«Промисловий безвіз» із ЄС: що дасть Україні та в чому проблеми

Читать на русском
Василь Юрчишин

Кабінет міністрів розраховує, що Україна в найближчі роки укладе з Європейським Союзом Угоду про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції (АСАА), про так званий «промисловий безвіз». «Ми розраховуємо отримати серйозний прогрес уже цьогоріч і вийти на підписання найближчими роками», – заявив прем'єр-міністр Олексій Гончарук. У коментарі «Слово і Діло» директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин підкреслив, що винятково бажання і декларацій прем'єра або будь-кого іншого недостатньо, щоб досягти поставленої мети.

Василь Юрчишин нагадав про Угоду про асоціацію між Україною та Євросоюзом, яка є хорошим інструментом для того, щоб досягти «промислового безвіза». Угода передбачає низку технічних регламентів, нормативів для підтримки супроводу продукції.

Однак директор економічних програм Центру Разумкова критично оцінив виконання Україною Угоди.

«Виходячи з цього досвіду проблема не в підписанні нової угоди, яка дасть нам «промисловий безвіз», а у виконанні взятих на себе зобов'язань», – констатував Василь Юрчишин.

Крім того, економіст бачить ще низку проблем на шляху досягнення «промислового безвізу».

«По-перше, з огляду на недостатньо належну кваліфікацію українських топчиновників незрозуміло, чи відбудуться домовленості, як такі. По-друге, переважна більшість промислових українських товарів не конкурентоспроможні або слабо конкурентоспроможні на європейському ринку», – пояснив Юрчишин.

Як змінювався індекс промвиробництва України в 2010-2019 рокахПромислове виробництво в Україні в минулому році впало на 1,8 відсотків. Слово і Діло відстежило динаміку в 2010-2019 роках.

Директор економічних програм Центру Разумкова звернув увагу на те, що європейські ринки дуже насичені. Отже, наявність можливостей вийти на ринок ЄС не означає реальне входження на ринок.

За його словами, крім того, що потрібно укласти Угоду, паралельно вже зараз слід вивчати торговельні ніші, налагоджувати інформаційне забезпечення, юридичну підтримку.

«Приватні компанії ще якось справляються із завданнями, але часто без державної підтримки обійтися вкрай важко», – зауважив Юрчишин.

Економіст також пояснив, що «промисловий безвіз» не означає абсолютне скасування сертифікації відповідності для української продукції.

«Напевно, процедура стане простішою для деяких товарних груп, але, вірогідно, все буде вирішуватися за окремими галузями. Узагальнювати не варто», – уточнив Василь Юрчишин.

З іншого боку, Україна може сподіватися на розширення квот, якщо отримає «промисловий безвіз», додав експерт.

«Поступово, коли ми доведемо, що наші товари конкурентні, розширення квот стане можливим. Проте, потрібно бути готовим до того, що посилиться конкуренція на внутрішньому ринку. На перший погляд, це добре. Однак це може не дуже добре вплинути на наших виробників. Важливо, щоб за рік народні депутати не виступали із вимогами захисту окремих галузей. Україні потрібно розуміти, що це двосторонній рух», – прокоментував директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

«Слово і Діло» пропонує подивитися, як змінювався індекс промвиробництва України в 2010-2019 роках.

Також пропонуємо подивитися, як вимірюють мінімальний дохід і розмір споживчого кошика в Україні та розвинених країнах.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...