Кадрові ротації в уряді: яких відставок очікувати восени

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Напередодні нового політичного сезону дедалі частіше обговорюються можливі кадрові ротації в уряді. На урядових засіданнях постійно розглядаються кадрові питання, проте оцінити роботу та ухвалити рішення стосовно відставок чи призначень тих чи інших міністрів або всього Кабміну у повному складі – можуть лише народні депутати.

А точніше, говорячи про нинішній склад парламенту, ухвалити відповідні рішення може, по суті, монобільшість «Слуги народу». Тоді як ініціатором цілком може стати і Офіс президента на чолі із главою держави. Принаймні така модель працює останні 2 роки.

Цікавим є й інше питання – як саме відбуватимуться кадрові ротації: чи буде ухвалене рішення про повне перезавантаження уряду, чи лише окремих міністрів? Зрештою, яких відставок, найімовірніше, слід чекати вже восени цього року?

Тасування урядової команди

Розмови про кадрові ротації в уряді почастішали на тлі нещодавньої відставки вже колишнього міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

Ймовірно, розглядаються два можливих сценарії: або у відставку піде весь уряд Дениса Шмигаля, або лише окремі міністри. При цьому, якщо говорити про перший сценарій – відкритим залишається питання, хто може стати кандидатом на заміну чинному прем’єр-міністру?

Кабмін Шмигаля: які кадрові ротації обіцяли підтримати або не підтримати нардепиКого з міністрів депутати обіцяли звільнити, чию відставку навпаки підтримати не готові – в огляді Слово і діло.

Адже насправді, публічних зауважень до нинішнього глави уряду немає ані з боку Офісу президента, ані з боку монобільшості. Інформаційні атаки з опозиційних таборів лунають мляво – всі добре розуміють, що «бити» потрібно по рейтингах президента Володимира Зеленського.

У політичному вимірі Денис Шмигаль навряд чи може скласти конкуренцію будь-якому рейтинговому українському політику, не кажучи вже про чинного главу держави. І головна перепона – низька упізнаваність очільника уряду. За даними досліджень Соціологічної групи «Рейтинг», у квітні поточного року – після року на посаді прем’єр-міністра – близько третини опитаних респондентів не знали, хто такий Денис Шмигаль. У червні-липні, згідно із даними вже іншого дослідження, прем’єр-міністру Денису Шмигалю довіряли 16%, не довіряли – 52%, і так само – майже третина, 28%, ‒ «не чули про такого».

Подейкують, що на місце нового очільника уряду як можливих кандидатів розглядають нинішнього міністра розвитку громад та територій України Олексія Чернишова або секретаря РНБО Олексія Данілова. Проте, за оцінками політологів, на прийняття кадрових рішень впливатиме ситуація із рейтингами самого президента та динаміка рівня соціальної напруженості, який почнуть активніше заміряти у вересні-жовтні поточного року. Свої корективи може внести і нова хвиля зростання захворюваності на коронавірус, яку епідеміологи прогнозують вже на початку осені – за таких обставин, кадрові ротації також відкладуть до «кращих часів».

Ще один цікавий феномен останніх років – кадрові ротації не всього уряду, а окремих міністрів. У травні Верховна рада більшістю голосів відправила у відставку міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігоря Петрашка, міністра інфраструктури Владислава Криклія, а також міністра охорони здоров'я Максима Степанова, до якого було чи не найбільше питань під час його роботи в період пандемії коронавірусу COVID-19.

Серед нових «точкових» кадрових замін в уряді обговорюються одразу кілька міністрів, проте майже ніяких підтверджень високої ймовірності їхніх відставок восени 2021-го – немає. Зокрема, йдеться про міністра юстиції Дениса Малюську, міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка, а за «прямою» квотою президента – про міністра оборони Андрія Тарана.

Уряд без програми?

Ще одна цікава особливість, яка дає змогу «точково» змінювати міністрів в нинішньому уряді – для звільнення вони самі пишуть заяви про відставку. Це дає формальний привід парламенту у швидкі терміни розглянути питання та замінити міністра.

Рік і чотири місяці роботи Кабміну: як міністри виконують обіцянкиМіністри Шмигаля за місяць виконали 32 обіцянки, провалили – 16 і дали 47 нових зобов'язань.

Проте, якщо аналізувати масштабніше, звільнення окремих міністрів чи всього уряду має відбуватися за цілком зрозумілими підсумками його роботи, які можна оцінити за чіткими критеріями. Попри те, що уряду Дениса Шмигаля восени виповнюється 1,5 року від початку його роботи Верховна рада так і не ухвалила програму діяльності уряду, вочевидь, не бажаючи гарантувати річний імунітет від звільнення.

Тож прем'єр і його міністри й працюють за неприйнятою програмою, що, зрештою, не заважає Кабміну ухвалювати важливі рішення та впроваджувати зміни. Так, за рік і чотири місяці роботи Шмигаль і його міністри виконали 598 обіцянок, провалили – 224, ще 623 залишаються в процесі виконання.

Наразі виглядає так, що питання про затвердження програми дій уряду вже втретє виноситися на розгляд парламенту не буде. І, до слова, ані її затвердження, ані відсутність цього рішення – навряд чи вплинуть на кадрові ротації чи відставку всього складу уряду. Попередній уряд Олексія Гончарука умовний «імунітет» у вигляді ухваленої програми діяльності Кабміну у жовтні 2019-го не захистило від відставки вже на початку 2020-го. Тоді як за відсутності ухваленої парламентом програми дій Кабмін Дениса Шмигаля продовжує працювати ось вже майже півтора року.

Ризики технології «випускання пари»

Вочевидь, головні рішення щодо Кабміну ухвалюватимуться восени за підсумками соціологічних замірів стосовно ставлення чи то рівня довіри українців до нинішньої влади. Головним маркером буде рейтинг президента: у разі його суттєвого «просідання» доведеться запускати механізм «випускання пари».

Рік незатвердженій програмі Кабміну: скільки обіцянок встиг виконати урядКабмін Шмигаля вже рік працює за своєю другою програмою дій. Як вона виконується і чи планують подавати Раді третю програму.

За такого сценарію, можлива як часткове, так і повне перезавантаження уряду. У будь-якому разі, доки у парламенті знаходиться необхідна кількість голосів для ухвалення важливих рішень – Кабінет міністрів перебуватиме у постійному режимі можливих ротацій та відставок.

За таких обставин є два сценарії розвитку подій. Перший передбачає відставку уряду Дениса Шмигаля та формування нового Кабміну за підтримки монобільшості. Тут є високий ризик того, що вже третій за ліком уряд, повністю сформований однією політичною силою та акцептований Володимиром Зеленським – матиме ще більше недовіру та у дуже стислі терміни почне «топити» рейтинги самого президента. Натомість існує і шлях №2 – спробувати сформувати «широкий» коаліційний уряд за участі інших політичних гравців. Це – ризик для монобільшості та рейтингів влади, втім дозволить сформувати зовсім інше позиціонування для пропрезидентської команди в очах їхніх виборців для подальших електоральних перспектив.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал