Подкаст «Словом» за 13 вересня: найгучніші теракти ХХІ століття і статус союзника поза НАТО

Читать на русском

Про найгучніші теракти ХХІ століття у світі та до чого вони призвели. Про країни, які мають статус союзника США поза НАТО. Про один із нереалізованих базових принципів народовладдя в Україні. Та ковідні документи, доступні українцям в паперовій та електронній формі. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Найгучніші терористичні акти ХХІ століття

20 років тому стався один з найгучніших терактів в історії та наймасовіший за кількістю жертв. 11 вересня 2001 року члени терористичного угруповання «Аль-Каїда» захопили літаки та скерували їх у вежі Всесвітнього торгового центру в Нью-Йорку та у будівлю Пентагону. Внаслідок теракту загинуло 2 977 мирних жителів і 19 терористів.

У 2004 в іспанському Мадриді прогриміла серія вибухів у вагонах електропоїздів, внаслідок чого загинула 191 людина. За рік після Мадрида «Аль-Каїда» влаштувала теракт у Лондоні – вибухи у транспорті забрали життя 52-х людей.

У 2002 році масовий теракт стався у Москві, коли заручників захопили у театральному центрі. Кількість жертв серед мирних жителів – 130 осіб, ще 40 загиблих були терористами. За два роки у Росії знову стався теракт, внаслідок якого в Беслані у школі загинуло 335 людей.

У 2015 році представники «Ісламської держави» влаштували серію вибухів у Парижі, жертвами теракту стали 132 людини. У листопаді 2017 року терористи «Ісламської держави» розстріляли мечеть та влаштували вибухи у місті Бір-ель-Абед в Єгипті. Внаслідок теракту загинуло понад 300 людей.

Про найгучніші теракти ХХІ століття та їхні наслідки - читайте більше у нашому тематичному дослідженні з інфографікою на сайті.

Статус союзника поза НАТО: що це таке

Верховна рада не стала просити у Конгресу США надати Україні статус основного союзника поза НАТО: постанову авторства Олексія Гончаренка підтримали тільки 24 депутати. Від такого кроку парламент застерегла посол України в США Оксана Маркарова – за її словами, цей статус для країн, які не претендують на членство в Альянсі. Віцепрем'єр Ольга Стефанішина також назвала цей крок несвоєчасним і недалекоглядним у світлі нещодавньої зустрічі президентів двох країн.

Між тим статус союзника США поза НАТО станом на початок року мають 17 держав. Переваги цього статусу має і Тайвань, але без офіційного визнання.

Першими статус такого союзника в кінці 80-х років отримали Ізраїль, Австралія, Єгипет, Японія і Південна Корея. У 1996-1998 роках такий статус отримали також Йорданія, Аргентина і Нова Зеландія.

У 2002-2004 роках статус союзника поза НАТО Сполучені Штати надали Бахрейну, Філіппінах, Кувейту, Таїланду, Пакистану та Марокко. У 2003 році статус де-факто дали Тайваню.

У 2012 році статус надали Афганістану, у 2015-му – Тунісу, у 2019-му – Бразилії.

Які переваги надає цим країнам статус союзника поза НАТО - читайте у нашому аналітичному матеріалі.

Нереалізований базовий принцип народовладдя в Україні

Обирати, бути обраним та мати можливість вплинути на свій вибір – одні із базових принципів народовладдя. В більшості своїй українці активно беруть участь у виборах – як на місцевому рівні, так і на всеукраїнському. При цьому, багато хто спробував себе не лише у ролі виборця, але й кандидата.

А от із застосуванням механізму впливу на свій вибір надалі – досвіду у нас небагато. В Україні вкрай нечасто використовують механізми відкликання депутатів – або відповідної процедури немає, або вона є вкрай складною.

Нещодавно віцеспікер Верховної ради Руслан Стефанчук розповів про розробку законодавства про «можливість відкликання того чи іншого посадовця, який призначений народом». Детальнішої інформації Стефанчук не надав, згадавши лише, що у світі така процедура називається recall.

Насправді процедура відкликання депутатів місцевих рад вже давно діє в Україні. Ба, більше, її неодноразово застосовували. Проте, якщо не заглиблюватися у юридичні «нетрі», всі ці випадки об’єднані єдиним знаменником – рішення про відкликання того чи іншого депутата має ухвалити керівництво партії, яка його висувала. Тобто, громадяни-виборці та справді можуть ініціювати процес відкликання, однак за процедурою фінальне рішення буде за партійними босами. Тож позбавити мандата депутата місцевого рівня за народною ініціативою можна лише тоді, коли він, окрім зазначених у законі підстав, ще й посварився із керівництвом своєї ж партії.

Звісно, такий метод відкликання зовсім не сприяє активній позиції виборців у тій самій «народній» ініціативі. А от партії подібним інструментом позбавлення мандатів «незручних» для партійного керівництва депутатів можуть цілком вдало користуватися. Втім, цей механізм, принаймні все ж існує.

А от відкликати народного депутата, до прикладу, українці так і не можуть. У серпні 2020 року був зареєстрований черговий законопроєкт №3972 «Про відкликання народного депутата України за народною ініціативою», проте вже наприкінці грудня минулого року його завернули на доопрацювання. Законопроєкт мав передбачити можливість відкликання народного депутата, обраного на мажоритарному окрузі. Проте, у юридичних висновках парламентського комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи ВРУ, куди потрапив законопроєкт, було виявлено невідповідність його норм Конституції України.

І подібна аргументація направлення документу на доопрацювання оприлюднювалася вже не вперше: для відкликання нардепа і справді потрібно вносити зміни до Основного закону. Тільки от у ситуації із мажоритарниками зміни можуть наступити самі собою, адже наступний парламент українці мають обирати вже за новим Виборчим кодексом за стовідсотковою пропорційною системою із відкритими списками.

Про процедури відкликання обранців усіх можливих рівнів у демократичному світі та в Україні - читайте більше в авторській колонці Олександра Радчука на «Слово і діло».

Які ковідні документи можна отримати в Україні

Ситуація з коронавірусом в Україні почала погіршуватися ще з середини липня. На осінь добова кількість хворих збільшилась приблизно вдвічі. У Міністерстві охорони здоров’я кажуть, що найближчим часом Україна перейде до «жовтої» зони карантину. Водночас під час посилених карантинних обмежень можуть запровадити привілеї для вакцинованих.

Для цього в Україні планують ввести внутрішні «зелений» і «жовтий» сертифікати вакцинації від коронавірусу. Вони даватимуть певні привілеї для тих, хто зробив дві дози щеплення, наприклад, на відвідування спортзалів, ресторанів чи торгових центрів. Таке нововведення нещодавно анонсував головний санітарний лікар Ігор Кузін.

«Жовтий» сертифікат видаватиметься після першої дози та діятиме між щепленнями. «Зелений» сертифікат видаватиметься після того, як людина отримає дві дози вакцини.

Та вже зараз українці, які пройшли повний курс вакцинації (зробили два щеплення), можуть отримати внутрішній ковідний сертифікат. Він існує як у паперовому вигляді, так і в електронному. Паперовий сертифікат можна отримати у сімейного лікаря, з яким підписана декларація. Електронний – з усіма аналогічними даними можна підтягнути у додаток «Дія». Наразі е-сертифікат доступний тим, хто пройшов повний курс вакцинації та має в «Дії» електронний паспорт - ID або біометричний закордонний.

У додатку «Дія» одразу з внутрішнім сертифікатом, можна отримати міжнародний. Процедура аналогічна, як і з внутрішнім сертифікатом. Міжнародний сертифікат призначений для перетину кордону країн-членів ЄС чи інших країн, з якими укладена угода про взаємне визнання цих документів.

Інший актуальний документ – міжнародне свідоцтво про вакцинацію. Його так само можуть отримати ті, хто пройшов повний курс вакцинації від COVID-19, але він не видається на основі даних про одужання від коронавірусу або негативного ПЛР-тесту.

Такий документ можна отримати лише в паперовій формі у сімейного лікаря. Документ заповнюється англійською або французькою мовою. Цей сертифікат також можна використовувати для подорожей за кордон. Він ратифікований Україною та міжнародним співтовариством.

Які сертифікати про вакцинацію наразі є в Україні, де їх брати та де застосовувати - про це читайте в нашому спеціальному матеріалі на сайті та в телеграм-каналі.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал