У Верховній раді не так багато різноманітних ініціатив, які би стосувалися стимулювання розвитку альтернативних джерел палива та відновлюваних джерел енергетики (найчастіше депутати пропонують знизити «зелений тариф» або підвищити ставки екологічного податку). Більш того, такі законопроєкти ухвалюються не дуже охоче, більшість із них зняті з розгляду. Детальніше про деякі проєкти – в матеріалі «Слово і діло».
Депутати від «Слуги народу», «Голосу», груп «Довіра» та «За майбутнє», а також позафракційні на початку травня зареєстрували у Верховній раді законопроєкт №5464 «Про внесення змін до закону України «Про альтернативні види палива» щодо розвитку виробництва біометану». Він зараз перебуває у комітеті.
У законопроєкті пропонується визначити термін «біометан» – це біогаз, який за своїми фізико-технічними характеристиками відповідає вимогам нормативно-правових актів до природного газу для подачі в газотранспортну і газорозподільну системи або для використання як моторного палива.
Використовувати біометан можна, наприклад, у сільському господарстві. «Використання біометану як моторного палива дасть могу сільськогосподарським виробникам отримати джерело енергії за рахунок відходів і вторинних продуктів власного виробництва», – йдеться в пояснювальній записці. А використання біометану в громадському транспорті може значно знизити рівень забруднення в великих містах. Також його можна застосовувати не тільки в автомобільному, але й у водному і залізничному транспорті.
«Зелений» тариф в Україні: темпи зростання потужностей виробників відновлюваних джерел енергіїЯк змінювалися тарифи на зелену енергетику та зростали потужності виробників, які працюють за «зеленим» тарифом в Україні.
Крім того, використання біометану допоможе скоротити імпорт природного газу, а українську ГТС можна використовувати для його експорту.
У парламенті є два законопроєкти щодо сприяння розвитку в Україні сфери вирощування енергетичних рослин (№5227-5228). Їхні автори – «слуги народу» Іван Шинкаренко та Олександр Ткаченко, а також депутат від ОПЗЖ Антоніна Славіцька.
Енергетичні рослини – це багаторічні рослини, які вирощуються для виробництва біомаси, а надалі енергії з неї (теплової або електричної). «Вирощування енергетичних рослин має значний потенціал для посилення енергетичної незалежності України шляхом заміщення використання природного газу при виробництві теплової та електричної енергії. Зокрема, потенціал енергетичних культур для 4 млн га еквівалентний заміщенню майже 20 млрд м3 природного газу/рік», – зазначають автори ініціативи.
Вони пропонують упровадити в законодавство поняття «енергетичні рослини», збільшити термін договору оренди землі для їхнього вирощування до 20 років, спростити оренду малопродуктивних земель для вирощування енергетичних рослин. І внести зміни в Податковий кодекс: обмежити максимальний розмір орендної плати за малопродуктивні і деградовані землі, на яких вирощуються енергетичні рослини, до 5% від нормативної грошової оцінки.
Поки цей законопроєкт теж перебуває у комітеті.
Зареєстровані були також пропозиції про стимулювання ресурсної бази низьковуглецевої енергетики в Україні. Законопроєкт №5390 ініціювали нардепи від «Слуги народу» і один член групи «Довіра».
«Україна має достатні запаси мінералів для створення ресурсної бази для участі в міжнародних виробничих ланцюжках з великою доданою вартістю в процесі створення інфраструктури для акумулювання електроенергії, виробленої об'єктами відновлюваної електроенергетики, перш за все сонячної і вітрової. З цією метою необхідно внести зміни до чинного законодавства, які б стимулювали не тільки до видобутку відповідних мінералів – літію, кобальту, нікелю тощо, але і їх збагачення в Україні та вироблення кінцевих продуктів «акумуляторного» класу», – йдеться в законопроєкті.
Законопроєктом, зокрема, пропонується закріпити можливість отримання наскрізних спецдозволів на пошук і видобуток вуглеців, а також вносяться уточнення, характерні для особливостей пошуку і розроблення видів копалин і етапів створення товарної продукції. Також коригується перелік умов для укладення угод про розподіл продукції та критерії оцінки конкурсних заяв.
У які країни та скільки Україна експортувала електроенергії з 2011 рокуУкраїна постійно експортувала електроенергію до Угорщини і Словаччини, з перервами – в Польщу, Румунію, Білорусь і Молдову.
Зняли з розгляду законопроєкт депутатів «Слуги народу», «Європейської солідарності» і «Довіри» щодо розвитку сфери використання рідкого біопалива (№2471). Замість нього на повторне перше читання готується законопроєкт №3356 про обов'язковість використання рідкого біопалива (біокомпонентів) в галузі транспорту.
Він передбачає обов'язкове додавання до всіх бензинів в Україні рідкого біопалива (біоетанолу) – не менше 5% в обсязі пального. На думку авторів законопроєкту, це сприятиме енергетичній незалежності країни від імпорту нафтопродуктів, зменшенню викидів шкідливих речовин в атмосферу, залученню іноземних інвестицій у галузь виробництва рідкого біопалива.
Зняли з розгляду також пропозиції «слуг народу» щодо змін до держбюджету-2020 (№4151). Троє депутатів запропонували випустити облігації внутрішньої держпозики на 19,6 млрд грн для погашення частини боргу й інших розрахунків з виробниками електроенергії з відновлювальних джерел. Буде профінансована субсидія «Укренерго», щоб компанія погасила свій борг перед ДП «Гарантований покупець» й іншими виробниками ВДЕ.
Нагадаємо, раніше ми писали, які законопроєкти політичні сили подавали щодо: тарифів, підвищення пенсій, зміни прожиткового мінімуму, подолання наслідків коронавірусу, переселенців, екології, захисту здоров'я нації, підтримки студентів і молоді, захисту прав людей з інвалідністю, розвитку дорожнього господарства, розширення доступності кредитування, створення вільних економічних зон, створення фондів і реєстрів, стимулювання розвитку IT-індустрії.
Олександра Худякова, Сергій Міхальков, спеціально для «Слово і діло»
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»