та територіальну цілісність України. Будь-яка подальша агресія проти України матиме серйозні наслідки та високу ціну» - сказав Столтенберг.

За його словами, НАТО не піде на компроміс щодо права України обирати свій шлях.

«Агресором є Росія. Росія застосувала військову силу проти України, незаконно анексувавши частину України, Крим, у 2014 році, і продовжує дестабілізувати Східну Україну. Зараз ми бачимо значне, сильне нарощування військового потенціалу в і навколо України військами, озброєними підрозділами, бойовими танками, великою кількістю передового обладнання, що є абсолютно невиправданим і підриває безпеку України та безпеку Європи. Тож це Росія має змінити поведінку, Росія має змінити курс» - уточнив генсек.

Обіцянка Зеленского про автоматизацію публічних процесів: статус виконання

Президент Володимир Зеленський, за даними «Слово і діло», за трохи більше, ніж половину каденції виконав 27% передвиборчої програми. Ми продовжуємо нагадувати, про різні важливі зобов'язання, наявні в цій програмі та аналізувати, на якому етапі виконання вони перебувають. Однією з обіцянок президента було «забезпечити відкритість діяльності влади та автоматизацію публічних процесів онлайн».

Про другу частину цієї обіцянки – про автоматизацію громадських процесів – ми вже писали, але за кілька місяців з’явилося ще дещо нове. Зокрема, на порталі «Дія» стали доступними сім нових соціальних послуг.

Тепер онлайн можна оформити субсидію, подати заявку на призначення та перерахунок пенсії, оформити довідки про трудовий, страховий стаж, довідку про доходи пенсіонера та витяг з реєстру застрахованих осіб.

«Наша мета — найшвидше оцифровувати ті послуги, якими користуються найбільше українців. Соцпослуги щороку отримують 10 мільйонів українців. А установи, що їх надають, приймають до 18 млн заяв на рік на папері. Завдяки цифровізації соцпослуг зможемо зберегти близько 270 млн аркушів або 1300 тонн паперу на рік» – наголосили у Мінцифри.

Загалом, за словами Михайла Федорова, у «Дії» доступно вже понад 80 послуг, і застосунком користуються майже 12 млн осіб. За рік, за даними опитування КМІС, кількість українців, які користуються державними електронними послугами, зросла з 53% до 60%.

З усім тим, про повний перехід в режим paperless, який цього року обіцяв прем'єр-міністр Денис Шмигаль, говорити поки що зарано, бо важливою частиною впровадження режиму «без паперів» є законопроєкт «Про публічні електронні реєстри» – він набуде чинності з січня 2022 року.

Обіцянку Володимира Зеленського забезпечити відкритість діяльності влади також можна розглядати з точки зору доступності даних. Наприклад, Олексій Гончарук, коли був прем'єр-міністром, закрив засідання уряду для преси «щоб не влаштовувати шоу». Коли Кабмін очолив Денис Шмигаль, засідання знову стали відкритими для преси, доступна також онлайн-трансляція.

У програмі діяльності Кабміну Шмигаля є також пункт про підвищення рівня відкритості та прозорості діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. У березні уряд затвердив постанову, якою було розширено перелік інформації для відкритого доступу. Це стосується, зокрема, даних про будівельну діяльності, земельного кадастру, заборгованості з ЄСВ, фінансової звітності, даних про кількість вакцин від коронавірусу, інформації про вільні ліжко-місця в лікарнях.

Запущено також портал «Дія. Відкриті дані», де буде доступна інформація з різних реєстрів та сфер діяльності держави.

Щодо відкритості влади на місцях, то про це можна робити висновки, зокрема, за Рейтингом прозорості міст України, який складає Transparency International. За останніми даними, перша десятка рейтингу включає Маріуполь, Львів, Дрогобич, Вінницю, Тернопіль, Кам'янське, Покров, Бахмут, Дніпро і Білу Церкву.

Відкритість влади можна ще трактувати за тим, наскільки влада готова до діалогу з громадянами, і наскільки об'єктивну та вичерпну інформацію отримує суспільство від неї. І тут не все так добре, як із відкритими даними. Докладніше про стан «відкритості влади» в Україні - читайте у нашому спеціальному матеріалі на порталі.

Нардепи-прогульники: кого з народних обранців позбавили виплат та компенсацій

Народних депутатів позбавляють компенсації, якщо протягом місяця або однієї сесії парламенту вони пропустили понад 30% голосувань. Теж саме передбачено і за пропуск понад 50% засідань комітету, до складу якого входить нардеп.

За даними Комітету з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи ВРУ, 32 народних депутатів позбавляли виплат за 10 місяців.

Найбільше таких «прогульників» було у фракції «Опозиційна платформа – за життя». Там виплат позбавили 18 нардепів, зокрема, Віктора Медведчука, Тараса Козака, Юрія Бойка, Вадима Рабіновича, Наталію Королевську, Вадима Столара, Сергія Льовочкіна.

У депутатській групі «За майбутнє» шестеро парламентаріїв не отримали виплати за 10 місяців: Віктор Бондар, Олександр Герега, Ярослав Дубневич, Степан Івахів, Сергій Лабазюк, Ігор Палиця.

У депутатській групі «Довіра» двох нардепів позбавили виплат за 10 місяців – Сергія Шахова і Максима Єфімова.

Так само не отримали виплати двоє депутатів з фракції «Батьківщина» – Антон Яценко та Андрій Кожем’якін. Окрім них без виплат за 10 місяців залишилися четверо позафракційників. Хто саме з них, а також кого з парламентаріїв найчастіше позбавляли виплат у 2021 році, дивіться на нашій інфографіці на сайті.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ

та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал