Про ймовірність розпуску Верховної ради та позачергових виборів парламенту в разі перемоги на виборах президента Володимира Зеленського обговорюють уже в обох передвиборчих штабах. У команді Зеленського не говорять нічого конкретно, лише дають зрозуміти, що все буде в межах Конституції. Своєю чергою заступник голови фракції «Блоку Петра Порошенка» Сергій Березенко сказав, що правове підкріплення проведення дострокових виборів оцінюється як 50 на 50. Для чого Зеленському розпускати парламент та чи можливо це зробити, «Слово і Діло» розпитало експерта з конституційного права Центру політико-правових реформ Богдана Бондаренка.
У разі перемоги Зеленського на виборах достроковий розпуск парламенту йому потрібен для того, щоб провести свою політичну силу до нової Верховної ради ще до того, як почне падати його рейтинг.
«Якщо Верховну раду розпустять зараз, то протягом 60 днів мають відбутися перевибори. Зрозуміло, що протягом 60 днів набагато легше втримати свій рейтинг, ніж до 31 жовтня, коли мають відбутися чергові вибори до парламенту. Це єдине пояснення, для чого мало б сенс розпускати цей парламент», – пояснив Бондаренко.
Він пояснив, що в межах Конституції це можливо лише до 27 травня.
Підсумки першого туру виборів президента України у фактах та цифрахМи подивилися, скільки виборців проголосували у першому турі президентських виборів, у якій країні найбільше голосів здобули Зеленський та Порошенко та у яку суму кожному з них обійшовся один голос виборця.
«Верховна рада цього скликання набула повноважень 27 листопада 2014 року. Відповідно, її розпуск можливий лише до 27 травня, за півроку до закінчення 5-річного терміну її повноважень», – сказав він.
На його думку, все залежатиме від того, коли новообраний президент складе присягу й набуде повноважень. Підставою для розпуску Ради може бути відсутність коаліції, яка має бути сформована протягом одного місяця. Опонентам Зеленського потрібно спробувати затягнути час, щоб розпуск парламенту не був оголошений до 27 травня.
«21 квітня відбувається голосування. ЦВК має зробити остаточний підрахунок голосів протягом десяти, максимум одинадцяти днів, якщо є уточнені бюлетені. Президент має вступити в повноваження протягом 30 днів із моменту офіційного оголошення результатів виборів. Якщо задача затягувати вступ президента в повноваження, то до 1 травня має відбутись остаточний підрахунок голосів. Офіційне оголошення результатів виборів – це їх оприлюднення в «Урядовому кур’єрі» або «Голосі України». На цьому можна виграти ще кілька днів», – розмірковує Бондаренко.
Присягу президент має скласти на урочистому засіданні Верховної ради. Але може так статися, що депутати декілька разів не зможуть зібратися на це засідання, щоб до 27 травня новообраний президент не встиг скласти присягу й вступити в повноваження.
Як зазначив Бондаренко, є ще один важливий момент, який може стати каменем спотикання для обох сторін. Противники розпуску парламенту можуть стверджувати, що оскільки президент України має 5 років повноважень, а Петро Порошенко склав присягу 7 червня, відповідно, його повноваження закінчуються 7 червня 2019 року. Отже, новообраний президент має скласти присягу протягом 30 днів від моменту оголошення результатів виборів, але не раніше ніж 7 червня.
«В принципі, для того, щоб усі ці дати склалися й не суперечили одна одній, правильно буде, якщо, наприклад, 8 травня будуть оприлюднені результати виборів і 7 червня новообраний президент складе присягу. Тоді все відбудеться більш-менш спокійно. Але оскільки єдиний варіант для розпуску парламенту – зробити це до 27 травня, то новому президенту потрібно скласти присягу якомога раніше», – відзначив експерт.
Не виключено, що команда Зеленського наполягатиме на тому, що президент має вступити в повноваження протягом 30 діб, хоч наступного дня після оголошення результатів виборів, незалежно від того, коли спливають повноваження попередника.
«Тому тут основне питання в колізійності рішень. Чи підуть сторони на те, щоб повністю дотриматися Конституції? Сумнівно. Зрештою, починати свою президентську діяльність із розпуску парламенту – це цілком вкладається в образ Зеленського. Хоча дієвіше було б для початку подати кілька законодавчих ініціатив, наприклад, про скасування недоторканності, й коли депутати провалять голосування, звинуватити парламент у недієздатності, звалити на них усе й стати ще більш «народним» президентом», – вважає Богдан Бондаренко.
Команда Зеленського ніяк свою позицію не окреслила. Представник Зеленського Дмитро Разумков із цього приводу лише відзначив, що президент діятиме в межах Конституції.
Нагадаємо, ми писали, що Порошенко вважає, що конституційних підстав для дострокового припинення повноважень парламенту наразі немає.
Також ми повідомляли, що спікер Верховної ради Андрій Парубій розповів про роботу парламенту після президентських виборів.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»