Подкаст «Словом» за 27 квітня: кінець держрегулювання цін на газ та Кива, який зміг

Читать на русском

Про втрачену чинність постанови Кабміну на «заморожування» ціни на газ. Про президентську думку щодо «мінського формату» і «хотілки» парламентарів стосовно позачергових засідань. Про об'єкти «Великої приватизації», які досі не можуть продати та про нового кандидата наук, який зміг. «Слово і Діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Держрегулювання ціни на газ - все

В Україні з 1 квітня втратила чинність постанова Кабінету міністрів України про «заморожування» ціни на газ для населення. І ось, газопостачальні компанії оприлюднили річні ціни на газ, що діятимуть вже із 1 травня.

Найменшу фіксовану на рік ціну своїм споживачам запропонували: «Евода Трейд» - 7,88 грн за куб.м, на копійку дорожче в «Уманьгаззбут» - 7,89, «Нафтогаз України» продаватиме газ за 7,96 грн за куб.м., «Волиньелектрозбут» - за 7,98, пише «Газотека».

Фіксовані річні ціни інших постачальників газу, які обслуговують більшу частину населення України, становлять 7 грн 99 копійок за метр кубічний газу.

Найвищі тарифи на газ у розмірі 13,5 грн за куб.м виставили «Херсонська обласна ЕК», «Житомирська обласна ЕК» та «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія».

Мінські угоди та підготовка зустрічі з Путіним

Президент України Володимир Зеленський дав доручення організувати його зустріч з президентом РФ Путіним. На думку Зеленського, «все йде до того, що ця зустріч відбудеться».

Крім того, в інтерв'ю газеті Financial Times Президент України розповів про подальшу долю «мінського формату»: «Є два варіанти: ми можемо змінити мінський формат, скорегувати його. Або ми можемо використовувати який-небудь інший формат. Швидкість цього процесу має значення, тому що ми втрачаємо людей щодня», - сказав Зеленський. На його думку, новими учасниками нормандських переговорів можуть стати США, Велика Британія і Канада.

Тим часом за словами керівника ОПУ Андрія Єрмака, обговорюється більш тісне співробітництво між Україною та США у військово-оборонній сфері та підтримка Сполученими Штатами отримання Україною Плану дій щодо членства в НАТО. Зокрема, «активно обговорюється призначення спеціального представника США щодо врегулювання та припинення війни на Донбасі», - сказав Єрмак в інтерв’ю Liga.net.

Минулого тижня президент України запропонував Путіну зустрітися у будь-якій точці Донбасу. У відповідь Путін заявив, що готовий прийняти Зеленського у Москві, якщо мова йде про обговорення двосторонніх відносин. А для обговорення питань Донбасу порадив владі України зустрітися з ватажками так званих «ДНР» і «ЛНР». У Києві таку пораду категорично відкинули. Пізніше глава ОПУ Андрій Єрмак заявив, що запрошувати Путіна на зустріч до Зеленського в Київ не планують, оскільки вважають це некоректним.

Позачергові засідання Ради: що розглянуть

Верховна Рада України планує провести на тижні 2 позачергових засідання, на які винесуть 14 питань. Про це розповів спікер парламенту Дмитро Разумков на Погоджувальній раді.

Як стало відомо «Слово і Діло», на порядку денному - подальший розгляд «земельних» правок (їх залишилося всього 861), та крім багатостраждального законопроєкту «Про внесення змін до Земельного кодексу України», Рада може розглянути призначення нового міністра енергетики - на цю посаду обговорюють кандидатуру Германа Галущенка. Фракція СН запропонувала розглянути зміни в закон «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб.

У «Батьківщині» знову заявили, що потрібно провести референдум «Ні продажу сільськогосподарської землі». «Голос» зажадав звільнити міністра охорони здоров'я Максима Степанова. Нардеп від «Голосу» Ярослав Железняк нагадав, що відповідна постанова зареєстрована в Раді та закликав всі фракції та групи дати підписи для проведення позачергового засідання з цього питання.

У групі «За майбутнє» заявили, що потрібно терміново скликати позачергове засідання, аби підвищити мінімальну пенсію. Така заява була зроблена у зв'язку з публікацією нових тарифів на газ.

Що відбувалося на Погоджувальній раді та за що готові голосувати парламентські політичні сили - дізнавайтеся в спеціальному матеріалі «Слово і діло».

Перипетії великої приватизації

У держбюджеті на 2021 рік зазначено, що цьогорічний дохід від приватизації становитиме 12 млрд грн. Сума досить вагома, а, виходячи з досвіду попередніх років, ще й малореальна.

До об’єктів великої приватизації належать держпідприємства, балансова вартість яких перевищує 250 млн грн. Нині на продаж готують 23 об’єкти. Ціна цих активів із роками зростала, але від початку великої приватизації їх досі не купили. Цьогоріч Фонд держмайна має на меті продати якомога більше таких об’єктів.

Станом на кінець першого півріччя 2020 року балансова вартість найдорожчого із запропонованих підприємств становила 8,6 млрд грн ‒ цей «об'єкт» ПАТ «Центренерго». Зважаючи на те, що процедура приватизації триває від дев'яти до одинадцяти місяців, продаж компанії планується на другий квартал 2021 року.

Трішки дешевшим на старті є Акціонерне Товариство «Харківобленерго» ‒ 5,7 млрд грн. На третьому місці найдорожчими у секторі енергетики об’єктами є «Запоріжжяобленерго» та «Криворізька ТЕЦ» ‒ по 3,1 млрд грн.

Крім енергетичних компаній, на приватизацію виставили «Об'єднану гірничо-хімічну компанію», Вугільну компанію «Краснолиманська», «Азовмаш», «Сумихімпром», багатостраждальний ОПЗ, «Президент-Готель», «Запорізький титано-магнієвий комбінат» і не тільки.

Які об’єкти вже кілька років поспіль планують продати у межах великої приватизації, але досі не можуть цього зробити - дивіться в інфографіці «Слово і діло».

Кива, який зміг

Народний депутат від «Опозиційної платформи – За життя» Ілля Кива захистив кандидатську дисертацію з державного управління. Тема дисертації «Механізми впливу громадянського суспільства на державне регулювання правоохоронної діяльності (на прикладі країн ЄС та України)».

Усі 13 членів комісії підтримали те, аби Киві надали звання кандидата наук.

Захист кандидатської, щоправда, розпочався зі скандалу: невідомі блокували вхід до приміщення, де проходив захід, і вибірково пускали журналістів. Сам Кива після захисту сказав, що «сьогодні наукова спільнота стала сильнішою».

Що думають про цю подію у соцмережах, дослідило «Слово і діло». Найінформативніші коментарі та дописи ми зібрали на одній сторінці в спеціальному матеріалі.

До речі, нещодавно «Слово і діло» аналізувало, скільки кандидатів, докторів, і яких саме наук ми маємо в українському парламенті, Кабміні та у місцевій владі. Про це в нас є окрема інфографіка.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua.

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал