Реформа судової системи цього літа переживає новий старт. Верховна рада ухвалила два закони, які дають змогу перезавантажити роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів і Вищої ради правосуддя.
У законі щодо ВККС ключовим є те, що під час формування комісії вирішальну роль відіграватимуть міжнародні експерти. Вони зможуть заблокувати будь-якого сумнівного кандидата і забезпечити незалежність органу. Реформа Вищої ради правосуддя передбачає перевірку членів ВРП на доброчесність і створення для цього Етичної ради. У ній знову-таки буде кілька незалежних експертів, чиї голоси будуть важливими для ухвалення рішення.
Міжнародні партнери вже привітали ухвалення законів, назвавши це «рішучим кроком до фундаментальної реформи судової системи». В Євросоюзі також відзначили, що після проведення реформи Україна зможе отримати другий транш макрофінансової допомоги.
За оптимістичним прогнозом представника президента в КСУ Федора Веніславського, судова реформа може бути завершена вже в 2022 році. «Слово і діло» вирішило подивитися, які обіцянки щодо реформи давали Володимир Зеленський і народні депутати, а також представники попередньої влади.
Суд присяжних і урізання повноважень ОАСК: що пообіцяв Зеленський
Практично всі обіцянки, пов'язані з судовою реформою, у Володимира Зеленського наразі в процесі виконання, адже кількох ухвалених законів замало, щоби вважати реформу завершеною.
Обіцянку провести судову реформу Зеленський дав у липні 2019 року: «Судова реформа буде доведена до кінця і буде прозорою і справедливою. Щоб кожен українець міг довіряти судам і бачити, що вони функціонують для захисту їхніх інтересів і законів». На цей рік президент обіцяв уже «глобальну» реформу – що ж, перші кроки зроблені.
Повернути довіру і повагу до суду Зеленський також обіцяв у передвиборчій програмі: «Для простих суперечок – мирові судді, які обираються народом. Для кримінальних злочинів – ефективний суд присяжних, який складається з народу». Щодо суду присяжних, як розповів «Слово і діло» Денис Малюська, було прийнято політичне рішення – він запрацює. У Верховній раді вже є два законопроєкти. Детальніше про цю обіцянку можна прочитати тут.
Протягом своєї каденції Володимир Зеленський зіткнувся з кількома викликами з боку судової системи. Один із них – спроба Конституційного суду скасувати ключові антикорупційні реформи. Крім того, що Зеленський скасував указ про призначення Олександра Тупицького главою КСУ, він пообіцяв також обмежити повноваження суддів.
До цього президент обрав більш радикальний спосіб боротьби з КСУ – вніс законопроєкт «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства», який передбачає припинення повноважень всього складу КСУ.
Законопроєкт критикували в Україні, і за кордоном, але Зеленський пообіцяв не відкликати його: «Я повертати назад не буду – я не буду відкликати законопроєкт. Якби я знав, що я не маю рації, і звичайні люди мені сказали: «Пане президенте, ви не праві», я б відразу відкликав. Але я впевнений, що роблю правильно. Я знаю, що це важко. Але я вірю, що розумні депутати підтримають мене».
Але через деякий час президент все ж забрав свою ініціативу з парламенту, проваливши обіцянку.
Ще один «проблемний» суд – Окружний адміністративний в Києві. Зеленський пообіцяв скоротити його повноваження: «Ми заберемо всі ті повноваження, через які раніше деякі судді ОАСК могли робити ті, мені здається, несправедливі, неправильні речі, через які суспільство незадоволене діями суддів цього суду».
У березні цього року президент пообіцяв чергову новацію в судовій системі – «суд у смартфоні», щоб виключити зловживання і забезпечити прозорість суду. «Більшість бюрократичних процедур перейдуть в онлайн, що прискорить судовий процес, мінімізує корупцію і можливості для зловживань», – пояснив Зеленський.
Підводячи риску під обіцянками Зеленського у цій темі, потрібно сказати, що він провалив зобов'язання не чинити тиск на суддів. «Я обіцяю, що під час мого президентства не буде «телефонного права», ніякого тиску на суддів. Ми повинні встановити єдині правила для всіх, адже перед законом усі рівні», – говорив Зеленський в день своєї інавгурації. Але подальші рішення і пропозиції президента щодо КСУ свідчать про інше.
Відзначимо, що програмні обіцянки уряду Шмигаля перегукуються з президентськими: запровадити суд присяжних, сприяти запровадженню електронного суду, а також розробити комплексні заходи щодо введення перехідного правосуддя.
Які обіцянки щодо судової реформи свого часу давав президент Порошенко
Від нинішнього президента повернемося до попереднього. Петро Порошенко після Революції гідності теж активно обіцяв провести судову реформу.
У передвиборчій програмі у Порошенка було зобов'язання реформувати систему судів, з яким він повністю не впорався. Судова реформа при п'ятому президентові дійсно розпочалася, але завершитися не встигла. Під час його каденції парламент ухвалив такі законопроєкти: «Про судоустрій і статус суддів», «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих акти», «Про Вищу раду правосуддя» тощо. Але, наприклад, Антикорупційний суд запрацював пізніше, вже за Зеленського.
Що стосується Вищого антикорупційного суду: Порошенко виконав обіцянку особисто внести до Верховної ради законопроєкт, якщо його не буде від депутатів. Це було в грудні 2017-го. Потім п'ятий президент обіцяв, що сам суд запрацює в 2018 році, але як ми знаємо цього не сталося. Наприкінці 2018-го ще тривав конкурс на посади суддів ВАКС і йшов процес передачі приміщення для роботи суду.
Двічі Порошенко давав обіцянки щодо Верховного суду. Спочатку говорив, що суд буде сформований до кінця 2016 року, але тоді в грудні тільки почався перший етап конкурсу на зайняття нових посад членів суду. Обіцянку про те, що Верховний суд запрацює в 2017 році Порошенко вже виконав.
Крім того, Порошенко виконав обіцянку позбавити суддів абсолютного імунітету. У червні 2016-го Рада внесла зміни до Конституції, згідно з якими суддям гарантується недоторканність за рішення в залі суду, але у всіх інших випадках вони прирівнюються до звичайних громадян.
Перезавантаження ВККС і реальне правосуддя: що обіцяють народні депутати
Завдяки ухваленим недавно законам щодо судової реформи партія «Слуга народу» виконала дві обіцянки – перезавантажити Вищу кваліфікаційну комісію суддів і Вищу раду правосуддя. Також дві обіцянки виконав «Голос» – суддів в ВККС і ВРП допомагатимуть вибирати міжнародні експерти.
У «Слуги народу» є ще програмні обіцянки запустити повноцінні інститути світових суддів і суду присяжних, а також посилити можливості громадського контролю за судовою системою.
Низка обіцянок щодо судової реформи є у партії «Голос»: забезпечити в Україні реальне правосуддя, перезавантажити судову систему (важливі закони для цього вже ухвалені), оновити склад суддів, створити умови для функціонування суду присяжних для окремих категорій справ. Ці зобов'язання все ще в процесі виконання.
Крім того, «Голос» обіцяв, що всі кандидати на посаду суддів повинні будуть пройти перевірку на доброчесність і тест на IQ. Перше в ухвалених нещодавно законах є, а ось проходження тесту на інтелект не передбачено. Ймовірно, що обіцянка буде провалена.
«Європейська солідарність» у передвиборчій програмі обіцяла завершити судову реформу. Поки в процесі, але закони по ВРП і ВККС фракція підтримала. В «Опозиційної платформи» дві обіцянки в процесі – забезпечити незалежність судової гілки влади і домогтися зняття недоторканності з суддів.
Олександр Корнієнко ще окремо від партії обіцяв завершити судову реформу, розпочату за попередньої влади. «Судову реформу ми теж за минулою владою завершимо. І реформу правоохоронних органів доведемо до розуму. Все у нас буде добре в країні з цими питаннями. І довіра зросте до всіх органів».
Сергій Соболєв виконав обіцянку про те, що «Батьківщина» не голосуватиме за законопроєкт про відновлення роботи ВККС. Фракція утримувалася при голосуванні. Більш того, «Батьківщина» блокувала підписання закону постановою про скасування голосування і буде оскаржувати його в Конституційному суді. «Як тільки ці законопроєкти будуть підписані президентом, тоді з'являється можливість подачі до Конституційного суду. Безумовно, ми це зробимо», – запевнив Соболєв.
Микола Княжицький у березні обіцяв, що «Європейська солідарність» не підтримуватиме законопроєкт щодо ВККС: «Ми теж не будемо голосувати за цей закон. Тому що з нашої точки зору він і Конституції суперечить, і дуже багато суб'єктивних підходів до вибору членів ВККС, і ВРП наділяється абсолютно величезною владою при виборі ВККС». Проте, і сам Княжицький, і вся фракція голосували «за».
«Слуга народу» Марина Бардіна пообіцяла, що до кінця каденції парламенту IX скликання відбудеться судова реформа. Її колега по фракції Олена Мошенець запевнила, що ліквідація Окружного адміністративного суду Києва буде завершена.
До речі, спікер Ради Дмитро Разумков заявляв, що законопроєкт про ліквідацію ОАСК розглянуть, як тільки буде рішення профільного комітету. «Сьогодні, на жаль, цей законопроєкт не готовий до розгляду. Немає рішення комітету, в якому б рекомендувалося Верховній раді прийняти те чи інше рішення. Як тільки з'явиться, я думаю, що за мною, як за головою Верховної ради, затримки в цьому плані не буде», – говорив Разумков ще наприкінці травня.
Які обіцянки давали в Раді VIII скликання
«Батьківщина» в VIII скликання провалила програмну обіцянку про те, що судді місцевих судів будуть обиратися народом. Такий механізм так і не був реалізований, як і не було жодного законопроєкту про обрання суддів громадою. Водночас партія виконала обіцянку домогтися скасування недоторканності суддів. Однак з незрозумілих причин лідерка фракції Юлія Тимошенко утрималася під час голосування за законопроєкт, тому у неї аналогічне зобов'язання не виконано.
Також Тимошенко у 2017 році обіцяла, що «Батьківщина» ніколи не проголосує за запропоновану судову реформу. Обіцянку депутат виконала – фракція не підтримала жоден законопроєкт для реформування судової системи. Ще один доказ того, що в українській політиці мало що змінюється – «Батьківщина» і в цьому скликанні запропоновані законопроєкти щодо реформи правосуддя не підтримала.
Депутат від ВО «Свобода Михайло Головко в програмі обіцяв надати громадянам право відкликати суддів через референдум. Згідно з прийнятими змінами до Конституції, які, втім, «свободівці» не підтримали, питанням звільнення суддів займається Вища рада правосуддя. Ініціатив щодо звільнення суддів через місцевий референдум «Свобода» не реєструвала, тому обіцянку провалено.
Нардеп Олександр Марченко обіцяв у передвиборчій програмі встановити персональну відповідальність суддів за неправомірні рішення. В 2016-му Рада ухвалила закон «Про судоустрій і статус суддів». Він передбачає, що суддя повинен нести кримінальну або дисциплінарну відповідальність за злочини та дисциплінарні проступки, які опосередковано можуть впливати на юридичну позицію судді під час здійснення ним правосуддя. Але депутат цей закон не підтримав і обіцянку не виконав.
Нагадаємо, як депутати голосували за закон про перезапуск ВККС з пропозиціями президента, можна подивитися на інфографіці.
Також «Слово і діло» писало, хто з народних депутатів провалив передвиборчі обіцянки щодо ВККС.
Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»