Розмова не на рівних: що Блінкен міг пообіцяти Україні

Читать на русском
Денис Поповичжурналіст

Візит держсекретаря США Ентоні Блінкена в Україну завершився. Як і передбачало «Слово і діло», швидкоплинне спілкування з міністром закордонних справ Дмитром Кулебою, президентом Володимиром Зеленським та прем'єр-міністром Денисом Шмигалем, не привело до якихось проривних рішень. Сторони, скоріше, уважно вислухали одна одну. Які висновки повинна зробити з цього Україна?

Тема Донбасу, безпеки і агресивних дій Росії прогнозовано стала однією з головних. Про це можна було зробити висновок хоча б з витримки спільної прес-конференції Володимира Зеленського та Ентоні Блінкена. Зокрема, держсекретар США наголосив, що російська військова загроза зберігається, а війська РФ відведені від кордонів з Україною лише частково. «У цьому контексті ми активно розглядаємо можливість збільшення допомоги Україні в галузі безпеки», – додав Блінкен.

Напередодні візиту Блінкена в Україну міністр закордонних справ Дмитро Кулеба відзначав, що Україна проситиме у США системи ППО і контрснайперське обладнання. Про те, що це питання, як мінімум, розглядається, Ентоні Блінкен підтвердив вже 6 травня, під час київських зустрічей. «Зараз ми думаємо над тим, яка додаткова підтримка – крім тієї дуже значної допомоги, яку ми вже надали, була б корисною для України саме зараз. Це питання на стадії активного розгляду», – повідомив Блінкен.

У гарячі дні квітня, коли Росія активно стягувала війська до українських кордонів, в Офісі президента натякали на те, що добре б отримати від США зенітні ракетні комплекси Patriot. Поява цих систем в розпорядженні ЗСУ було б корисним надбанням, але навряд чи на цю покупку можна всерйоз розраховувати. По-перше, «Петріот» – дуже дорога «іграшка». Зокрема, Польща закупила 16 пускових установок, 4 радіолокаційні станції і 208 ракет ЗРК «Петріот», заплативши за це близько 5 мільярдів доларів. Весь річний бюджет українського Міноборони коштує дешевше, а навіть 16 ПУ і 208 ракет до них може не вистачити для того, щоб відбити масовану повітряну атаку з боку РФ. Крім того, навіть якщо ми знайдемо гроші і домовимося про закупівлі, постачання такого озброєння – тривалий процес. Та ж Польща уклала свій контракт в 2018 році, а постачання озброєнь очікується тільки в 2022 році.

Тому яке саме нове обладнання ми отримаємо зі США – поки що невідомо. Зате зрозуміло, чого ми, швидше за все, не отримаємо. Це якусь осяжну перспективу отримання Плану дій щодо членства в НАТО. Про те, що Україна потребує ПДЧ Володимир Зеленський також говорив у квітні. Однак на підсумковій пресконференції тема НАТО взагалі не пролунала. Це може свідчити про те, що США поки нічим не можуть допомогти Україні в цьому питанні.

Альтернативою вступу в Альянс може стати надання Україні статусу Основного союзника поза НАТО Major Non-NATO Ally або MNNA. Учасниками MNNA є, наприклад, такі держави, як Ізраїль, Єгипет, Японія, Австралія і Південна Корея. Статус Основного союзника США дозволяє цим країнам розраховувати на пріоритетні постачання зайвого військового обладнання, участь у спільних навчаннях, антитерористичних заходах, розробках Пентагону, а також закупівлі протитанкових боєприпасів зі збідненим ураном.

Законопроєкт про надання Україні статусу MNNA лежить у Конгресі США від 2014 року. Попередній президент-демократ Барак Обама не дав йому ходу. Чи зробить це Джо Байден – покаже час. Але швидше за все, Україна повинна буде виконати для цього низку умов, які й були перераховані під час зустрічей.

Таким чином, сторони зустрілися для того, щоб почути одна одну. Головний висновок полягає в тому, що будь-які привілеї, які отримає Україна, є предметом торгів. Причому не тільки з нашою країною.

Денис Попович, спеціально для «Слово і діло».

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал