Останні кілька місяців в інформаційному просторі активно обговорюють можливість відставки глави Верховної ради Дмитра Разумкова. У «Слузі народу» кажуть, що спікер нібито гальмує ініціативи президента. Сам Разумков неодноразово наголошував, що не тримається за місце в парламенті і буде готовий піти. «Слово і діло» разом з політологом розбиралося, які претензії Банкова висуває Разумкову та чи справді його відставка вигідна президенту.
Шлях від глави партії до «опонента»
Дмитро Разумков прийшов до парламенту від президентської партії «Слуга народу». Під час виборів він був головним радником з політичних питань та речником штабу кандидата Володимира Зеленського.
З травня до листопада 2019 року Разумков очолював партію, а згодом став спікером Верховної ради. Його кандидатуру підтримала рекордна кількість депутатів – 382.
Однак через два роки статус Разумкова у президентській партії помітно похитнувся. Там кажуть, що спікер часто гальмує законопроєкти від Офісу президента та «Слуги народу», а також не підтримує «колективні рішення».
Наприклад, у грудні минулого року Дмитро Разумков не підтримав кандидатуру Сергія Шкарлета на посаду міністра освіти та науки, а Юрія Вітренка – на посаду міністра енергетики. Тоді він двічі утримався від голосування.
Разумков також не голосував на засіданні РНБО за впровадження санкцій проти каналів «112 Україна», NewsOne та ZIK. Санкції проти народного депутата від ОПЗЖ Віктора Медведчука і його дружини Оксани Марченко спікер підтримав із зауваженнями.
Своєрідною останньою краплею у стосунках Банкової з Разумковим став законопроєкт про олігархів.
Деолігархізація за законом: як Зеленський хоче обмежити вплив олігархів та наскільки це реальноЯк президент пропонує боротися з олігархією та чи вдасться йому це зробити, розбиралося Слово і діло.
На початку вересня уповноважена ВР з прав людини Людмила Денісова звернулася до спікера парламенту з офіційним листом, в якому зазначила невідповідність Конституції України законопроєкту №5599 і запропонувала направити його до Венеціанської комісії ‒ проаналізувати документ на відповідність європейським стандартам та цінностям.
У середу, 22 вересня, комісія надала відповідь щодо законопроєкту: озвучить висновок тільки на пленарній сесії, 15-16 грудня.
Натомість депутати вирішили не чекати висновків, а розглянути законопроєкт у «турборежимі».
Зазначимо, 23 вересня Верховна рада підтримала так званий закон про олігархів, але Дмитро Разумков був відсутній на засіданні через хворобу, тож не голосував.
Позиція «Слуги народу» та Разумкова
Разумков неодноразово казав, що чує багато розмов про свою можливу відставку, але називає їх лише чутками, а з посади йти не збирається.
З початком нового політичного сезону розмови почали лунати ще гучніше. Свою позицію висловлюють і представники «Слуги народу», і Офісу президента, однак іноді вона доволі різниться.
Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк в одному з інтерв’ю заявив, що Дмитро Разумков має фундаментальні розбіжності з партією «Слуга народу», яка зробила його спікером. Крім того, він «відкрито гальмує ініціативи президента Володимира Зеленського, що може спонукати до жорстких рішень».
«Партія делегувала свого члена на посаду спікера, не більше. Зрозуміло, що до Разумкова немає претензій кримінального плану. Але виявилися фундаментальні розбіжності між партією і Дмитром Олександровичем», – сказав Подоляк.
Трохи раніше глава фракції «Слуга народу» Давид Арахамія висловив невдоволення тим, що конфлікт з Разумковим став «надбанням громадськості». За його словами, з главою Верховної ради будуть вести приватні розмови, а потім фракція прийме рішення.
Арахамія прокоментував конфлікт з РазумковимАрахамія зазначив, що фракція запропонує Разумкову три кандидатури на посаду голови апарату Верховної Ради
Через кілька днів Арахамія у розмові з журналістами зазначив, що Разумков, на його думку, не підтримав би процедуру розгляду законопроєкту про олігархів на пленарному засіданні 23 вересня, що стало б фінальною крапкою в їхніх розбіжностях.
«Я гадаю, що Разумков не підтримав би таку процедуру (розгляду законопроекту в другому читанні – ред.)... Це була б фінальна точка навантаження в наших розбіжностях. Це означало б, що повернення до миру немає, а наразі – є, наразі все ще нормально», – заявив глава фракції.
Водночас він не уточнив, чи означало б це ініціювання процедури відставки Разумкова.
Перший заступник голови фракції «Слуга народу» Олександр Корнієнко під час розмови з журналістами у Верховній раді припустив, що голова Дмитро Разумков може перестати бути членом команди «слуг».
За його словами, більшу частину дій, які відбулися в останні кілька днів він би «відніс до некомандних дій» з боку глави ВР.
Водночас, в ефірі програми «Свобода слова» Савіка Шустера Дмитро Разумков вкотре наголосив, що поки у відставку не збирається.
«Ходять розмови і ходить багато чуток у залі Верховної ради...Я за посаду триматися не буду. Я прийшов на неї, щоб працювати і буду робити це надалі, якщо мені дозволить це робити Верховна рада. Процедура відкликання голови Верховної ради з посади більш ніж зрозуміла і проста….Однак сьогодні я продовжую працювати і у відставку точно не збираюсь», – заявив він.
Також Разумков додав, що завжди «буде стояти на варті закону – як дозволяє регламент».
«Може комусь це не подобається, для когось це не зручно, але змінюватись я не буду», – наголосив він.
На цьому самому ефірі віцеспікер Руслан Стефанчук також прокоментував розмови про відставку Разумкова. За його словами, спікер повинен пам’ятати, хто делегував його на посаду.
«Я бачу незадоволення у фракції, і, як правильно говорить Арахамія, будь-хто, хто перебуває чи на трибуні, чи у керівництві фракції, – це делегати від «Слуги народу», і вони повинні завжди пам’ятати це і нести відповідальність за те, що сповідує наша партія. Тому мені здається, що треба повертатися до джерел, від яких ми виходили», – сказав Стефанчук.
Водночас він додав, що наразі мало комунікує з Разумковим, адже «чомусь опинився відрізаним від усієї внутрішньої життєдіяльності парламенту».
Чи буде відставка Разумкова вигідна Офісу президента
Політолог Олексій Якубін у коментарі «Слово і діло» розповів, що Банкова стосовно можливості відставки Дмитра Разумкова перебуває на стадії «і хочеться, і колеться». Тобто враховує всі фактори, як розвиватимуться далі події.
З одного боку, Офісу президента не вигідно тримати спікера, який проявляє «занадто багато власних амбіцій», тому там хотіли б відправити Разумкова у відставку.
«Зараз спостерігається така ситуація, коли Банкова збільшує концентрацію влади. А Разумков веде себе більш автономно. Він побудував свою власну лінію і показує її. Відставка дасть підстави опозиції говорити про цю концентрацію влади», – розповів експерт.
Політолог припустив, що на Банковій, імовірно, хочуть, щоб Разумков сам пішов з посади. Тоді б це дало можливість без зайвого галасу і скандалу змінити спікера. Тобто заяви, які лунають зараз навколо Разумкова можуть бути своєрідним тиском на нього.
Ще одна причина, чому ОПУ може бути вигідно відправити Разумкова у відставку – президентські амбіції, які можуть проявитися у спікера.
«На Банковій достатньо нервово ставляться до всіх тих, хто потенційно міг би становити конкуренцію Володимиру Зеленському (на президентських виборах-2024 – ред.)», – зазначив Якубін.
Ба більше, у парламентсько-президентській республіці спікер є другою особою в державі. Тобто, згідно зі 112 статтею Конституції України, якщо президент йде з посади, виконувачем його обов’язків стає глава Верховної ради (а не прем’єр-міністр).
На думку Якубіна, у спікера є розуміння того, що екватор роботи парламенту вже минув, і якщо починати політичну кар’єру, треба робити це вже найближчим часом.
Однак, за словами політолога, в українській політиці не було ситуації, коли спікеру одразу вдавалось стати «гравцем №1».
«Прем’єр-міністрам це вдається легше. Наприклад, кілька президентів зайняли свої посади після крісла прем’єра (Леонід Кучма, Віктор Ющенко, Віктор Янукович). Зі спікерської посади це складніше. Якщо Разумков перестане бути спікером, йому потрібно буде достатньо швидко робити якусь депутатську групу в парламенті, щоб вона надалі була інформаційно важливою», – вважає експерт.
Водночас, на думку Якубіна, якби влада найближчим часом ініціювала відставку Разумкова, не факт, що депутати підтримали б її.
«Частина депутатів, навіть зі «Слуги народу», не будуть готові так просто за це проголосувати, адже загалом Разумков їх влаштовує», – вважає експерт.
Наприклад, народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк вже запевнив, що фракція не підтримає зняття Разумкова з посади голови Верховної ради, якщо таке голосування відбуватиметься.
На думку Якубіна, на Банковій також розуміють, якщо зараз буде гучний скандал з відставкою Разумкова, то це створить йому трамплін для власної політичної кар’єри. Тому зараз ситуація з відставкою фактично зависла.
Він також припустив, що Банкова може просто хотіти, щоб Разумков став більш поступливішим, а не змінити його.
«Скоро буде призначений новий очільник апарату ВР. Це людина, яка безпосередньо працює зі спікером і організовую роботу парламенту. Імовірно, «Слуга народу» буде проштовхувати власну кандидатуру для того, щоб зробити своєрідне попередження Разумкову», – зазначив Олексій Якубін.
Хто може змінити Разумкова на посаді
Разом з розмовами про відставку почали з’являтися припущення про те, хто може змінити Разумкова на посаді спікера Верховної ради.
Основний кандидат – перший заступник глави ВР, представник президента у Раді Руслан Стефанчук.
Ще під час президентських виборів Володимир Зеленський назвав його однією з ключових фігур своєї команди. Стефанчук пройшов до парламенту під другим номером у списку «Слуги народу».
У лютому 2021 року джерела Української правди повідомили, що Зеленський хотів би бачити на посаді голови Верховної ради чинного віцеспікера Руслана Стефанчука.
Тоді причиною замінили спікера назвали надмірну самостійність Дмитра Разумкова, яка не подобається Банковій.
На початку вересня Стефанчук в інтерв’ю РБК-Україна заявив, що інформацію про нібито бажання президента бачити його на посаді голови парламенту поширює той, хто в ній зацікавлений.
«Після активного поширення цієї інформації я уперше зіткнувся з тим, що мені навіть складно комусь опонувати стосовно неї. Тому що вона з'явилася нізвідки, з якихось телеграм-каналів, потім вона була розповсюджена масово в усіх ЗМІ… Але я точно знаю, що цю інформацію поширює той, хто в ній зацікавлений. Якщо запалюються зірки, то це комусь потрібно», – наголосив він.
Також Стефанчук додав, що посада віцеспікера його повністю задовольняє.
«Як мені видається, вона найбільше відповідає моєму рівню кваліфікації, професійному бекграунду, і є тим місцем, де я міг би реалізуватися найкраще», – зазначив він.
За словами політолога Олексія Якубіна, наразі Руслан Стафанчук є ключовою кандидатурою з боку Банкової, кого вона була б готова відправити на посаду спікера.
На думку експерта, голосування (під головуванням Стефанчук) за олігархічний закон стало своєрідним тестом, наскільки Стефанчук зможе впоратися з керівництвом парламенту.
«На мою думку, Стефанчук вів засідання дещо невпевнено. Відчувалось, що йому складно дається виключно така функція», – зазначив Якубін.
Також залишається питання, наскільки Стефанчук здатен бути спікером усієї Верховної ради, як Разумков, а не лише однієї фракції.
Нагадаємо, днями Дмитро Разумков заявив, що піде у відставку, якщо парламентарії ухвалять таке рішення, і додав, що на угоду з совістю він не піде.
Хто зі спікерів Верховної ради найдовше затримався на посаді, можна подивитися на нашій інфографіці.
Анастасія Дячкіна, спеціально для «Слово і діло».
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»