Обіцянка на всі часи: хто і коли обіцяв скоротити кількість нардепів в Україні

Читать на русском
Скоротити кількість народних депутатів українські політики обіцяють вже близько двадцяти років. Детальніше – в матеріалі Слово і діло.
Слово і діло

У Верховній раді IX скликання вже більше двох років лежить президентський законопроєкт про скорочення кількості народних депутатів до 300. Ініціативу ухвалили в першому читанні, у Конституційного суду до неї майже немає зауважень, але ось зробити останній крок до проведення реформи в Раді не можуть. Спікер Дмитро Разумков нещодавно розповів, що на сьогодні голосів за законопроєкт немає і він «завис». Ситуація ця аніскільки не дивує: у цієї обіцянки досить довга історія, і реалізувати її поки що ніхто не наважився. «Слово і діло» відстежило, як політики незалежної України обіцяли скоротити кількість парламентаріїв.

Перше скорочення кількості депутатів в українському парламенті відбулося ще в 1989 році. У рамках реформи виборчої системи кількісний склад Верховної ради УРСР скоротили з 650 до 450 депутатів. Вони обиралися в округах з приблизно рівною кількістю виборців. У 1996 році парламент незалежної України ухвалив Конституцію, в якій закріпив склад Ради у кількості 450 нардепів.

Обіцянка переформатувати парламент з'явилася вже в 1999 році. Кандидат в президенти Леонід Кучма в програмі обіцяв ввести двопалатний парламент, щоправда не уточнив його кількісний склад. Також Кучма обіцяв «політично відповідальну більшість у парламенті на базі широкої суспільної коаліції».

У 2000 році Кучма виніс на всеукраїнський референдум питання скорочення кількості нардепів до 300 (це було одне з чотирьох питань). Більшість виборців – 89,9% або 26,7 млн громадян – підтримали реформу. Верховна рада потім попередньо схвалила відповідний президентський законопроєкт, але на підсумкове голосування було винесено доопрацьований варіант, який не знайшов підтримки в залі.

Під час передвиборчої кампанії в 2004 році реформувати Верховну раду обіцяли два кандидати в президенти. Ігор Душин в програмі стверджував, що Україні потрібен двопалатний парламент, не уточнюючи його кількісний склад.

Кількість депутатів: скільки населення припадає на одного парламентаря в країнах світуВ Індії один парламентар представляє інтереси 1,7 млн населення, а в Ліхтенштейні – 1,5 тисячі людей.

Володимир Нечипорук теж виступав за введення двопалатного парламенту: нижня палата мала складатися з 225 членів, верхня – з 75 (зокрема 26 губернаторів).

У 2006 році тільки одна партія включила в передвиборчу програму обіцянку скоротити кількість депутатів у Раді – Українська консервативна партія. У програмі йшлося: «Скорочення числа депутатів у Верховній раді, забезпечуючи при цьому пропорційну кількість депутатів всіх рівнів відповідно до кількості населення тієї чи іншої національності». Але партія набрала мізерну кількість голосів виборців і в парламент не потрапила.

Провести реформу парламенту в 2009 році намагався президент Віктор Ющенко. Він хотів внести зміни до Конституції і трансформувати Верховну раду в Національні збори України. Новий орган повинен був складатися з Палати депутатів в кількості 300 осіб, обраних на чотири роки, а також Сенату. До загального складу Сенату повинні були входити по три сенатори, які обираються на шість років в Криму, кожній області, Києві та містах, що за статусом прирівняні до області. Крім того, в Сенат повинні були входити президенти України після закінчення повноважень. Але Верховна рада VI скликання не захотіла реформу Ющенка включити навіть до порядку денного.

Більш популярною обіцянка про скорочення кількості нардепів стала в 2010 році. У передвиборчу програму її включили одразу три кандидати в президенти. Володимир Литвин та Олег Тягнибок хотіли скоротити Раду до 300 осіб. При цьому Литвин планував це зробити з подальшим коректуванням депутатського корпусу залежно від чисельності населення України. Віктор Ющенко просто обіцяв скоротити кількість депутатів, не уточнюючи на скільки.

У 2012 році лише одна партія включила цю обіцянку в передвиборчу програму. «Радикали» Олега Ляшка обіцяли скоротити кількість депутатів до 200 (а також заборонити обиратися пенсіонерам більше, ніж на два скликання). Радикальна партія пройшла до парламенту, але обіцянку виконувати, схоже, і не збиралася – відповідний законопроєкт «ляшковці» не подали.

Нова, ні з чим не зрівняна хвиля популярності ідеї скорочення складу парламенту, настала в 2019 році. Спочатку в Україні відбулися президентські вибори і практично у кожного кандидата було своє бачення реформи парламенту. Олександр Шевченко і Віталій Купрій банально обіцяли скоротити кількість депутатів до 300. Віктор Бондар обіцяв скоротити кількість парламентаріїв до 250 осіб, Юрій Карамзін – до 225, Олег Ляшко і Сергій Тарута – до 250, Юлія Тимошенко – до 350, Ігор Шевченко – втричі, тобто до 150 осіб, Сергій Каплін – до 100.

Олександр Вілкул обіцяв перетворити Україну на «децентралізовану парламентську республіку» з двопалатним парламентом: нижня палата – 150 депутатів від партій, верхня – 29 депутатів, по одному від мільйона виборців. Олександр Мороз обіцяв, що чисельність парламенту буде з розрахунку один депутат на 65 тисяч виборців, тобто близько 385 нардепів у Раді.

Але найбільше виділився кандидат в президенти Аркадій Корнацький: він обіцяв, навпаки, збільшити кількість депутатів Верховної ради до 600 осіб, щоб вони представляли всі соціальні групи народу.

ВР попередньо схвалила скорочення кількості нардепів: хто як голосувавВерховна рада попередньо схвалила скорочення кількості нардепів з 450 до 300. Результати голосування – на інфографіці.

Влітку 2019-го відбулися позачергові парламентські вибори. Радикальна партія Ляшка обіцяла скоротити кількість депутатів до 200, партія «Самопоміч» – до 300, «Опозиційний блок» – ввести двопалатний парламент, що складається з верхньої палати в складі 35 депутатів і нижньої з 150 депутатів. Жодна з цих партій в Раду не пройшла.

Президент Володимир Зеленський, як і його партія «Слуга народу», не обіцяв в програмі скоротити кількість нардепів. Проте, в серпні 2019 року він зареєстрував у парламенті відповідний законопроєкт. Рада направила законопроєкт до Конституційного суду і той вирішив, що він відповідає Основному закону. Але зауваження до тексту все ж були: в КСУ заявили, що потрібно внести зміни до інших статей закону, де йдеться про чисельність депутатів.

У січні минулого року парламентський комітет схвалив законопроєкт про скорочення кількості нардепів, через місяць його ухвалили в першому читанні. Щоб прийняти законопроєкт остаточно, потрібно щонайменше 300 голосів, поки такої підтримки немає – ще на початку року це підтвердив Дмитро Разумков.

До вересня ситуація не змінилася. «Зміни до Конституції – це така річ, де «Слуги народу» не вистачає. Адже нам потрібні 300 голосів в залі. Я просто відверто скажу, що зараз консолідацію інших фракцій щодо питання зменшення Ради, відкликання нардепів та інших внутрішніх речей знайти поки не вдається», – розповідав віцеспікер Руслан Стефанчук.

Разумков нещодавно заявив, що Верховна рада цілком могла б обійтися 300 народними депутатами – на якість роботи це глобально не вплинуло б – і закон він підтримує. Але голосів за нього немає: «Виносити законопроєкт в зал для того, щоб провалити, вважаю дурістю. Простіше вести переговори і спробувати зібрати необхідну кількість голосів, ніж після всього пройденого шляху його провалити».

**

Обіцянка скоротити кількість депутатів така ж популярна, як і скасування недоторканності. Але поки у жодного скликання Ради не вистачило політичної волі, щоб її виконати.

Законодавчих ініціатив, які передбачають скорочення депутатського корпусу, теж було дуже мало за всі роки. Найближче до реалізації реформи підійшов парламент IX скликання, а й він поки «спіткнувся» наприкінці шляху.

Українці, судячи з опитувань, цю ідею підтримують. Наприклад, за даними КМІС і SOCIS за лютий, 89% респондентів позитивно поставилися до можливого скорочення кількості нардепів, 6,5% – негативно. Опитування, ініційоване в жовтні 2020-го Володимиром Зеленським, теж показало високу підтримку громадян.

Нагадаємо, раніше «Слово і діло» вивчило, скільки українців припадатиме на одного депутата в разі проведення реформи, і який світовий досвід в цьому питанні.

Хто в парламенті попередньо підтримав скорочення кількості нардепів, можна подивитися на інфографіці.

Олександра Худякова, Сергій Міхальков, спеціально для «Слово і діло»

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал