Хто головний у Києві: чим закінчиться політичне протистояння за вплив на столицю

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Новий політичний сезон розпочнеться із протистояння за столицю. В Офісі президента до початку пленарних засідань Верховної ради, які розпочнуться з 7-го вересня, намагаються викликати на килим до РНБО мера столиці і очільника КМДА Віталія Кличка. Поки що столичному голові в переддень урочистостей до Дня Незалежності із найменшими репутаційними втратами вдалося уникнути прямого конфлікту з Банковою, проте часу залишається мало, й так чи інакше гострої фази протистояння, схоже, не уникнути.

І варто зазначити, що мер столиці нині у більш вигідній політичній диспозиції зважаючи на низку важливих факторів. По-перше, перше засідання Київради у новому політичному сезоні планується провести на тиждень раніше – вже 31-го серпня.

По-друге, Кличко спирається на свою численну фракцію у Київраді, до того ж, схоже, після 2-х років латентного протистояння з Банковою може заручитися підтримкою коаліційного союзника у вигляді «Європейської солідарності», а також спробувати долучити фракції «Голосу» та «Батьківщини». А це вже 81 депутат із загальної кількості у 120 мандатів.

По-третє, Кличко має у запасі ще два ходи: Київрада може звернутися до парламенту із вимогою провести дострокові вибори у столиці, а у разі ухвалення монобільшістю «Слуги народу» нового закону про столицю – спробувати заблокувати його функціонування на рівні співпраці із тією ж Київрадою та мером.

По-четверте, у політичній площині у Віталія Кличка залишаються високі рейтинги та міцні позиції у Києві, попри критику його дій та спроби віднайти корупційний шлейф у діях його команди.

Як зміниться ситуація у разі ухвалення нового закону про столицю? Хто переможе у політико-юридичному та законодавчому протистоянні?

Юридична безвихідь

Протистояння з міським головою у спробі його звільнення з посади очільника КМДА є прямим порушенням Конституції. Адже відповідне рішення Конституційного суду від 25 грудня 2003 року чітко визначає, що президент має призначати головою КМДА лише особу, обрану столичним міським головою.

Напруженість між центральною та місцевою владою: що стоїть за численними обшуками у КличкаМасові обшуки на київських підприємствах можуть перерости у політичну кампанію проти Віталія Кличка. Слово і діло розібралося, що стоїть за обшуками у мера Києва та кому це вигідно.

Натомість у Верховній раді ще у 2019-му році силами фракції монобільшості у першому читанні був ухвалений законопроєкт №2143-3 «Про місто Київ – столицю України». Тоді ж, восени 2019-го, уряд Олексія Гончарука ухвалив рішення про звільнення Віталія Кличка з посади голови Київської міської державної адміністрації, проте далі цього ситуація так і не рушила з місця.

Вочевидь, цьому сприяло кілька факторів – спочатку публічне політичне «розлучення» Володимира Зеленського із тодішнім найближчим соратником та очільником Офісу президента Андрієм Богданом, після чого вже на початку 2020-го був відправлений у відставку уряд Олексія Гончарука, а ще пізніше – Україну та й увесь світ оповила пандемія коронавірусу.

Та після 2-х років від тодішніх подій, ситуація мало змінилася на користь ідеї підпорядкувати Київ напряму до уряду та Банкової. По-перше, новий закон про столицю так і не був ухвалений. По-друге, ефективних політичних методів нейтралізації рейтингів Віталія Кличка так і не було знайдено. По-третє, і це чітко показала ситуація минулого тижня – у влади немає гідного за масштабом протистояння Кличку кандидатури на посаду очільника КМДА.

На війні – як на війні

Ще одна обставина – для розділення посад мера та голови КМДА потрібно не лише ухвалити новий закон, до якого також існує чимало зауважень, але й, за юридичною логікою, отримати нове рішення Конституційного суду і щодо нового норм у новому законі, і щодо його ж рішення від 2003-го року. Ситуація виглядає настільки заплутаною, що пояснити всі ці юридичні нюанси пересічним виборцям практично неможливо. Тож ледь не єдиним виходом може стати політико-правове рішення.

Хто з мерів обласних центрів керує своїм рідним містомХто з мерів обласних центрів керує містом, в якому народився – на інфографіці Слово і діло.

Натомість у Віталія Кличка навіть у разі ухвалення нового закону та позбавлення його посади очільника КМДА є ще декілька способів заблокувати роботу нового глави Київської міської держадміністрації у разі його призначення Кабміном та президентом.

Фактично, так чи інакше, за будь-якого розвитку подій у даному протистоянні, єдиним виходом залишається проведення виборів. Проте для цього потрібно також і рішення Верховної ради, більшість в якій складається із представників пропрезидентської фракції «Слуги народу».

Навіть ухваливши відповідне рішення – знайти гідного суперника Віталію Кличку серед пропрезидентської команди буде нелегко. Подібна історія вже траплялася в 2008 році, коли тодішня прем’єр-міністерка Юлія Тимошенко, скориставшись владою та впливовістю власної фракції в парламенті, змогла продавити рішення про дострокові вибори мера столиці. Тимошенко сама на них не пішла, від БЮТ тоді балотувався її близький соратник Олександр Турчинов. Втім виборці не зрозуміли бажання Тимошенко скористатися ситуацією та здобути владу в столиці – й жорстко покарали за таку недалекоглядність. Леонід Черновецький вдруге здобув перемогу – з величезним відривом від Олександра Турчинова у майже 15%. Найвищі рейтинги Юлії Володимирівни з-поміж усіх тодішніх політиків – жодним чином не допомогли переконати киян обрати представника від БЮТ на мерське крісло.

Виборчий цугцванг

Найбільша проблема у тім, що навіть призначивши очільника КМДА, без «свого» мера скоординувати роботу в одному руслі не вдасться. Конфлікт триватиме доти, доки остаточно не паралізує роботу всієї влади у столиці. А це може призвести до ще більших репутаційних втрат саме для представників центральної влади, які й ініціювали питання порушення владного балансу у столиці.

100 днів мерів: чи почали міські голови виконувати свої масштабні обіцянкиСлово і діло подивилося, хто з мерів в свої перші сто днів на посаді взявся за виконання масштабних обіцянок.

Так навіть за позитивного рішення Верховної ради, перемогти Віталія Кличка та його політичну силу на виборах мера та до Київради – буде вкрай важко.

Єдиний вдалий приклад розділення влади між очільником КМДА та мером столиці вдалося показати колишнім «регіоналам», які у 2010-му році скористалися слабкістю позицій тодішнього мера столиці Леоніда Черновецького та попри рішення КС від 2003-го року – таки змінили норми закону про столицю та призначили головою КМДА Олександра Попова. Щоправда, тоді Черновецький, з різних причин, не намагався бодай якось протистояти такому сценарію, і, фактично, самоусунувся від виконання будь-яких обов’язків – як мера, так і очільника КМДА.

Ймовірно, в команді президента добре розуміють, що перемогти Кличка у Києві – завдання занадто витратне за всіма напрямками. Тим паче, що найбільша загроза від успішного мера столиці полягає зовсім не у його наступних амбіціях як очільника Києва. Вочевидь, колапс у сфері управління столицею після розділення посад очільника КМДА та мера Києва може стати можливістю для обох сторін протистояння вплинути на рейтингові позиції напередодні інших виборчих перегонів – президентських.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал