«Опозиційна платформа – За життя»: як виконують обіцянки нардепи зі списку партії

Читать на русском

Дострокові парламентські вибори, які відбудуться 21 липня, змусили політиків заворушитися в пошуках відповідного варіанту продовження своєї кар'єри. У найближчі тижні, поки відбувається оприлюднення партійних списків, на нас чекає багато цікавих «камінг-аутів». «Слово і Діло» нагадує, хто серед нинішніх потенційних списочників уже був народним депутатом та які обіцянки провалив. Сьогодні черга партії «Опозиційна платформа – За життя».

Після розколу «Опозиційного блоку» восени минулого року Юрія Бойка та Сергія Льовочкіна виключили з фракції, а Євгеныя Мураєва не взяли до партії «За життя».

Зрештою Мураєв об'єднався з Вілкулом та залишками «Опоблоку», який, за даними соціології, поки не проходить до нової Ради, а Бойко об'єднався з Медведчуком і створив «Опозиційну платформу – За життя», яка, за останніми опитуваннями, може стати другою за кількістю мандатів фракцією в парламенті.

З'їзд партії, який відбувався 6 червня, був закритий для преси й не передбачав праймеріз чи якогось обговорення кандидатів до списку. Його просто оприлюднили, й нових облич там не виявилося. До першої дестяки ОПЗЖ увійшли семеро чинних народних депутатів від «Опозиційного блоку», ще двоє – позафракційні.

Очолює список уже позафракційний Юрій Бойко, за ним ідуть нардеп Вадим Рабінович і Віктор Медведчук. Четвертим номером списку ОПЗЖ до Ради піде нардеп Наталія Королевська, далі – нардеп Сергій Льовочкин. Наступна п'ятірка – нардеп Василь Німченко, нардеп Нестор Шуфрич, нардеп Сергій Ларін, нардеп Сергій Дунаєв, нардеп Тарас Козак.

Подивимось, як прохідні кандидати від ОПЗЖ виконували свої обіцянки під час нинішнього скликання Верховної ради.

Юрій Бойко

Бойко пройшов до Ради в 2014 році першим номером за списками «Опоблоку». За час роботи в парламенті восьмого скликання він дав 88 обіцянок, з яких виконав 34%, а провалив – 58%.

Характерною для «Опоблоку» рисою роботи в Раді стало те, що фракція не голосувала практично за всі законопроекти, запропоновані коаліцією, президентом чи урядом, через що ппровалила більшість своїх програмних передвиборчих обіцянок. Але були й такі, які нардепи навіть в опозиції могли б реалізувати.

Так, Бойко, як і інші представники «Опоблоку», провалив передвиборчу обіцянку затвердити Національний план відродження Донбасу. Власне, з цим гаслом «опоблоківці» йшли на вибори й обіцяли людям, що живуть на сході країни, швидке встановлення миру та відновлення нормального життя. Але протягом майже п'яти років жоден нардеп із фракції не подав власних законодавчих ініціатив щодо відродження Донбасу й не голосували за ті, що пропонувала чинна влада.

Провалив Бойко й обіцянку про те, що «Опоблок» скасує пенсійну реформу після того, як пройде до парламенту. У перший день роботи Верховної ради VIII скликання фракція «Опоблоку» зареєструвала законопроект, який мав відновити права та свободи певних категорій пенсіонерів, що були звужені пенсійною реформою 2011 року. Ця законодавча ініціатива фракції так і не була розглянута Радою.

Коли в жовтні 2017 року парламент ухвалив законопроект щодо підвищення пенсій, «опоблоківці» виступила проти нього, назвавши «найбільшим обманом людей». Але пенсійну реформу так і не скасували.

Також Бойко і його колеги-підлеглі з фракції провалили всі передвиборчі обіцянки щодо медицини. Сам Бойко заявив у жовтні 2014 року, що в парламенті його політична сила планує здійснити три першочергових кроки щодо реформування медицини. За його словами, в першу чергу необхідно відійти від принципу фінансування лікарняних ліжок заради статистики та спрямувати кошти на ефективне лікування людей. По-друге, він вважав, що потрібно приділити максимальну увагу екстренній медицині, а по-трете, приділити увагу кадровій політиці й зробити гідною зарплату медиків.

Представники «Опоблоку» активно виступали проти медичної реформи взагалі та Уляни Супрун зокрема. Коли в жовтні 2017 року Рада ухвалила в цілому фінансові законопроекти, що дали старт медреформі на первинній ланці та впроваджували принцип «Гроші ходять за пацієнтом», скасовуючи принцип оплати лікарням за ліжка для хворих, фракція виступила проти.

Відзначимо, що «Опоблок» реєстрував альтернативні законопроекти щодо медицини, зокрема й щодо екстреної допомоги.

Вадим Рабінович

Поки Рабінович був народним депутатом восьмого скликання, він дав 105 обіцянок: виконав – 22 (21%), провалив – 54 (51%), ще 29 залишаються в процесі виконання.

Фішкою Рабіновича були обіцянки про організацію різних протестних акцій, особливо проти тодішньої очільниці Нацбанку України Валерії Гонтаревої та в. о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун. Усі ці обіцянки були провалені.

У листопаді 2016 року Рабінович заявив, що його політична партія «За життя» проводитиме протестну акцію під стінами НБУ, поки Гонтарева не піде у відставку. «Сьогодні під Нацбанк прийшло 5 тисяч, завтра прийде 10, післязавтра – 100, а потрібно буде – вийде й мільйон! Правити й грабувати нескінченно не дозволимо», – підкреслив він. Але з-під стін відомства представники партії пішли вже на початку січня, незважаючи на те, що Гонтарева залишалася на посаді.

Майже за рік Рабінович знову заявив про аналогічну акцію проти Гонатревої й анонсував, що «мітинг знову буде до переможного кінця». Щоправда, протестувальників вистачило лише на місяць.

Невдовзі Рабінович пообіцяв встановити наметове містечко під НБУ, якщо Гонтареву не звільнять, але так нічого й не зробив. За місяць нардеп уже обіцяв влаштувати «банківський Майдан», але далі розмов справа не пішла. Гонтареву звільнили в березні 2018 року, але не завдяки зусиллям Рабіновича.

Схожа ситуація з особистою війною Рабіновича проти Супрун, яка, до речі, досі на посаді. Наприкінці 2017 року нардеп обіцяв організувати під будівлею МОЗ мітинг, «який не розійдеться до зняття Супрун із посади». Згодом він збирався розпочати безстрокову акцію до відставки Супрун. Але акції так і не відбулися. Було ще дві аналогічні обіцянки, які нічим не закінчилися.

Трохи раніше Рабінович обіцяв ініціювати збір підписів за відсторонення Володимира Гройсмана з посади спікера парламенту, якщо повторюватимуться порушення регламенту. «Сьогодні дедалі більше порушується регламент. Якщо це продовжуватиметься, я збиратиму підписи за відсторонення Гройсмана на два дні від виконання обов'язків голови Верховної ради згідно зі 129-ю статтею регламенту. Ми всі маємо жити виключно за законом», – заявив нардеп, але збір підписів так і не розпочав.

Наталія Королевська

Королевська із 64 обіцянок виконала лише 18, провалила – 40 (63%).

Серед провалених обіцянок Королевської більшість із передвиборчої програми партії. Вона не впоралася з обіцянкою запровадити пільгове кредитування молодих сімей для придбання житла. «Опоблок» не ініціював жодних законопроектів із цього приводу. Представники фракції в 2018 та 2019 роках подали пропозиції змін до бюджету України (щодо забезпечення реалізації державних житлових програм для молодих сімей та внутрішньо переміщених осіб: державної підтримки за програмою доступного житла, а також пільгового довгострокового державного кредиту на будівництво). Законопроект у 2018 році відхилили. Законопроект, зареєстрований у березні 2019 року, досі не розглянули в Раді.

Сергій Льовочкін

Льовочкін за час каденції нардепа дав 35 обіцянок, з яких виконав 5, а провалив – 30.

Нардеп не виконав передвиборчу обіцянку «Опоблоку» про те, що політсила домагатиметься надання матеріальної державної компенсації сім'ям, члени яких загинули або отримали поранення в зоні АТО.

По-перше, фракція не вносила своїх законопроектів на цю тематику, по-друге, не підтримала основні документи, які забезпечують компенсацію членам сім'ї воїнів АТО. Нагадаємо, Рада розглядала різні варіанти компенсації сім'ям, члени яких загинули або отримали поранення в зоні АТО, але основні: законопроекти щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей із пропозиціями президента України; про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту; щодо Єдиного державного реєстру ветеранів війни; щодо статусу осіб, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

Василь Німченко

На рахунку Німченка 25 обіцянок. Йому вдалося виконати лише 3, а 21 нардеп провалив.

Така ситуація склалася через те, що переважна більшість обіцянок нардепа належить до партійних передвиборчих. Зокрема, нардеп не реалізував програму модернізації армії, яка забезпечить державними замовленнями понад 160 підприємств оборонно-промислового комплексу України. Фракція не розробила власну обіцяну програму щодо модернізації армії.

До того ж жоден із нардепів від «Опоблоку» не підтримав жодного законопроекту на цю тему. А таких було чимало. Серед основних – законопроекти про державне оборонне замовлення; зміни до деяких законів з питань оборони; зміни до Податкового кодексу щодо звільнення від оподаткування продукції оборонного призначення; зміни до Митного кодексу щодо створення сприятливих умов для забезпечення виконання контрактів та договорів державного оборонного замовлення; про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони та інші.

Нестор Шуфрич

У Шуфрича протягом роботи в Раді цього скликання було 40 обіцянок. 10 він виконав, 27 – провалив.

Якщо в 2012 році, будучи в Партії регіонів, Шуфрич обіцяв, що в 2015 році середня зарплата українців сягатиме 1 тисячі доларів, то в передвиборчій програмі 2014 року він пообіцяв зупинити інфляцію на рівні не більш ніж 5%.

Найбільша інфляція сталася в 2016 році й сягала 11%. Враховуючи факт, що рівень інфляції залежить від зовнішньо- та внутрішньоекономічних факторів, а не від законодавчої робити народних депутатів, ми розцінюємо обіцянку «Опоблоку» як популістську.

Сергій Ларін

Ларін із 28 обіцянок виконав 10, провалив – 24.

Серед провалених передвиборчих обіцянок «Опоблоку» була й така – сприяти запровадженню системи медичного страхування. Страхова медицина в Україні не запроваджена, при цьому фракція не доклала достатніх зусиль для її запуску й не голосувала за законопроекти, що передбачають страхову медицину.

Сергій Дунаєв

Дунаєв ішов на парламентські вибори-2014 як самовисуванець за одномандатним виборчим округом №107. Він дав лише 9 обіцянок і жодної не зміг реалізувати протягом майже п'яти років. Нардеп провалив 7 обіцянок, ще 2 перебувають у процесі виконання.

У своїй програмі він пообіцяв ініціювати зміни до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за розпалювання міжрегіональної ворожнечі, але не виконав обіцяне. До речі, така ж провалена обіцянка є й у програмі «Опоблоку».

Члени фракції внесли 28 законодавчих ініціатив щодо змін до Кримінального кодексу України, але жодна не передбачала відповідальності за розпалювання міжрегіональної ворожнечі.

Чотири роки тому депутат від БПП Олег Дмитренко зареєстрував проект закону щодо вдосконалення кваліфікації злочинів з ознаками національної, расової чи релігійної ненависті або ворожнечі. Цей документ досі опрацьовується в комітетах Верховної ради й не був винесений на розгляд до зали парламенту.

Тарас Козак

У Козака з обіцянками ситуація не краща: з 23 він виконав лише одну, а решту – провалив.

Одна з небагатьох обіцянок політсили, яку більшість членів фракції виконали, – здійснювати реальні кроки для підвищення енергоефективності держави. В червні 2017 року Рада ухвалила пакет законопроектів щодо енергоефективності: про комерційний облік комунальних послуг; про енергетичну ефективність будівель; про Фонд енергоефективності. Однак Тарас Козак і тут недовиконав, адже підтримав лише другий законопроект.

Нагадаємо, раніше «Слово і Діло» писало, які обіцянки провалили чинні депутати зі списку «Європейської солідарності», «Опозиційного блоку», «Батьківщини» та «Самопомочі».

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.