Про теми осінньої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи. Про те, чи вигідна відставка спікера Дмитра Разумкова президенту. Про те, хто коли і як обіцяв скоротити кількість депутатів українського парламенту за часів Незалежності. Та про перехід української мови з кириличного алфавіту на латинський. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Сесія Парламентської асамблеї Ради Європи: які теми будуть розглядатися
У Страсбурзі стартувала осіння сесія Парламентської асамблеї Ради Європи. Вона проходитиме в очно-дистанційній формі до 30 вересня. Як пише Радіо Свобода, серед тем, які пропонують обговорити на дебатах, є політичне переслідування Росією корінних народів Криму. Напередодні Україна подала запит на проведення таких дебатів. Його надіслали після нової хвилі обшуків, затримань і арештів кримських татар на півострові.
Серед інших запитів - проведення термінових дебатів щодо ситуації в Афганістані, посилення міграційного тиску на кордонах Латвії, Литви та Польщі з Білоруссю, новий проєкт протоколу до Конвенції Ради Європи про кіберзлочинність. Має відбутися обговорення на тему гуманітарних наслідків конфлікту між Вірменією та Азербайджаном.
Окрім того, Асамблея обговорить питання про гендерну представленість у своїх лавах, а також керівні принципи щодо парламентських імунітетів, якими користуються члени Парламентської асамблеї.
Можлива відставка Дмитра Разумкова: кому вигідно
Останні кілька місяців в інформаційному просторі активно обговорюють можливість відставки глави Верховної ради Дмитра Разумкова. У «Слузі народу» кажуть, що спікер нібито гальмує ініціативи президента. Сам Разумков неодноразово наголошував, що не тримається за місце в парламенті та буде готовий піти.
Дмитро Разумков прийшов до парламенту від президентської партії «Слуга народу». Під час виборів він був головним радником з політичних питань та речником штабу кандидата Володимира Зеленського.
З травня до листопада 2019 року Разумков очолював партію, а згодом став спікером Верховної ради. Його кандидатуру підтримала рекордна кількість депутатів – 382.
Однак за два роки статус Разумкова у президентській партії помітно похитнувся. Там кажуть, що спікер часто гальмує законопроєкти від Офісу президента та «Слуги народу», а також не підтримує «колективні рішення».
Наприклад, у грудні минулого року Дмитро Разумков не підтримав кандидатуру Сергія Шкарлета на посаду міністра освіти та науки, а Юрія Вітренка – на посаду міністра енергетики. Тоді він двічі утримався від голосування.
Разумков також не голосував на засіданні РНБО за впровадження санкцій проти каналів «112 Україна», NewsOne та ZIK. Санкції проти народного депутата від ОПЗЖ Віктора Медведчука і його дружини Оксани Марченко спікер підтримав із зауваженнями.
На початку вересня уповноважена ВР з прав людини Людмила Денісова звернулася до спікера парламенту з офіційним листом, в якому зазначила невідповідність Конституції України законопроєкту №5599 і запропонувала направити його до Венеціанської комісії ‒ проаналізувати документ на відповідність європейським стандартам та цінностям.
22 вересня, комісія надала відповідь щодо законопроєкту: озвучить висновок тільки на пленарній сесії, 15-16 грудня. Натомість депутати вирішили не чекати, а розглянути законопроєкт у «турборежимі». 23 вересня Верховна рада підтримала так званий закон про олігархів, при цьому Дмитро Разумков був відсутній на засіданні через хворобу, тож не голосував.
Про те, які претензії Банкова висуває Разумкову та чи справді його відставка вигідна президенту - читайте у нашому аналітичному матеріалі з коментарями експертів на сайті
Хто та як пропонував реформувати український парламент
У Верховній раді IX скликання вже понад два роки лежить президентський законопроєкт про скорочення кількості народних депутатів. Ініціативу ухвалили в першому читанні, у Конституційного суду до неї майже немає зауважень, але ось зробити останній крок до проведення реформи в Раді не можуть. Спікер Дмитро Разумков нещодавно розповів, що на сьогодні голосів за законопроєкт немає і він «завис». Ситуація ця аніскільки не дивує: у цієї обіцянки досить довга історія, і реалізувати її поки що ніхто не наважився.
Перше скорочення кількості депутатів в українському парламенті відбулося ще в 1989 році. У рамках реформи виборчої системи кількісний склад Верховної ради УРСР скоротили з 650 до 450 депутатів. У 1996 році парламент незалежної України ухвалив Конституцію, в якій закріпив склад Ради у кількості 450 нардепів.
Обіцянка переформатувати парламент з'явилася вже в 1999 році. Кандидат в президенти Леонід Кучма в програмі обіцяв ввести двопалатний парламент, щоправда, не уточнив його кількісний склад. Також Кучма обіцяв «політично відповідальну більшість у парламенті на базі широкої суспільної коаліції».
У 2000 році Кучма виніс на всеукраїнський референдум питання скорочення кількості нардепів до 300 (це було одне з чотирьох питань). Більшість виборців – 89,9% або 26,7 млн громадян – підтримали реформу. Верховна рада потім попередньо схвалила відповідний президентський законопроєкт, але на підсумкове голосування було винесено доопрацьований варіант, який не знайшов підтримки в залі.
Під час передвиборчої кампанії у 2004 році реформувати Верховну раду обіцяли два кандидати в президенти. Ігор Душин в програмі стверджував, що Україні потрібен двопалатний парламент, не уточнюючи його кількісний склад.
Володимир Нечипорук теж виступав за введення двопалатного парламенту: нижня палата мала складатися з 225 членів, верхня – з 75 (зокрема 26 губернаторів).
Провести реформу парламенту у 2009 році намагався президент Віктор Ющенко. Він хотів внести зміни до Конституції та трансформувати Верховну раду в Національні збори України. Новий орган повинен був складатися з Палати депутатів в кількості 300 осіб, обраних на чотири роки, а також Сенату. До загального складу Сенату повинні були входити по три сенатори, які обираються на шість років в Криму, кожній області, Києві та містах, що за статусом прирівняні до області. Крім того, в Сенат повинні були входити президенти України після закінчення повноважень. Але Верховна рада VI скликання не захотіла реформу Ющенка включити навіть до порядку денного. Але ця ініціатива була далеко не останньою.
Про те, хто з політиків, як і коли обіцяв скоротити кількість депутатів українського парламенту, а хто говорив навіть про збільшення - дізнавайтеся з нашого великого тематичного матеріалу на сайті та в телеграм-каналі.
Перехід з кирилиці на латиницю: як справи в інших державах
В Україні знову заговорили про перехід з кирилиці на латиницю. Кілька років тому ця ідея лунала від тодішнього міністра закордонних справ Павла Клімкіна, тепер про те, що Україні потрібно позбутися кирилиці заявив секретар РНБО Олексій Данілов. Наразі особливо ніхто цю позицію не поділяє: наприклад, міністр культури Олександр Ткаченко вважає, що спочатку громадянам потрібно добре вивчити українську мову. Проти також – мовний омбудсмен, Інститут національної пам'яті та Інститут мовознавства. Проте історії відомі випадки подібних переходів.
Досвід переходу з кирилиці на латиницю є у Молдови. Латинську абетку в країні запровадили в 1932 році, але в 1938-му радянська влада повернула назад кирилицю. Знову на латинську абетку в Молдові перейшли незадовго до розпаду СРСР – в 1989 році. Кирилицю сьогодні використовують у Придністров'ї.
У 1928 році в Туреччині в рамках реформи мови, розпочатої президентом Мустафою Ататюрком, перейшли з арабського алфавіту на латинку.
Узбекистан в 1929 році перейшов з арабського алфавіту на латинський, потім в 1940 році відбувся перехід на кирилицю. У 1993 році президент Іслам Карімов затвердив перехід на латиницю, який остаточно завершився у 2003 році. Схожий шлях пройшли та проходять Казахстан і Туркменістан.
Киргизстан і Таджикистан в 1928-1929 роках перейшли з арабського алфавіту на латинський, в 1940 році – на кириличний, якого вже змінювати не стали.
Буквально кілька днів тому Кабмін затвердив переведення алфавіту кримськотатарської мови на латиницю. Освітній процес кримськотатарською мовою буде повністю переведений до вересня 2025 року.
Які країни в XX і XXI столітті перейшли на латинську абетку - дивіться на нашій інфографіці на сайті.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»