«Батьківщина»: як виконують обіцянки нардепи зі списку партії

Читать на русском

Дострокові парламентські вибори, які відбудуться 21 липня, змусили політиків заворушитися в пошуках відповідного варіанту продовження своєї кар'єри. У найближчі тижні, поки відбувається оприлюднення партійних списків, нас чекає багато цікавих «камінг-аутів». «Слово і Діло» нагадує, хто серед нинішніх потенційних списочників уже був народним депутатом і які обіцянки провалив. Сьогодні черга партії «Батьківщина».

Під час з'їзду партії, який відбувся 10 червня, Тимошенко заявила, що серед пріоритетів «Батьківщини» – зниження тарифів, налагодження економіки, зростання пенсій. Крім того, вона запевнила, що об'єднана команда має повернути всіх бранців Кремля, провести переговори про мир на Донбасі без капітуляції і торгівлі Кримом, а також зробити людей щасливими.

У першій десятці списку «Батьківщини» немає нових облич, до неї входять чинні нардепи нинішнього скликання – Юлія Тимошенко (лідерка партії і №1 у списку), Сергій Тарута (позафракційний нардеп і один із кандидатів у президенти), Сергій Соболєв (пройшов до нинішньої Ради під четвертим номером «Батьківщини»), Олена Кондратюк (була обрана за списком «Батьківщини» під номером 18), а також Валентин Наливайченко (колишній голова СБУ і не найуспішніший кандидат у президенти), Іван Кириленко (нардеп семи скликань), Андрій Кожем'якін (також списочник із досвідом), Григорій Немиря (відданий партієць і віце-прем'єр часів Тимошенко), Сергій Власенко (юрист і вже тричі нардеп) і навіть Валерій Дубіль (підозрюваний у створенні виборчої піраміди Тимошенко, з якого Луценко погрожував зняти недоторканність, але забув).

Подивимося, як прохідні кандидати від «Батьківщини» виконували свої обіцянки під час нинішнього скликання Верховної ради.

Юлія Тимошенко

Лідерка «Батьківщини» не скупилася на обіцянки: за п'ять неповних років дала їх 114 штук, з яких виконала 40% і більш ніж половину провалила.

Найчастіше Юлія Володимирівна провалювала обіцянки через те, що не була присутня під час голосування навіть за ті законопроекти, які лобіювала. Це стосується й низки передвиборчих обіцянок, які вона зазначала пріоритетними в своїй програмі.

Так вийшло з передвиборчою партійною обіцянкою домагатися визнання Росії державою-агресором. На початку 2015 року Тимошенко підтримала звернення парламенту до ООН, Європарламенту, ПАРЄ, ПА НАТО, ГУАМ та парламентам держав світу про визнання Росії державою-агресором. Однак під час голосування за проект закону про деокупацію Донбасу, в якому, зокрема, йшлося про визнання Росії державою-агресором, Тимошенко з невідомих причин не було в залі засідань.

Була відсутня Тимошенко й під час голосування змін до низки законів, що стосуються волонтерської діяльності, що якраз стосувалися передвиборчої обіцянки «Батьківщини» домагатися зняття бюрократичних перешкод у діяльності волонтерів. При цьому фракція підтримала цю ініціативу більшістю голосів.

Перед минулими виборами Тимошенко обіцяла ухвалити закон про прозорість фінансування партій, але була відсутня в залі, коли Рада голосувала за відповідний проект закону.

Не було Юлії Володимирівни й на голосуванні за розміщення у відкритому доступі інформації про власність чиновників. Проігнорувавши голосування, лідерка «Батьківщини» провалила передвиборче запевнення, що партія ухвалить закон, за яким кожен чиновник зобов'язаний довести легальність походження свого майна.

До речі, за даними електронної системи реєстрації, Тимошенко була відсутня на 28% засідань у Раді.

Тричі Тимошенко обіцяла домогтися ухвалення закону про парламентську опозицію: в парламенті минулого скликання, потім – балотуючись на позачергових виборах у 2014 році й будучи кандидатом у президенти в 2019-му.

Проте ані «Батьківщина», ані сама Тимошенко не брали участі в розробці або обговоренні законопроектів «Про регламент Верховної ради України» (щодо забезпечення прав парламентської опозиції). Фракція також не наполягала на ухваленні згаданого закону.

І як не згадати двічі провалену обіцянку Тимошенко про те, що фракція «Батьківщини» залишиться в парламентській коаліції.

«Я готова твердо сказати, що партія «Батьківщина» не залишить коаліцію доти, доки є зовнішня агресія, доки Кремль розриває наші східні кордони. Ми вважаємо, що вихід із коаліції буде, по суті, ослабленням країни», – запевняла колись Тимошенко. А згодом вийшла з коаліції, голосно грюкнувши дверима.

До речі, до партії Зеленського вона також обіцяє не бути в опозиції. Наш прогноз: ця обіцянка також рано чи пізно буде провалена.

Сергій Тарута

Нардеп Тарута за час поточного скликання дав 30 обіцянок, з яких 47% виконав і 23% провалив. Деякі зі своїх зобов'язань перед виборцями він ще може виконати.

І хоча Тарута був набагато відповідальнішим за свою партнерку зі списку, ми нагадаємо і його найяскравіші провалені обіцянки.

Не виконав нардеп обіцянку підтримати зняття недоторканності з усіх депутатів. Коли в березні 2018 року Верховна рада дала згоду на притягнення до кримінальної відповідальності та затримання Євгена Бакуліна, Тарута всі постанови підтримав і незабаром пообіцяв голосувати за зняття недоторканності з Надії Савченко, але не зробив цього.

У лютому 2018 року нардеп пообіцяв ініціювати при Мінінфраструктури комісію з питань Бердянського порту. Але в Міністерстві нам відповіли, що Тарута не звертався до них із такою ініціативою й не надсилав депутатських запитів.

Сергій Соболєв

З 54 обіцянок, які встиг дати Соболєв, працюючи в парламенті нинішнього скликання, він виконав і провалив приблизно однакову кількість (44 і 46% відповідно).

Так, нардеп марно пообіцяв, що фракція «Батьківщини» підтримає скасування податку на пенсію для працюючих пенсіонерів. У жовтні 2017 року Рада ухвалила законопроект щодо підвищення пенсій, яким скасувала запроваджений в 2015 році 15-відсотковий податок на пенсію працюючих пенсіонерів. Однак через «незгоду з цілою низкою положень у документі» «Батьківщина» за нього не голосувала.

Відзначимо, що серед низки альтернативних законопроектів, поданих іншими нардепами або політсилами, не було жодного, ініційованого фракцією «Батьківщини».

Як і його колеги з фракції, нардеп провалив передвиборчу обіцянку запустити програму з повернення Криму до складу України. Від самого початку ця обіцянка була популістською, оскільки розробка стратегії повернення Криму належить до повноважень виконавчої гілки влади. Крім цього, фракція не подавала жодних законодавчих ініціатив, що стосуються звільнення Криму від окупантів.

Ще одна партійна обіцянка – відновити безкоштовну видачу земельних актів – залишилося лише на папері. Фракція не зареєструвала відповідного законопроекту. З 1 січня 2019 року державна реєстрація права власності на землю за 5 робочих днів коштує 190 грн, 2 робочих дні – 1 тис. 920 грн, 1 робочий день – 3 тис. 840 грн. Зробити такий документ за дві години коштує 9 тис. 610 грн.

Олена Кондратюк

Нардеп Кондратюк дала 34 обіцянки, виконувала їх також через раз. Виконати встигла 47%, провалити – 41%.

Як і інші члени фракції «Батьківщина», Кондратюк, балотуючись у нардепи, взяла на себе зобов'язання змусити Росію компенсувати збитки від окупації АР Крим. Така обіцянка зафіксована в передвиборчій програмі партії. Крім того, що це запевнення не належить до компетенції народного депутата і ми розцінюємо його як популістське, депутати фракції, й Кондратюк зокрема, не вносили ініціатив і не подавали позовів проти РФ щодо компенсації за окупацію півострова.

Проваленою виявилася ще одна партійна обіцянка «Батьківщини» – заборонити призначати на державні посади тих, хто попередньо не позбувся власного бізнесу. Заборона для держслужбовців мати свій бізнес і займатися іншою оплачуваною діяльністю була прописана ще в першому варіанті закону про державну службу, який так і не був ухвалений парламентом.

У грудні 2015 року Рада ухвалила новий законопроект про держслужбу, співавтором якого був Сергій Власенко. Але цей документ не містив нічого нового щодо заборони держслужбовцю вести бізнес.

Майже за 5 років своєї діяльності в Раді «Батьківщині» так і не вдалося впровадити нововведення на законодавчому рівні.

Іван Кириленко

Кириленко дав 37 обіцянок, з яких виконав трохи більше обіцянок, ніж провалив (46% проти 43%).

Депутат разом із колегами з фракції не виконав партійну обіцянку створити незалежне Антикорупційне бюро з правом на провокацію хабара й перевірку на детекторі брехні. Відзначимо, що коли ухвалювався законопроект про створення НАБУ, саме ці пункти випали з його редакції.

Ще одна провалена Кириленком обіцянка також стосується передвиборчої програми партії: ліквідувати місцеві державні адміністрації, надавши право обласним і районним радам формувати свої виконкоми.

Фракція не подала жодних законодавчих ініціатив з цього приводу й не голосувала за проект закону про внесення змін до Конституції щодо децентралізації влади. Ця ініціатива якраз і передбачає ліквідацію районних та обласних держадміністрацій.

Андрій Кожем'якін

Депутат дав 41 обіцянку, але за час каденції виконав менше, ніж провалив (43% проти 46%).

Майже всі провалені обіцянки Кожем'якіна належать до передвиборчих партійних. Він не виконав запевнення, записане в програмі «Батьківщини», надати бійцям АТО статус учасників бойових дій, оскільки не голосував за відповідний законопроект, ухвалений у квітні 2015 року.

Григорій Немиря

З 38 обіцянок, які дав Немиря, половину він провалив і 47% виконав.

Не впорався нардеп із запевненням, що ініціює зміни до закону «Про уповноваженого Верховної ради України з прав людини», щоб привести його у відповідність до Паризьких принципів ООН. Депутат так і не подав обіцяних змін.

Сергій Власенко

На рахунку Власенка 48 обіцянок, які він дав протягом каденції. Депутату вдалося реалізувати 31% обіцяного й не вдалося – 48%. Кожна п'ята обіцянка нардепа все ще перебуває в процесі виконання.

Майже три роки тому Власенко заявив, що «Батьківщина» оскаржить у суді призначення Володимира Гройсмана прем'єр-міністром. «Цей пан призначений на посаду незаконно, про що відповідний позов буде поданий найближчими днями до українських судів», – заявив він, однак позов так і не з'явився в суді.

Валерій Дубіль

Замикає першу десятку списку «Батьківщини» Валерій Дубіль. У нього 37 обіцянок, більшість з яких депутат провалив (58%). Нагадаємо, генпрокурор Юрій Луценко обіцяв подати подання до Ради на нардепа Дубіля про зняття недоторканності, оскільки підозрював соратника Тимошенко в організації мережі агітаторів за участю російських політтехнологів і планах підкупити виборців на президентських виборах-2019. Щоправда, ця історія так нічим і не закінчилася.

Також генпрокурор заявляв, що депутат «координував людей», які намагалися дати хабара кандидату в президенти Юрію Тимошенку, щоб той знявся з виборів.

Крім того, прізвище нардепа фігурувала в розслідуванні журналістки Любові Величко про угоди при будівництві двох столичних житлових комплексів. Гроші вкладників ЖК «Шевченківський квартал» йшли на будівництво іншого столичного ЖК – Rich House, в який родичі Дубіля вклали майже 18 млн грн.

До того ж договір між власником землі й забудовником укладався в офісі народного депутата Дубіля. А інтереси нардепа й замовника будівництва ЖК Rich House представляла одна й та ж особа (читайте першу, другу та третю частини).

За такої бурхливої діяльності нардеп провалив не лише партійні обіцянки, але й власні. Так, у липні 2016 року він запевнив, що «Батьківщина» звернеться до суду за фактами фальсифікацій на довиборах до Верховної ради на 206-му окрузі в Чернігівській області.

«Ми будемо подавати заяви до суду, прокуратури, поліції й вимагати звільнення глав Ріпкинської та Чернігівської райдержадміністрацій, де працювали тіньові офіси зі збору інформації з ДВК», – заявив він, додавши, що для перемоги на виборах заїжджий кандидат, як правило, використовує схему скуповування голосів, відому як «піраміда».

Цікаво, що незабаром його самого запідозрили в активному використанні таких схем. Відзначимо, що справа з виборами в Чернігові закінчилося тим, що нардеп повідомив ЦВК про зміну прізвища одного з кандидатів, але при цьому про оскарження результатів довиборів на 206-му окрузі не йшлося.

Не виключено, що судових позовів від Дубіля не було через домовленості Батьківщини з БПП щодо «зливу» округу, а заяви про суди потрібні були лише для прикриття доброї волі. Цього року історія може повторитися, адже в 206-му окрузі знову балотуються Максим Микитась та Юрій Власенко.

А Дубіль знову йде до парламенту за списками «Батьківщини» і цілком може потрапити до нової Ради, яка так і не скасувала депутатську недоторканність.

Нагадаємо, раніше «Слово і Діло» писало, які обіцянки провалили чинні депутати зі списку «Європейської солідарності», а також «Опозиційного блоку».

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.