Юлине жито. Колонка Леоніда Швеця

Читать на русском
Леонід Швецьполітичний оглядач

У зв'язку із затриманням в аеропорту «Жуляни» Андрія Власенка, керівника Державної продовольчо-зернової корпорації України, який фігурує в кримінальній справі і спробував втекти з України, спостерігається реакція не тільки і не стільки задоволення від роботи правоохоронних органів, скільки деякої навіть зловтіхи від того, що за відповідне місце взяли кадра, що має безпосередній стосунок до Юлії Тимошенко.

Андрія Власенка за допомогою тещі просунув на багату можливостями посаду Артур Чечоткін, чоловік Жені Тимошенко. В обмін за цю послугу господиня «Батьківщини» і захисниця прав всіх селян країни нібито пообіцяла Андрію Єрмаку, який вів відповідні переговори, спорадичну лояльність своєї фракції Офісу президента. Що обіцяв Чечоткіну та Юлії Тимошенко вдячний Власенко, ми не знаємо, можемо тільки здогадуватися. Наші припущення нехороші, але виправдані всією практикою такого роду політико-бізнесових угод. Найменше віриться в те, що Єрмак щиро помилявся щодо менеджерських талантів Юлиного протеже і його справжніх інтенцій. Адже з попереднього поста директора держпідприємства «Укрліктрави» його звільнили «у зв'язку з неналежним виконанням службових обов'язків і незадовільним фінансовим станом підприємства». Просто козла, за якого поклопотали, пустили пастися в город.

У цій гранично типовій для України історії нетиповий ... ні, не кінець, а проміжний результат, коли блатний ставленик дуже швидко став фігурантом кримінальної справи. Чи то рано і занадто борзо став плутати берега, чи то домовленості перестали працювати, чи то ними вирішили знехтувати ті, хто їх не укладав. Цілком типовим, до речі, виявиться, якщо законного кінця у історії так і не буде: затягнуть і замнуть.

Керівника ДПЗКУ Власенка затримали при спробі втечі: що відомоЗатримано керівника ДПЗКУ Власенко. У чому його підозрюють, а також всі деталі ситуації в ДПЗКУ – в матеріалі Слово і діло.

І саме держпідприємство, куди на годування був посаджений Власенко, абсолютно типове для України: безбожно збиткове і неефективне, але при цьому цілком придатне для доїння по всяких лівих схемах. Нетипові, мабуть, лише масштаби збитковості і обсяги махінацій, яким славна ДПЗКУ. Свого часу прогриміла справа про розкрадання керівництвом корпорації мільярда доларів, отриманого від китайського банку в обмін на поставки зерна, якого в Китаї не дочекалися. Україна досі розплачується за державними гарантіями з китайцями: в цьому році доведеться заплатити 3,3 мільярда гривень, в наступному – 6,5 мільярда, в 2023 році – 6,2 мільярда. Нормально так хлопці погосподарювали. Що цікаво, в нинішній справі про махінації, за якою проходить Андрій Власенко, теж начебто фігурує китайська компанія, якась China National Complete Engineering Corp., що так і не дочекалася поставок. Дійсно, навіщо винаходити велосипед?

Наскільки в Державній продовольчо-зерновий корпорації шанують національні традиції управління можна судити за значнішими результатами: торік компанія відзвітувала про збитки в 5,8 мільярда гривень, роком раніше – 1,55 мільярда, в 2018 році – 1,47 мільярда.

Одне те, що в державі існують такі держкомпанії, причому за яку не візьмись – саме такі, вичерпно характеризує державу і, ширше, країну. Ось така вона у нас. Зовсім не дарма політична сила Юлії Тимошенко називає себе ні мало ні багато «Батьківщина», а, наприклад, підприємство, співвласницею якого є дружина Андрія Власенка, скромно зветься «Україна». Є в цьому гірка глибока істина.

Леонід Швець, спеціально для «Слово і діло»

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал