Закон про формування ВККС: чи справді голос міжнародних експертів повинен бути вирішальним

Читать на русском
Геннадій Дубовкандидат юридичних наук
Богдан Бондаренкоексперт з конституційного права

Верховна рада ухвалила законопроєкт №3711–д, який відновлює роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Ключовий момент, який викликав обговорення, стосується міжнародних експертів.

Членів ВККС відбиратиме конкурсна комісія з 6 осіб: троє чинних суддів (або суддів у відставці) та троє незалежних міжнародних експертів, які, відповідно до законопроєкту, матимуть вирішальний голос при відборі кандидата до комісії.

Експерт з конституційного права Богдан Бондаренко та юридичний експерт Геннадій Дубов у коментарі «Слово і діло» розповіли про важливість ухваленого законопроєкту та чи приховує він якесь «підводне каміння».

Власне, за словами Геннадія Дубова, основна «перемога» закону в тому, що він розблоковує роботу ВККС після тривалої перерви, а це ключовий орган у призначенні нових суддів: «Цей проєкт закону є необхідним, адже без нього не можна сформувати Вищу кваліфікаційну комісію суддів, а без неї – неможливо набирати суддів».

Роль міжнародних експертів

За словами Богдана Бондаренка, останні півтора-два роки будь-яка дискусія стосовно судової реформи визначається, по суті, лише одним питанням – яку роль міжнародні експерти відіграватимуть у процесі відбору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради правосуддя.

«Сьогодні парламент проголосував за те, що під час відбору членів ВККС треба буде отримати принаймні один голос міжнародного експерта, для того, щоб рекомендувати кандидата на призначення. Фактично, тепер міжнародні експерти матимуть змогу блокувати якогось кандидата, адже без їхнього рішення не зможуть рекомендувати кандидата на посаду у ВККС», – зазначив експерт.

Водночас, як зазначив Дубов, міжнародні експерти – це не завжди саме іноземці. Ними можуть бути й українці – експерти, яким довіряють міжнародні організації, посольства тощо.

Судова реформа: як експерти оцінюють висновки Венеційської комісії щодо реформування ВРПЯк експерти оцінюють висновки Венеційської комісії щодо реформування ВРП, читайте в матеріалі Слово і діло.

Також є питання в тому, чи справді роль міжнародних експертів має бути вирішальною.

Венеціанська комісія у своїх висновках вказала, що як тимчасовий захід це є необхідним для того, щоб подолати корпоративність.

«Тобто, якщо йдеться про суддівський корпус, вони так чи інакше являють собою корпорацію – зі своєю етикою, звичаями та авторитетами. Тому в цьому сенсі наявність міжнародних експертів є позитивною», – каже Дубов.

Фактично оновлена ВККС не має користуватися старими авторитетами, а має опиратися лише на об’єктивні критерії.

Своєю чергою експерт з конституційного права серед очевидних плюсів виділив створення нового центру впливу.

«Ухвалений законопроєкт створює новий центр впливу у процесі призначення членів ВККС. Це дозволить мати інший вплив окрім представників судової системи на призначення тих чи інших кандидатів у ВККС і в подальшому формуванні суддівського корпусу», – додав Бондаренко.

Однак, за його словами, під питанням залишається можливість реалізації внутрішнього суверенітету (повнота усієї влади здійснюється української державою).

Геополітичне значення законопроєкту

ЄС та США наполегливо рекомендували Україні ухвалити цей законопроєкт. Однак, за словами Бондаренка, це майже ніяк не вплине на становище України на міжнародній арені (хіба – короткочасно).

«Але всередині України це позиціонуватимуть як покращення відносин, про це безумовно говоритимуть. Насамперед, це питання внутрішнього розвитку країни, функціонування нашої судової системи», – резюмував експерт.

Умовно кажучи, Україна виконує своє «домашнє завдання», яке сама зобов’язалась зробити. Зокрема, старт роботи ВККС згадується у меморандумі з МВФ.

«Якщо ми виконали це завдання, то цим самим показуємо, що дотримуємося своїх зобов’язань, демонструємо свою діяльність», – додав Геннадій Дубов.

Однак глобально ухвалений закон не вплине на статус України на міжнародній арені.

Нагадаємо, роботу попередньої ВККС було припинено восени 2019 року. Цей законопроєкт став першим з пакету судової реформи, запропонованої президентом Володимиром Зеленським.

У середині лютого глава держави зареєстрував в Раді три законопроєкти про судову реформу, а раніше анонсував «велику судову реформу» у 2021 році.

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал