Старт нового політичного сезону: як пройшов тиждень у Раді

Читать на русском
Робота Верховної ради восени почалася зі скандалу в Слузі народу, а також з ухвалення законопроекту про Бюро економічної безпеки.
Слово і діло

В Україні стартував новий політичний сезон 1 вересня Верховна рада відкрила роботу четвертої сесії. За словами спікера Дмитра Разумкова, перед парламентом на цій сесії є три виклики: глобальна економічна криза, друга хвиля коронавірусу та місцеві вибори. І впоратися з останнім викликом депутатам буде чи не найскладніше, адже, як зазначив Разумков, в ухваленні рішень у Раді «завжди буде політичний аспект», а перед виборами він виходить на перший план. Як народні обранці провели перший робочий тиждень – у матеріалі «Слово і діло».

Осінь нечасто починається не з чуток про достроковий розпуск парламенту, але, схоже, поки нардепи можуть видихнути. Цю тему на з'їзді партії «Слуга народів» прокоментував президент Володимир Зеленський. «Рік тому, в перший день вашої роботи під куполом, я сказав, що ця Верховна рада точно увійде в історію. Правда, є два варіанти: як парламент, який зробив все, чого не зробили всі політики за 28 років, або як парламент, який проіснував менше всього. Чи можна сказати, що ви пройшли перший шлях? Поки ні. Можна сказати, що ви рухаєтеся до другого сценарію? Поки теж ні. Але ключове – поки», – заявив Зеленський.

Якщо Верховна рада, судячи з усього, буде працювати далі, то Кабінету міністрів розслаблятися не варто. Нагадаємо, що депутати відмовилися схвалити програму діяльності Кабміну, а значить не надали їм річний імунітет. Дмитро Разумков говорив, що поки ініціатив, пов'язаних із відставкою уряду восени, немає, але «все може змінитися». При цьому віцеспікер Руслан Стефанчук заявив, що загроза відставки є для міністрів економіки та фінансів – Ігоря Петрашка і Сергія Марченка. «Я думаю, що така ситуація назріває», – зазначив він. За його словами, висновки будуть зроблені після 15 вересня.

Рік у Верховній раді: як нардепи виконують обіцянкиВерховна рада дев'ятого скликання працює рівно рік. Склали топ нардепів, які краще і гірше за всіх виконують обіцянки у фракціях і групах.

15 вересня, нагадаємо, це дедлайн для подання до парламенту державного бюджету на наступний рік. У минулому році Рада ухвалила бюджет рекордно рано – в листопаді, цього року термінів теж планують дотримати. «Хочу поінформувати, що триває робота, і в установлений законодавством термін буде подано до 15 вересня проєкт головного фінансового документа нашої держави», – запевнив представник Кабміну в Раді Василь Мокан.

Робота четвертої сесії Ради почалася зі скандалу: фракція «Слуга народу» виключила зі свого складу ще одного депутата – Гео Лероса. На з'їзді партії під час свого виступу президент заявив, що деякі люди забули, навіщо вони потрапили до парламенту. «Але вони – мікроби у вашому здоровому організмі», – підкреслив Зеленський.

У вівторок з парламентської трибуни Лерос виголосив цілий спіч, присвячений Зеленському. Він, зокрема, заявив, що країна рухається в прірву і в неї немає ніякої державної стратегії. Крім того, Лерос назвав главу Офісу президента Андрія Єрмака агентом ГРУ Росії і корупціонером, звинуватив президента в кумівстві. «Пане президенте, погодьтеся, ви не стали воювати зі старою системою, ви просто з нею злилися. Саме ви своїми мікробами і бактеріями брехні заразили всю країну, витративши шанс великої держави, обмінявши його на конверти від олігарха. Ви здали країну в оренду цим олігархам, чим самі собі підписали вирок. І ви стали порожнім місцем в історії», – заявив Лерос.

Відразу після виступу Лероса глава фракції Давид Арахамія почав збір підписів за виключення депутата зі складу «слуг», до вечора позитивне рішення було схвалено. «У мене немає ніяких наказів, у мене немає реакції на хабарників і зрадників цієї країни і мені все одно, з якої вони партії», – так Зеленський прокоментував ситуацію з Леросом. Через ці слова нардеп планує звернутися до Європейського суду з прав людини.

Цього тижня не всі голосування в парламенті були успішними. 3 вересня депутати відхилили зміни до Виборчого кодексу. Передбачалися такі зміни: щодо зміни меж дільничних виборчих комісій, щодо уточнення обмежень щодо ведення передвиборчої агітації, про уточнення вимог до інформації про кандидатів, щодо висунення кандидатів місцевими організаціями політичних партій, про перелік документів для реєстрації кандидатів у депутати, щодо вимог до виборчих бюлетенів, щодо реєстрації обраних на місцевих виборах депутатів відповідних місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. Однак голосів не вистачило, навіть щоб відправити на доопрацювання.

Крім того, Рада відхилила постанову про призначення своїх представників до складу конкурсної комісії на заняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. До комісії хотіли призначити Ганну Власову, Андрія Гуджала, Олексія Дрозда, Віталія Куца, В'ячеслава Навроцького, Богдана Романюка, Євген Соболєва. Представляючи постанову, глава правоохоронного комітету Денис Монастирський зазначив, що якщо парламент сьогодні не проголосує, то комісія буде уповноважена в складі 4 осіб, визначених Радою прокурорів. Це представники міжнародних організацій і саме вони будуть оголошувати конкурс і проводити його.

Бюджетна алхімія: як перерозподілили кошти з утворенням антикоронавірусного фондуСкільки грошей забрали в різних міністерств, Кабміну, Верховної ради, університетів та інших установ на закупівлю масок, медичного обладнання, а також виплату лікарям та безробітним.

У «Слузі народу» закликали підтримати ці кандидатури. В «Європейської солідарності» вважають, що «слуги народу» хочуть захопити владу в САП. «Для цього повністю змінюється склад комісії, яка повинна визначити нового главу САП після того, як вони нарешті позбулися минулого. І ці люди не мають, на жаль, досвіду антикорупційної боротьби», – заявив Олексій Гончаренко. «Голос» теж закликав не голосувати за постанову. «Не варто читати Портнова. Якщо ми сьогодні не затвердимо цей склад комісії, який насправді не має антикорупційного досвіду і є тотально залежним від Офісу президента, у принципі, в нас ще буде час для того, щоб призначити пристойну комісію», – сказав Ярослав Железняк.

У «Батьківщині» заявили, що Раді «підпихають людей, які не відповідають вимогам закону». А в «Опозиційній платформі» попросили комісію підтримати. У підсумку тільки 211 голосів «за».

Цього тижня в першому читанні Верховна рада ухвалила законопроект про Бюро економічної безпеки, яке повинно замінити податкову міліцію. Бюро буде правоохоронним органом, завданням якого є виявляти, припиняти та розслідувати кримінальні злочини у сфері економіки. У відомстві працюватиме щонайбільше 3 тисячі осіб. Призначати голову Бюро буде президент за поданням конкурсної комісії, звітувати директор буде парламенту і президенту.

Законопроект підтримали 245 нардепів, 44 – виступили «проти». Голосів не дали «Опозиційна платформа», «Європейська солідарність», «Батьківщина» і «За майбутнє», які розкритикували ініціативу монобільшості

Крім того, Рада ухвалила:

  • закон про індексацію аліментів. Індексацію проводитимуть щорічно, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів.

  • Закон про посилення відповідальності за викрадення автомобіля. Тепер за крадіжку автомобіля буде загрожувати від 3 до 5 років обмеження або позбавлення волі без застосування штрафу. За ті ж дії, але організованою групою або з вчиненням насильства – від 8 до 12 років з конфіскацією майна або без. Тяжкість злочину буде встановлюватися виходячи з вартості автомобіля, а не з вартості пошкоджень.

  • Закон про надання державних гарантій на портфельної основі. Він дозволить представникам малого та середнього бізнесу отримувати кредитний ресурс під державні гарантії. Загальний обсяг програми складе до 5 млрд грн. Держава гарантуватиме перед банком 80% суми такої позики.

  • Зміни до календарного плану роботи парламенту. Нардепи додали собі тиждень для роботи з виборцями перед місцевими виборами, які пройдуть 25 жовтня.

Президентські вибори в Білорусі пройшли майже місяць тому, Європейський союз і США вже висловили свою позицію за результатами, а Україна – досі ні. Під час Погоджувальної ради кілька фракцій зажадали, щоб Верховна рада ухвалила відповідну постанову щодо Білорусі. Вчора, 3 вересня, член комітету із зовнішньої політики Єлизавета Ясько повідомила, що комітет розглянув чотири проєкти заяв щодо виборів і протестів у Білорусі і схвалив найбільш «помірний варіант». При цьому Ясько зазначила, що депутати виявилися не готовими заявити про невизнання результатів виборів. «Ми підтвердили, що готові до запровадження санкцій проти білоруських катів-чиновників; вимагаємо незалежного розслідування порушень прав людини, відкидаємо звинувачення Лукашенка до нашої держави. Також ми виступаємо проти втручання Росії і ОДКБ у білоруські справи», – повідомила нардепка.

У п'ятницю засідання почалося з того, що п'ять фракцій виступили із заявою щодо Білорусі. Депутати розвісили в сесійній залі прапори країни-сусіда і висловили солідарність із білоруським народом. Але на порядку денному цього тижня постанова щодо Білорусі не з'явилася.

Сьогодні під час години запитань до уряду виступив міністр охорони здоров'я Максим Степанов, який розповів про ситуацію з коронавірусом. За його словами, в серпні в Україні було зафіксовано 12 антирекордів щодо захворюваності COVID-19 (водночас майже половина нардепів у Раді ігнорує під час засідання засоби індивідуального захисту). Виступав також прем'єр-міністр Денис Шмигаль, він розповів про антикоронавірусний фонд: «Щодо Фонду в боротьбі з COVID-19 – він розподілений повністю. Є певний відсоток вже витрачених коштів. Тобто проплати через держскарбницю. Фонд розписаний, але є можливість перерозподілу всередині цих коштів». Нагадаємо, раніше «Слово і діло» писало про те, куди витратять кошти з Фонду.

Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися: