Курс гривні та незалежний Нацбанк: як відреагує ринок?

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Одне з головних завдань, яке стоїть водночас перед Офісом президента та пропрезидентською фракцією «Слуга народу» цього тижня: знайти, узгодити та проголосувати за нового голову Національного банку України.

Це вкрай важливо зробити для макрофінансової стабільності та до того, як Верховна рада згідно із затвердженим календарним планом має піти на літній відпочинок з 18 липня поточного року.

Після відставки Якова Смолія тимчасово його обов’язки виконує перша заступниця Катерина Рожкова. Також більшість рішень у регуляторі ухвалюються колегіально: через засідання Правління Нацбанку. Тож поки що рано казати про катастрофічні наслідки, спричинені відставкою голови НБУ.

А от очікувати змін у регуляторній політиці Нацбанку, найімовірніше, таки доведеться. Як би там не було, йдучи з посади, Яків Смолій голосно гримнув дверима, публічно назвавши однією із причин свого рішення політичний тиск. Згодом він ще й підтвердив, що саме президент в особистій розмові нібито схвально сприйняв його рішення про відставку, адже сподівається на зовсім інші кроки з боку керівництва НБУ.

Західні партнери України та валютний ринок досить гостро відреагували на фактор зміни очільника Нацбанку. Окрім кількох серйозних заяв від МВФ та послів клубу «Великої сімки» (G7), у п’ятницю почала поступово знецінюватися й національна валюта. Нацбанк двічі виходив із інтервенціями, аби підтримати курс нацвалюти. Поки що гривня не обвалилася, проте експерти не виключають подібного сценарію в разі занадто авантюрних кроків у питанні призначення нового голови НБУ.

Своєю чергою, президент України Володимир Зеленський спробував заспокоїти ринок, запевнивши у подальшій незалежній ролі регулятора. Крім того, глава держави після консультацій із банкірами поки що не бачить реальних загроз для фінансового сектору, які могли би бути спричинені відставкою Смолія. «Усі досить спокійно сприймають звільнення голови Нацбанку. Усі не бачать якихось ризиків. Усі неодноразово казали, що долар завтра буде 100 гривень. Я думаю, що це якась фантастика», – сказав президент.

Справді: можливо, ризики не в самому рішенні про відставку голови Нацбанку, а в подальшому призначенні нового очільника регулятора та його наступних кроках? Як ринок відреагує на ці новини?

Важкий спадок

Найбільші ризики відставки глави НБУ – зміна регуляторної політики. Це добре розуміють як внутрішні, так і зовнішні інвестори. Особливе занепокоєння спричиняють інвестиції нерезидентів в ОВДП, обсяг яких ще наприкінці 2019-го становив понад 105 мільярдів гривень. Якщо інвестори почнуть виходити зі своїх активів, курсових «гойдалок» точно не уникнути та, як наслідок, знецінення гривні. Питання лише в межах девальвації.

Відставка голови Нацбанку: якими будуть наслідки для економіки УкраїниВідставка Смолія може вплинути на подальшу співпрацю з МВФ та змінити кредитно-грошову політику Центробанку, вважає експерт.

Останні роки Нацбанк проводив політику «висушування» економіки. Утім, поступово з 2019-го почав відпускати рівень облікової ставки, що начебто мало б стимулювати кредитування. Однак за низької інфляції та повільних темпів зростання економіки банки не наважувалися знижувати ставки за кредитами. А позичальники, своєю чергою, навчені гірким досвідом обвалу гривні в середині 2000-х та у 2014-2015 роках, також не поспішали ризикувати. Основна претензія – нестабільність економіки.

Відставка Смолія відбувається на тлі зростання гарантованого державного боргу до 2,21 трильйона гривень, а також у роки рекордних виплат за кредитами МВФ. У разі ймовірного розриву співпраці з кредиторами рефінансувати борг буде нічим. Держава буде змушена оголосити про дефолт. Однак поки що це лише один із найгірших гіпотетичних варіантів. Міжнародні кредитори застигли в очікуванні зважених кроків із подальшого призначення нового голови НБУ та його перших кроків.

Ризики та можливості для економіки

Головних претензій до Якова Смолія було дві: жорстка монетарна політика та міцна гривня, яка попри всі прогнози втримувала свої позиції. Відтак вдалося стабілізувати банківську систему, знизити інфляцію і навіть поступово послабити облікову ставку.

Однак у бюджеті курс гривні на 2020 рік закладений на показниках вищих, ніж останнім часом демонструвала нацвалюта. Через це, начебто, податкова та митниця недоотримали гроші від імпорту товарів, тож нині дефіцит бюджету становить близько 300 мільярдів гривень.

Відставка Смолія: чи вплине зміна голови Нацбанку на відносини з МВФЧому в разі відставки Якова Смолія не буде емісії та зміна очільника фінансового регулятора не вплине на золотовалютний резерв країни.

З одного боку, зміна керівника НБУ та послаблення монетарної політики підживить економіку гривневою масою. Бюджет отримає доходи, проте збільшиться інфляція, а нацвалюта таки здешевшає. Знову ж таки від такої політики можуть виграти українські експортери, які отримують виручку у валюті.

Так само зміна курсу НБУ може допомогти уряду стимулювати споживчі настрої громадян. Адже поки що бажаного ефекту від програми кредитування малого та середнього бізнесу не відчувається. Окрім перепони у вигляді наслідків карантинних обмежень, ситуація суттєво не змінюється саме через поведінку банків та настроїв населення. До того ж уряд вже оголосив про збільшення мінімальної заробітної плати в три етапи: вже з 1 вересня цей показник становитиме 5000 гривень, а до липня 2021-го мнімальна зарплата має зрости до 6500 грн.

Звісно, у намірах влади простимулювати економіку для швидшого зростання, виходу з кризи та подолання наслідків епідемії немає нічого поганого. Проте немає чіткого плану дій, як саме буде запускатися економіка, завдяки яким сферам, які існують можливості та запобіжники в разі, якщо все піде не за запланованим сценарієм. Адже монетарна політика – вкрай чутлива сфера, при реалізації якої потрібно зважати на цілу низку факторів.

Курс гривні таки зросте?

Найімовірніше, національна валюта таки почне поступову девальвацію, навіть незважаючи на те, кого саме призначить головою НБУ Верховна рада за поданням президента. Цьому сприятиме наелектризована атмосфера на фінансовому ринку, яка ще може бути посилена панічними настроями населення напередодні непростої осені. Звісно, фактор спекуляцій ніхто не скасовував.

Як змінювався курс гривні до долара на початку літа за останні 5 роківСьогоднішній курс долара від НБУ становив 26,77 гривень, порівняно з початком червня він виріс на 0,6 відсотка.

Можливо, в Офісі президента та в уряді сподіваються, що новий очільник Нацбанку обере сприятливу політику монетарного послаблення, проте зробить все залежне від того, аби не допустити обвалу курсу гривні, зростання інфляції та збереже фінансову стабільність. Тобто діятиме «на межі».

Схоже, один із небагатьох факторів, який зможе допомогти новому керівнику Нацбанку зберегти баланс у такий непростий для української економіки час, – це значні золотовалютні резерви, накопичені попередником за останні роки. У червні поточного року вони становили понад 25 мільярдів доларів – цілком достатньо, якщо фахово використовувати їх для стабілізації фінансового ринку в разі потреби.

Так чи інакше закладений у державному бюджеті на 2020 рік курс гривні на рівні 27,5 грн/дол. був скоригований Верховною радою вже у квітні поточного року до рівня 29,5 грн/дол. Саме на цю цифру нині й орієнтуються в уряді. У МВФ раніше також прогнозували зростання курсу гривні у 2021 році до 30,55 грн/дол. Опитування серед представників українського бізнесу свідчать про подальшу девальвацію національної валюти – до 29-30 грн/дол.

Звісно, прогнозовані цифри – це лише орієнтир, однак реальна ситуація може бути зовсім інакшою. Схоже, на українців знову чекає експеримент – цього разу в економіці. Щоправда, в ситуації, в якій опинилася Україна, ризикованих кроків та рішень, вірогідно, вже не уникнути.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися: