Закон про медіацію та зміни до держбюджету: чим займався парламент цього тижня

Читать на русском
Верховна рада внесла зміни до держбюджету, проголосувала за закон про медіацію та провалила роботу на позачерговому засіданні.
Слово і діло

Верховна рада цього тижня по-справжньому поринула у законодавчу роботу, майже залишивши за спиною політичні інтриги. Це був не турборежим, але депутати ухвалили достатньо важливих законопроєктів, при цьому розгляд двох найрезонансніших – «ресурсного» і про столицю – довелося відкласти. За які рішення голосували нардепи та що відбувалося у Раді – розібралося «Слово і діло».

У вівторок у Верховній раді офіційно оголосили про створення міжфракційного депутатського об’єднання «Розумна політика», яке очолив Дмитро Разумков. У складі МФО 24 депутати: троє позафракційних (сам Разумков, Артем Дмитрук та Людмила Буймістер), Андрій Ніколаєнко з «Батьківщини» та 20 членів фракції «Слуга народу». В останній момент свій підпис відкликав Володимир Кабаченко із «Батьківщини».

Завдання об'єднання Разумков окреслив досить розпливчасто: «Ми вже готуємо законодавчі ініціативи, які покращать соціально-економічну ситуацію в Україні. Ковід, високі тарифи, складний економічний стан – викликів сьогодні вистачає». Поки що для ексспікера це можливість хоч якось зібрати навколо себе однодумців.

На початку жовтня Рада відправила у відставку п'ятьох міністрів і здавалося, що найближчим часом більше кадрових ротацій у Кабміні не буде. Проте 11 листопада заяву справді за власним бажанням написав міністр культури Олександр Ткаченко. Для монобільшості це стало сюрпризом: спочатку Ткаченка збиралися відпустити, але згодом передумали. «Всі про це почули з новин, і я також. Це неправильно, коли фракція призначає міністра, а потім із новин дізнається, що він якось там психанув і щось там написав. Я не думаю, що за такого підходу він має шанси бути звільненим», – заявив Давид Арахамія.

Підтримати відставку Ткаченка відмовились і у парламентському комітеті. У результаті, питання цього тижня на розгляд не виносили.

Фракція «Слуга народу» почала без жалю прощатися з депутатами, які перестали «дотримуватися лінії партії». Місяць тому із фракції виключили Людмилу Буймістер, а 16 листопада – мажоритарника Артема Дмитрука.

Рада створила ТСК для розслідування смерті ПоляковаНардепи ухвалили постанову щодо створення Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування вбивства народного депутата України.

Дмитрук вже давно розповідав, що розчарувався у пропрезидентській партії і критикував її керівництво. Крім того, нардеп відмовився голосувати за відставку Дмитра Разумкова з посади спікера та увійшов до складу його міжфракційного об'єднання. «Від мене вимагали припинити критику керівництва «Слуг народу». Але як можна мовчати, коли закриваються ЗМІ, коли тарифи стали непідйомними для населення, коли у дворічній боротьбі з коронавірусом ми безнадійно програємо, коли кисень та ліки є лише у звітах, коли влада замість боротьби за людей прикривається гаслами та пропагандою», – заявив депутат після виключення із фракції.

На щастя для «Слуги народу» до парламенту цього тижня зайшли троє нових депутатів. Віталій Войцехівський та Сергій Козир перемогли на проміжних виборах до Ради, а Сергій Кострійчук пройшов за списком замість Ірини Верещук. Ця трійка одразу увійшла до фракції «Слуга народу» і тепер там 243 депутати.

Але поточний тиждень показав, що голосувати за спірні законопроєкти монобільшості стає дедалі складніше. Так, депутати вже втретє перенесли розгляд «ресурсного» законопроєкту №5600 на підставі необхідності провести «додаткові консультації».

Крім того, під тиском опозиції перенесли розгляд законопроєкту про столицю та законопроєкту про місцеві держадміністрації. Вчора мали проголосувати за обговорення цих ініціатив за спеціальною процедурою, але опозиція стала табором у президії і після тривалих консультацій та перерви ухвалили компромісне рішення. «Зараз ми поки що тимчасово відкладаємо розгляд питань, пов'язаних із спецпроцедурою. Водночас усі фракції та групи сьогодні подадуть кількість поправок, які вони ставитимуть за цими двома законопроєктами, щоб ми зняли питання спаму», – оголосив Руслан Стефанчук.

У четвер президент Володимир Зеленський скликав позачергове засідання, щоб депутати розглянули шість законопроєктів щодо економіки та фінансів. І, мабуть, це був перший випадок у IX скликанні, коли позапланове засідання виявилося таким нерезультативним.

Рада встигла ухвалити лише законопроєкт про страхування, після чого у депутата Артема Нагаєвського задимилася система голосування. Пульт оперативно загасили, але після перерви виявилося, що система голосування працює зі збоями, зала задимлена, а депутатів об'єктивно мало. Тож засідання достроково закрили.

Сьогодні у парламенті теж була досить невиразна робота. На порядку денному був, зокрема, звіт тимчасової слідчої комісії щодо «Вагнергейту». Але після години запитань до уряду, під час якої голова МВС Денис Монастирський розповідав про зміцнення кордону через міграційну кризу, Рада пішла на тривалу перерву.

«Депутати не доїхали в п'ятницю, після цього було взято перерву, і ті, що доїхали, вже теж виїхали з Верховної ради. Зараз буде перелік перерв, після яких парламент завершить свою роботу цього тижня», – розповів Ярослав Железняк. І справді після перерв віцеспікер Олександр Корнієнко зачитав депутатські запити та закрив засідання.

Незважаючи на такі точкові невдачі, парламент зміг за тиждень ухвалити більше 30 законопроєктів. Депутати попередньо внесли зміни до держбюджету-2021, щоб надати 3 млрд грн на підтримку підприємців під час карантину.

«Метою законопроєкту є забезпечення підтримки застрахованих осіб у зв'язку із запровадженням на території окремих регіонів обмежувальних протиепідемічних заходів, які призвели до тимчасової зупинки діяльності суб'єктів господарювання, а також стимулювання суб'єктів господарювання та найманих працівників до вакцинації», – йдеться у законопроєкті. Ці гроші підуть на виплату тисячі гривень за вакцинацію від коронавірусу.

Рада внесла зміни до закону «Про Державну прикордонну службу України». Прикордонникам дозволили використовувати «фізичний вплив, спеціальні засоби, вогнепальну зброю, озброєння та бойову техніку, зброю кораблів, катерів та суден забезпечення, озброєння повітряних суден» для виконання завдань із захисту кордону.

До яких ще міжфракційних об'єднань входять депутати з МФО РазумковаДо яких ще міжфракційних об'єднань входять депутати з МФО Розумна політика під керівництвом Дмитра Разумкова.

Такі засоби не можна буде застосовувати до вагітних жінок, дітей, літніх людей та людей з інвалідністю, виняток – якщо вони становлять серйозну загрозу. Крім того, прикордонники мають попереджати про застосування «засобів примусу».

У другому читанні схвалено закон про медіацію: він дає можливість у добровільному позасудовому порядку врегулювати суперечку шляхом переговорів між його сторонами за допомогою медіатора. Медіація буде проводитись за взаємною згодою сторін.

Наприкінці місяця має розпочати роботу Бюро економічної безпеки, і парламент вніс останні «штрихи» до адміністративного та кримінального законодавства. Зокрема, визначили основну та додаткову підслідність БЕБ, а також закріпили повноваження щодо негласних слідчих дій оперативниками.

Крім того, згідно із законом, тепер Бюро економічної безпеки є органом, який здійснює контроль за дотриманням податкового законодавства.

Більш-менш, вже зрозумілим є порядок денний наступного тижня: друге читання держбюджету на 2022 рік, законопроєкт №5600, законопроєкти про місцеві держадміністрації та столицю, а також зміни до бюджету-2021.

Нагадаємо, «Слово і діло» підрахувало, скільки законопроєктів та постанов ухвалив парламент 16-19 листопада.

Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS

та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал