Остання захисниця Майдану. Колонка Леоніда Швеця

Читать на русском
Леонід Швецьполітичний оглядач

Женя психанула. Адвокат сімей загиблих майданівців Євгенія Закревська прямо в ефірі програми «Право на владу» на каналі 1+1 заявила, що починає голодування через припинення розслідування.

Причини припинення технічні, потрібно справи, напрацьовані протягом років, передати з Генпрокуратури до ДБР. Але на практиці наслідки можуть виявитися просто катастрофічними для розслідування: величезна кількість документів і речових доказів повинні без втрат перекочувати з одного місця на інше і потрапити з рук слідчих прокуратури до рук слідчих бюро, які їх побачать уперше і засядуть за довге вивчення з нуля.

Закревська, за словами всіх, хто з нею стикався, просто дивовижна людина, бездоганних моральних і професійних якостей. Як написав один з колег Євгенії, з її кваліфікацією вона могла б лопатою гребти адвокатські гонорари в комерційних справах, але звалила на себе величезний цивільний вантаж і тягнула його на межі своїх можливостей, а вони у неї, як ми вже зазначили, набагато більше, ніж в інших. Але і вона не витримала, психанула.

Річниця Революції гідності: чи актуальні зараз вимоги Майдану?Через шість років після початку Революції гідності немає однозначної відповіді на ключові питання – чи перемогли ідеали Майдану, чи є в країні глобальні зміни, чи отримали українці бажане.

І в ці ж дні 6-ої річниці Майдану всіх вразило повідомлення з Житомирщини: співробітник ДАІ Віктор Тищенко отримає з державної скарбниці триста тисяч гривень компенсації за ті 45 місяців, поки в судах відбивався від звинувачень у фальсифікації протоколу на учасника Автомайдану за автопробіг в Межигір'ї. Суди-то він виграв, а в зарплаті і здоров'ї за цей час втратив. Тож, компенсація, виходить, законна. Все одно покараний: з жезлом в руках він би за три з гаком роки підняв незмірно більше. Але сам факт, що ми всі Тищенку ще й винні, бадьорить неймовірно.

В історії не можна провести експеримент і дізнатися, що було б, якщо... Якби після шоку, в якому перебувала Україна після вбивств в центрі столиці, не сталося війни, суспільна увага до справ Майдану розсіялася б із такою самою швидкістю? Нагадаю, 3 квітня 2014 року в Києві пройшла безпрецедентна спільна пресконференція керівників МВС, Генпрокуратури та СБУ про попередні підсумки розслідування масової загибелі учасників Майдану. Аваков, Наливайченко і Махніцький були суворі й урочисті. Здавалося, і далі суспільство стане свідком небаченої єдності влади в прагненні розібратися і покарати винуватців кровопролиття. Держава, нова держава, наша держава, обрушиться на голови тих, хто таке допустив.

Але незабаром не менш жахливі події в Криму і на сході переключили увагу на себе. За короткий час кров припинила когось дивувати, і, хоча при підйомі вгору по Інститутській незмінно в горлі ставав ком, а по спині пробігали мурашки, в інших локаціях ці емоції швидко змінювалися іншими. Родичів і близьких загиблих взимку 2014 року в центрі Києва влада не забувала, але співчутливість набувала дедалі більше ритуального характеру. Не дуже багато часу пройшло, коли стало зрозуміло, що держава зовсім не така нова, як хотілося, і не наша в тому високому сенсі, про який мріялося. У цій своїй незмінній якості вона і намагалася якось розслідувати справи Майдану. Дивно було б очікувати інший результат, цей якраз передбачуваний.

І в ситуації, коли всі ми... ні, не забули, а дуже відволіклися, зачерствіли, втомилися, Женя Закревська тягнула майданні справи ледь не одна, ну, може, з якимись небайдужими «слідаками» з тієї, державної сторони, які там, звичайно ж, є, але більше всупереч, ніж завдяки. Жодних переповнених народом залів на судових засіданнях. Як, до речі, і в суді у справах даівця Тищенка. Що ж тепер дивуватися, що у адвоката, єдиного, хто залишився, захисника Майдану, здали нерви, і вона відмовляється їсти, поки Рада не збереться на термінове засідання і не ухвалить закон, який дозволяє перевести старих слідчих, крізь руки яких пройшли тисячі документів, свідків і речових доказів, до ДБР. Нас цього часу не було поруч.

Ми втратили багато і багатьох. Женю не можна втратити.

Леонід Швець, спеціально для «Слово і Діло»

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: