Переслідування, погрози та в’язниця: як Лукашенко знищив свободу слова у Білорусі

Читать на русском

Як Лукашенко за останні два роки зробив Білорусь однією з найнебезпечніших країн для журналістів, читайте у матеріалі Слово і діло.
Олександр ЛукашенкоСлово і діло

У серпні 2020 року білоруси вперше за тривалий час голосно заявили про свою незгоду з результатами виборів. Олександр Лукашенко не знайшов кращого варіанту, ніж фізично придушити протест та закрити всі опозиційні медіаресурси. За час протестів затримали понад 30 тисяч людей, а п'ятеро протестувальників загинули внаслідок жорстких дій силовиків. Нещодавно білоруські спецслужби безпрецедентно арештували опозиціонера Романа Протасевича, а кількома днями раніше режим Лукашенка здійснив хвилю тиску на незалежне видання Tut.by та журналістів інших ЗМІ. Як Лукашенко за останні два роки зробив Білорусь однією з найнебезпечніших країн для журналістів, читайте у матеріалі «Слово і діло».

Блокування сайту Tut.by

18 травня в офісі білоруського порталу Tut.by та в приватних квартирах журналістів відбулися масові обшуки. Влада заблокувала інформаційний сайт та відкрила проти керівництва Tut.by кримінальну справу за підозрою в ухиленні від сплати податків та зборів в особливо великому розмірі. За результатами обшуку силовики затримали щонайменше 15 співробітників видання.

У Міністерстві інформації Білорусі підтвердили факт блокування за запитом Генеральної прокуратури країни. Крім того, у грудні 2020 року Економічний суд Мінська позбавив Tut.by статусу ЗМІ через нібито неправдиві публікації. У Міністерстві інформації Білорусі тоді заявили, що журналістські розслідування порталу шкодять державним інтересам.

Зокрема, за цим звинуваченням до шести місяців колонії була засуджена журналістка Tut.by Катерина Борисевич. 19 травня вона вийшла на волю.

Репресії проти незалежних журналістів

21 травня силовики провели обшук у мінській студії телеканалу «Белсат», який готував розслідування про Лукашенка та його оточення. Крім того, на початку цього року двох журналісток «Белсату» засудили до двох років ув’язнення за проведення прямого ефіру з мітингу в Мінську у листопаді 2020-го. Катерині Андрєєвій та Дар’ї Чульцовій дали по два роки колонії загального режиму.

Від початку протестів щонайменше 400 журналістів затримали в адміністративному порядку, з яких сотню арештували. Загалом Білоруська асоціація журналістів заявила, що нині 27 працівників засобів масової інформації перебувають за ґратами, де або чекають на суд, або відбувають покарання. З серпня 2020 року щонайменше 62 журналісти стали жертвами насильства або катувань.

Міжнародна організація «Репортери без кордонів» назвала Білорусь найнебезпечнішою країною для журналістів у Європі. Натепер країна посідає 153 місце зі 180 у рейтингу свободи преси.

Закони Лукашенка

24 травня Олександр Лукашенко підписав поправки до законів про засоби інформації та масові заходи, чим заборонив ЗМІ «висвітлювати в режимі реального часу масові заходи, що проводяться з порушенням встановленого порядку, з метою їхньої популяризації або пропаганди». А оскільки білоруська влада не дозволяє проводити акції протесту, то несанкціонованим вважається будь-який опозиційний захід. Тобто Лукашенко фактично «вбив» незалежну журналістику в країні.

Зокрема, виданням заборонили публікувати результати опитувань громадської думки, які не узгоджені з владою, а прокуратуру та владу наділили правом блокувати всі ресурси з інформацією, яка може «завдати шкоди» національним інтересам. Також не допускається розміщення гіперпосилань на повідомлення, поширення яких заборонене.

Крім того, у Білорусі заборонили збирати кошти для відшкодування штрафів, які правоохоронці наклали за порушення порядку проведення масових заходів.

Ухвалені зміни також забороняють іноземним громадянам і юридичним особам створювати ЗМІ на території Білорусі, а в разі загроз нацбезпеці дав право обмежити роботу мереж електрозв’язку.

Затримання Протасевича

23 травня здійнявся міжнародний скандал після того, як Білорусь підняла винищувачі, щоби посадити у Мінську літак Ryanair. Пізніше виявилось, що це була спецоперація КДБ, аби арештувати опозиційного журналіста Романа Протасевича, який заснував Telegram-канал NEXTA. Протасевича разом з його дівчиною зняли з рейсу, затримали та помістили у СІЗО №1 в Мінську. Чому з Instagram та Facebook зникли акаунти Протасевича ‒ невідомо.

Засновник білоруського опозиційного Telegram-каналу NEXTA Степан Путило заявив, що після затримання у Мінську Протасевича редакція отримала «безліч погроз».

«Безліч погроз про те, що ми наступні, що бійтеся, що вас, може, в Білорусь не будуть відвозити, а відразу на місці пристрелять, що офіс підірвуть і так далі», ‒ розповів Путило.

Політичні розправи часів Лукашенка

Єдиний та незмінний президент Білорусі Олександр Лукашенко ще у 90-х роках почав вбивати всі можливі вияви свободи слова, надто коли йшлося про неугодних йому журналістів та опозиціонерів. Так, у 1999 році в Мінську зникли опозиційні політики Юрій Захаренко, Віктор Гончар, бізнесмен Анатолій Красовський, а 2000 року зник журналіст Дмитро Завадський. Останнього закатували, а його тіло не знайшли і досі.

Політичні довгожителі: з владою їх розлучить тільки смертьСписок політичних довгожителів, які до останнього тримаються при владі, поки піти не змусить здоров'я, революція або смерть.

У 2004 році 43 ножовими пораненнями була вбита журналістка незалежних медіа Вероніка Черкасова. Через рік також у власній квартирі убили Василя Гродникова, позаштатного автора найвідомішої білоруської опозиційної газети «Народна воля». Білоруська прокуратура навіть не відкрила кримінальну справу за цим фактом.

У 2010 році головна редакторка заблокованого в Білорусі сайту «Хартія-97» Наталія Радіна вимушено виїхала з країни через звинувачення у «масових заворушеннях» за висвітлення виборів, у 2010 році Павла Шеремета позбавили громадянства Білорусі, а в 2012 році КДБ обговорював плани вбивства журналіста. Через чотири роки його машину підірвали у центрі Києва ‒ замовників та виконавців досі не знайшли.

У 2010 році знайдений повішаним засновник видання «Хартія-97» Олег Бебенін. Справу про вбивство не порушували, а ті, хто публічно ставив під сумнів версії про самогубство, отримували погрози.

Нагадаємо, лідери 27 країн-членів Європейського Союзу на саміті вирішили заборонити білоруським компаніям польоти до Євросоюзу, а європейських авіаперевізників закликали уникати польотів над Білоруссю. З середи, 26 травня Україна також припиняє авіасполучення з Білоруссю.

Софія Телішевська, спеціально для «Слово і діло»

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал