Рада на виніс: чи можливі позачергові вибори парламенту у 2021 році

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Одним із найбільш очікуваних викликів для політичного життя України в 2021 році політологи вважають позачергові вибори до Верховної ради. Увесь минулий рік про ймовірність такого сценарію саме навесні 2021-го згадувалось постійно, проте реалії пандемії коронавірусу внесли корективи і в політичні прогнози.

Тепер експерти все частіше говорять про високу ймовірність чергової політичної кризи наприкінці 2021-го, а дострокові вибори до парламенту пророкують навесні 2022-го. Основну причину для такого сценарію вбачають у подальшому зниженні рейтингу президента Володимира Зеленського, який синхронно прив’язаний і до провладної партії «Слуга народу».

Утім, політологи поки що не можуть пояснити значущої деталі – звідки взятися законним підставам для такого ймовірного рішення про розпуск парламенту та оголошення дострокових виборів? Криза легітимності справді впливає на інститути влади, проте у легальній площині все набагато важче, ніж графіки зростання чи падіння рейтингів довіри до політиків чи партій.

Сила у слабкості?

Найбільшим викликом у 2020-му році для чинної влади експерти слушно вважали виборчу кампанію на місцевих виборах. Справді, провладна партія не здобула такої прихильності та перемог, як у 2019-му році, проте і суцільного провалу не сталося.

Місцеві вибори: як партії поділили владу в міських радахПісля місцевих виборів в міських радах почали ділити владу. На інфографіці – скільки у партій мандатів в міськрадах і які посади вони забрали.

Місцеві еліти справді здобули суттєву перевагу і над представниками провладної партії, і над загальнонаціональними опозиційними силами. Водночас місцеві партії, мери великих міст так і не спромоглися створити загальнонаціональний партійний проєкт, натомість відтягнули на себе суттєву частину електорату від опозиційних до нинішньої влади партій.

Таким чином, відсутність однозначної переваги у котрогось із гравців запропонувало низку опозиційних альтернатив чинній владі, проте для впевненої перемоги на парламентських виборах – єдиної об’єднавчої політичної сили так і не виникло. Тож місцеві вибори-2020 не наблизили, а навпаки – відклали ймовірність дострокових парламентських виборів ще на деякий час.

Більше того, депутати від «Слуг народу» беруть активну участь у формуванні коаліцій у місцевих радах, що поки що грає на зміцнення інституційної спроможності влади в регіонах – відтепер за зміни у державі відповідатиме не лише одна політична сила та президент.

Примарні підстави

Ще менше легальних підстав для розпуску парламенту та оголошення дострокових виборів. Хоча, як відомо, політичне розташування сил в Україні може змінюватися у дуже стислі терміни.

Хто з політиків обіцяв скоротити кількість нардепів у РадіГолосувати за скорочення кількості нардепів готові Слуга народу, Батьківщина і Опозиційна платформа.

В інформаційному полі Офіс президента поки що діє на випередження, як і рік тому комунікуючи питання розпуску парламенту з позиції цілком підконтрольного права для президента. У розпал кризи із Конституційним судом Володимир Зеленський повторив власну обіцянку зразка 2019-го про те, що готовий розпустити Верховну раду у разі, якщо парламент не зможе подолати цю проблему. «Я хочу, щоб цей парламент працював на державу. Тому якщо буде політичний колапс і я побачу, що не буде підтримки в Раді ми будемо виходити з цього навіть шляхом розпуску парламенту», – заявив глава держави в етері одного з телеканалів у листопаді минулого року.

Невдовзі після слів Володимира Зеленського керівник пропрезидентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що жодних юридичних умов, чи конституційних підстав для розпуску Верховної ради – немає. За його словами, «монобільшість є, рішення приймаються, уряд працює».

Чи можуть з’явитися юридичні підстави для розпуску парламенту? Так, якщо у дуже стислі терміни монобільшість перестане існувати не лише фактично, але й юридично. А для цього мають передувати події, які ще більш суттєво похитнуть рейтинги президента, а ще – у Верховній раді має вистачити голосів для відставки чинного уряду.

Основна перевага і водночас головний біль для нинішньої влади – це дуже сильна політична залежність рейтингу президента та його політичної сили. Як і в 2019-му, коли після виборів президента Володимир Зеленський зміг без суттєвого опору «старих» оголосити і про дострокові парламентські вибори, маючи захмарний рейтинг та підтримку з боку виборців, так і зараз – у разі стрімкого падіння рейтингів та політичної кризи у парламенті, розпуск Ради означатиме й швидкі перевибори президента.

Змова чи діалог еліт?

Так чи інакше, в Офісі президента можуть піти й іншим шляхом – заручитися підтримкою чи домовитися одразу із кількома політичними гравцями, з якими у новій Верховній раді вже із меншою кількістю мандатів фракція «Слуги народу» може утворити коаліцію. Сприятливою є й обставина щодо майбутніх парламентських виборів, які мають відбутися за 100% пропорційною системою – тобто Рада буде обрана без половини мандатів, які зараз займають мажоритарники.

Підсумки року для Зеленського: топ виконаних і провалених обіцянок президентаПрезидент Володимир Зеленський за 2020 рік виконав 86 обіцянок, провалив – 55 і дав 209 нових.

А ще цікаво буде простежити, що взагалі відбудеться із кількістю депутатських мандатів у Верховній раді. Адже зараз парламент замість 450 налічує 423 депутати саме через неможливість проведення виборів на мажоритарних округах на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської областей та Криму. А крім того, в профільному комітеті з питань правової політики на початку січні 2021 року вже розглянули і підтримали президентський законопроєкт №1017 щодо зменшення конституційного складу ВР до 300 нардепів. У разі позитивного голосування за цей документ уже в наступний парламент за пропорційною системою обиратимуть 300 замість 450 народних депутатів. Такий сценарій може значно змінити хід передвиборчої кампанії та її результати.

Формальною підставою для розпуску парламенту може стати вихід із фракції монобільшості достатньої кількості депутатів і голосування за відставку уряду. Якщо не вдасться утворити нову коаліції протягом 30 днів, президент має право розпустити Верховну раду.

Ймовірно, стратегія виправдання такого кроку може базуватися саме на незадовільних показниках роботи уряду та самого парламенту. А згідно із результатами кількох соціологічних опитувань, рівень недовіри і до Кабміну, і до Верховної ради за останній місяць серед громадян суттєво зріс. Поки що рейтинг довіри у чинного президента залишається найвищим серед решти політиків, а справді впливових конкурентів не видно – останнє слово у питанні щодо можливого розпуску парламенту належатиме саме йому. Але головною обставиною всіх можливих сценаріїв політичного життя 2021-го року можна описати словосполученням «поки що».

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал