Парламентський плацдарм: розстановка сил у Верховній раді після 21 квітня

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Перебуваючи на посаді президента України, Петро Порошенко одночасно залишається й потужним фундаментом для парламентської більшості. Саме на його роботу орієнтується і пропрезидентська фракція БПП, і чинний очільник Кабміну, і найбільший за чисельністю партнер із коаліції – фракція «Народного фронту».

Втім, втрачаючи вплив і фактично маючи дуже невисокі шанси на переобрання, досі міцна конструкція влади похитнулася. Власні групи впливу є й у БПП, і в «Народного фронту». І навіть чинний прем’єр-міністр суттєво дистанціювався від Петра Порошенка й досить успішно намагається створити собі імідж такого собі «арбітра».

Та вже за кілька тижнів новий глава держави може внести суттєві зміни в нинішню владну конструкцію. Незважаючи на те, що Україна – парламентсько-президентська республіка, повноваження глави держави залишаються досить суттєвими. І саме цей факт може або допомогти йому набрати політичної ваги, або, навпаки, зруйнувати такі високі рейтинги.

Достроковий розпуск парламенту: який сценарій спробують втілитиПорошенко вважає, що конституційних підстав для дострокового припинення повноважень парламенту наразі немає.

Навіть якщо Володимиру Зеленському та його команді вдасться швидко визначитися з основними кадровими замінами, на їхньому шляху стануть Верховна рада та Кабмін. Єдиний спосіб швидко змінити цю обставину – розпустити парламент до 27 травня. Або спробувати домовитися з основними впливовими гравцями в чинному скликанні Верховної ради.

Вдасться це чи ні, дізнаємося вже незабаром. А поки було б цікаво змоделювати поведінку ключових провладних суб’єктів, які пліч-о-пліч стояли з чинним президентом і допомагали формувати провладну вертикаль. Як поведуть себе основні гравці з пропрезидентської команди? Що робитимуть їхні партнери?

Центри впливу «Народного фронту»

Фракція «Народного фронту» демонструвала згуртованість протягом останніх 4,5 років нинішнього скликання Верховної ради. Саме ця фракція була чи не найвідданішим партнером пропрезидентського БПП у парламенті. Втім, ні для кого не секрет, що і в партії, і у фракції політсили є кілька груп впливів, які можуть виявити цілком протилежні вектори співпраці у Верховній раді в разі перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах.

Щоправда, саме в чинному скликанні парламенту в НФ поки залишається бодай якийсь вплив. Адже згідно з даними соціологічних опитувань, рейтинг партії вже котрий рік поспіль стабільно коливається в межах 1-2%. І поки що єдиний спосіб якось збільшити шанси на наступних парламентських виборах – знайти нових політичних союзників після 21 квітня. Ймовірно, зробити це в повному складі нинішньої фракції НФ навряд чи вдасться.

Поки що найактивніше в публічній площині поводяться двоє політиків із «Народного фронту». Екс-прем’єр і лідер «Народного фронту» Арсеній Яценюк намагається брати участь у більшості публічних заходів, організованих громадським сектором. Вочевидь, на нього орієнтується значна частина нардепів фракції НФ у парламенті. Ймовірно, Яценюк досі не втратив надії на ребрендинг та рестарт своєї політичної сили на парламентських виборах. До того ж залишається високою ймовірність, що до спільних зусиль на шляху до власної фракції в наступній Верховній раді долучиться й чинний прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Принаймні його участь в оновленому проекті разом із НФ могла б дещо зцементувати цю політсилу від можливої фрагментації.

Парламентські вибори-2019: які шанси в Гройсмана залишитися прем'єромПрем'єр-міністр Володимир Гройсман братиме участь у парламентських виборах, які відбудуться восени 2019 року.

Ще один політик з НФ – чинний очільник МВС Арсен Аваков – веде активну публічну кампанію в статусі «сили, яка над сутичкою». Наразі він щонайменше не пристав на сторону жодного з кандидатів-фіналістів другого туру президентських виборів. Втім, у своєму бажанні зберегти місце в уряді Арсен Аваков може піти на ситуативні союзи навіть із конкурентами нинішніх партнерів НФ. Ідеться про команди Володимира Зеленського та Юлії Тимошенко.

Ще двоє сильних дійових осіб із «Народного фронту», на яких зорієнтована певна кількість депутатів цієї політсили, – спікер Андрій Парубій та секретар РНБО Олександр Турчинов – поки зберігають тісні партнерські відносини як із пропрезидентською командою, так і зі своїми соратниками з «Народного фронту». Втім, можна припустити, що обидва політики більше схиляються до участі в проекті на похід до Ради 9-го скликання в складі ребрендованого БПП.

Гігант БПП

Найцікавіша ситуація з пропрезидентською фракцією БПП. Наразі вона є найбільшою й налічує 135 народних депутатів, з яких 90 нардепів – мажоритарники. При цьому 69 стали депутатами на мажоритарних округах від БПП, а ще 21 – самовисуванці, які приєдналися до найбільшої провладної фракції вже після виборів 2014 року.

Саме великий відсоток самовисуванців та й загалом значна кількість мажоритарників у пропрезидентській фракції може стати причиною тектонічних змін у розкладі сил у парламенті після другого туру виборів. І досі триває дискусія, хто може очолити політсилу на парламентських виборах.

Попри значний антирейтинг, саме Петро Порошенко міг би очолити партію в майбутній парламентській кампанії. Проте лунають ще два прізвища, які, ймовірно, можуть очолити БПП у просуванні до нового скликання Верховної ради.

2-й тур виборів: які суспільні настрої та за рахунок чого лідирує ЗеленськийЗа даними опитування КМІС, проведеного з 9 до 14 квітня 2019 року, в другому турі виборів поки більше шансів перемогти у Володимира Зеленського (48,4 відсотка), ніж у чинного президента Петра Порошенка (17 відсотків).

Очікується, що ключовою фігурою в цьому розкладі сил може стати Володимир Гройсман. Якщо він після ймовірної поразки Петра Порошенка таки підтримає його, то, скоріш за все, отримає основну квоту на формування списку БПП. Інший харизматичний політик – чинний генпрокурор Юрій Луценко – також розглядається як один з імовірних претендентів на лідерство в БПП.

А от ще один партнер поки що чинного президента – мер Києва Віталій Кличко – може зіграти у власну гру, реанімувавши партію УДАР. Наразі ця політсила цілком реально розглядає можливість своєї участі в парламентській кампанії восени 2019-го. У 2014 році квота УДАРу в списках БПП нараховувала 21 нардепа в першій сотні списку. Більш ніж половина з них потрапили до парламенту 8-го скликання, а дехто – пішов працювати до уряду та Адміністрації президента. Сам Кличко певний час навіть очолював БПП. А епопея зі складанням ним повноважень тривала з 2016 року, поки, нарешті, в пропрезидентській партії не переобрали керівництво.

Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.