Конституційний цугцванг: безпечне перезавантаження чи нова революція

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Рішення Конституційного суду, яке створює умови для наступу на всі здобутки антикорупційної реформи останніх років, пролунало наче грім серед ясного неба. Віднині суспільство може стати заручником нових рішень суддів КС, адже вони, за відповідним поданням народних депутатів, можуть переглядати будь-які закони та чинні рішення.

Наслідки таких дій становлять справжню загрозу не лише проведенню будь-яких реформ, але й, без перебільшення, національній безпеці України. Навіть загроза скасування безвізового режиму з ЄС на цьому тлі може здатися дитячою іграшкою, адже КС може визнати неконституційним будь-яке політико-правове рішення, прийняте Верховною Радою. А їх, в зв’язку із дуже багатьма політичними подіями в нашій державі, в останні роки вистачає.

Головне питання — що робити далі, як вийти із нинішньої кризи та створити запобіжники схожим випадкам у майбутньому. Адже Конституційний суд – особливий орган конституційної юрисдикції, який, фактично, є абсолютно незалежним від будь-якої гілки влади та формально не підпадає під жодні політичні впливи.

Абсолютно очевидно, що нинішнім рішенням КС запустило в дію дуже продуманий процес дискредитації нинішньої влади, і загалом усіх її інституцій. Виходів із цієї ситуації лише два – або перезапуск всієї політико-правової системи шляхом цивілізованого перезавантаження, або чергова революційна ситуація, яка може мати ознаки державного перевороту.

Президентський цугцванг

Президент Володимир Зеленський поки що запропонував два шляхи вирішення ситуації, яка склалася. Обидва, швидше, є боротьбою з наслідками, однак системно не розв'язують проблеми.

Законопроєкт Зеленського: як вплине ініціатива президента на кризу довкола КСУУ разі ухвалення президентського законопроєкту про КСУ, ситуація в країні стане некерованою і наслідки можуть бути катастрофічними, вважає експерт.

Перше рішення – ухвалити законопроєкт про Конституційний суд, який дасть змогу розпустити нинішній склад КС, а також відновить скасовані суддями норми антикорупційного законодавства. Знову ж таки, це, радше, політико-правове розв'язання проблеми, однак юридично воно занадто крихке.

Друге рішення – щоби судді самі подали у відставку. «Я вважаю, аби вийти з цього конституційного і вже державницького колапсу, в принципі, найліберальніший вихід — якщо судді бачать довіру людей, бачать реакцію президента, реакцію парламентарів, бачать реакцію найголовніше — суспільства і наших західних партнерів, вони мають зробити висновки і піти у відставку», — зазначив глава держави.

У цьому разі також немає юридичних підстав. Йдеться хіба що про психологічний тиск на самих суддів. Якщо ж перший варіант виходу із кризи не спрацює, Володимир Зеленський обіцяє розпустити Верховну Раду 9-го скликання та оголосити дочасні вибори парламенту.

За такого сценарію президент ще більше ризикує. Адже нинішня фракція «Слуги народу», хоча все важче стає називати її монобільшістю, проте є ледь не єдиною його опорою у всіх подальших політичних протистояннях. І якщо Володимир Зеленський піде на розпуск парламенту, в наступному скликанні ВР йому навряд чи вдасться отримати підтримку бодай половини із нинішнього складу «слуг». Тож нині кожен радикальний крок глави держави може лише більше заганяти і його, і всю країну у глухий кут.

А може, реформа Конституційного суду?

Є кілька можливих правових виходів із нинішньої ситуації. Проте і вони мають ознаки фантастичного сценарію.

Кримінальне провадження щодо голови КСУ: чи має розслідування перспективуПерспективи притягнення судді Конституційного суду до відповідальності існують, однак процедура має бути дотримана, вважає експерт.

Президент може вчинити навпаки: не розпускати парламент, а, наприклад, організувати консультації із усіма можливими фракціями Верховної ради, включаючи і запеклих опонентів. Мета таких консультацій – заручитися максимальною підтримкою у реформуванні самого Конституційного суду.

Наступний шлях, який пропонують правники, внести відповідні зміни до закону про Конституційний суд, якими збільшити кворум або кількість голосів, необхідних для ухвалення рішення в КСУ. Оскільки в самій Конституції чітко не окреслено, якою має бути кількість суддів у такому колегіальному органі, як Конституційний суд – цей шлях може бути цілком ймовірним у разі знаходження відповідної кількості голосів у парламенті.

Ба, більше, президент міг би піти на безпрецедентний крок і запропонувати частину своєї розширеної квоти обрати фаховим представникам юридичної спільноти. Частково такий спосіб подання кандидатур вже існує – частина суддів КС визначається з'їздом суддів України.

Ще один можливий варіант кадрового оновлення складу суду – повністю змінити самі умови конкурсу на посади суддів КС, зробивши його публічним.

Проте одним із найбільш оригінальних способів виходу із кризи може бути так зване «відтермінування» виконання рішення КС. Річ у тім, що виносячи своє рішення, суд не вказав про строки його виконання. Тож, на думку деяких юристів, це і є та «лазівка», завдяки якій можна знайти вихід із кризи. Щоправда, для цього знову ж таки потрібно вносити зміни у закон про КС та мати впевнену більшість у парламенті.

У стані конституційного безладу

Насправді, нинішня конституційна криза не є чимось унікальним для українських політичних реалій. «Ігри» із тлумаченням Основного закону відбувалися повсякчас і є дуже серйозним індикатором бажання зруйнувати певними політичними силами підвалини української державності.

Конституційна криза: чи продовжаться протести через рішення КСУЧерез рішення КСУ не варто очікувати масштабних протестів, оскільки у такий спосіб вийти з кризи неможливо, вважає експерт.

Проте силою, що протидіє, у цьому випадку завжди виступала активізація масових акцій протестів. Нині склалася унікальна ситуація, коли президент ще не втратив своєї підтримки серед громадян і цілком слушно може напряму звернутися до українців із закликом максимально посприяти розв'язанню конституційної кризи. І як ймовірний вихід у такій ситуації – звернутися до дієвого способу психологічного тиску через масові акції протестів.

Чи є такий спосіб конституційним? Чи справді він відповідає давно знівельованому словосполученню «влада з народом»? Чи зможе президент вдруге знайти підтримку українців – проте вже не на так званому «електоральному Майдані», як це сталося навесні 2019-го, а на реальному – з усіма можливими факторами ризику? На всі ці запитання має дати відповідь не лише сам Володимир Зеленський і представники його команди, а й сам для себе — кожен мислячий громадянин нашої держави.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал