На минулому тижні місія Міжнародного валютного фонду завершила свою роботу в Україні й відбула додому аналізувати отримані дані. Робота місії Фонду співпала в часі з презентацією Кабміном проекту державного бюджету на 2019 рік.
Поки що на офіційному рівні в уряді не роблять жодних прогнозів щодо отримання чергового траншу кредиту. Така «мовчанка» вже стала приводом для обговорення песимістичного й оптимістичного сценарію щодо подальшої співпраці України з МВФ.
Прихильники оптимістичного сценарію вважають, що уряд формально виконав майже всі «структурні маяки» в співпраці з МВФ, тому черговий транш кредиту Україна невдовзі отримає. Начебто попередньо була досягнута домовленість про підняття тарифів на газ для населення, про що вже кілька разів обмовився прем’єр-міністр Володимир Гройсман.
Песимісти вважають, що місія МВФ залишилася незадоволеною результатами й кредиту Україні не нададуть. Принаймні до президентських виборів.
Є ще один сценарій, який можна умовно назвати «реалістичним»: Фонд таки ухвалить позитивне рішення щодо надання кредиту, але сама сума кредиту буде мінімальною, й нададуть її не раніше ніж у грудні цього року. Тобто для підтримання стабільності економіки цього вистачить, але не більше, щоб тримати політичні еліти у тонусі, й не давати зайвого приводу для вихваляння перед виборцями.
Щоправда, всі прогнози, які наразі роблять аналітики Фонду щодо економічної ситуації в Україні, далеко не оптимістичні. Яких сценаріїв співпраці з МВФ слід очікувати найближчим часом та як вони вплинуть на стан української економіки?
Світло в кінці тунелю
Ще в квітні МВФ погіршив прогноз економічного зростання України. Йдеться про показник середньорічної інфляції в 2018 році – замість 8% у Фонді очікують всі 11%. Вітчизняні економісти вказують, що інфляція до кінця року лише зростатиме й навіть погіршені очікування Фонду можуть здатися занадто оптимістичними.
Українців чекають нові тарифи на газ: якими будуть наслідки та що важливо знати субсидіантамПрем'єр-міністр України Володимир Гройсман повідомив, що Україна визнає свої зобов'язання в підвищенні цін на газ.
Те саме стосується й зростання економіки – у Фонді вважають, що в 2019 році цей показник сягне не вище 3,3%, тоді як раніше там очікували всі 4%. А от цьогорічне зростання ВВП у 3,2% у МВФ вважають цілком обґрунтованим.
Та навіть таке зростання свідчить радше про стагнацію, а не економічний прорив. Звісно, Україна перебуває в стані війни й очікувати від економіки більш потужного зростання поки передчасно. Втім, деякі процеси, на які, зокрема, вказували й експерти Фонду, все ж могли б пришвидшити економічне зростання. Наприклад, вільний ринок землі, приватизація державних підприємств, оптимізація соціальних виплат – це лише кілька аспектів того потенціалу, який українська влада так і не використала за останні кілька років.
Саме тому за нинішніх обставин у найближчі кілька років українську економіку хоча й чекатиме повільне зростання, але порівняно з іншими країнами, які розвиваються, ефект від цього для пересічних громадян буде майже невідчутним.
Так, згідно з прогнозами МВФ, у найближчі 5 років українці стануть удвічі багатшими. Якщо зараз валовий внутрішній продукт України на душу населення становить 2,82 тисячі доларів, то в 2023 році цей показник сягне 4,22 тисячі доларів. Втім, водночас у країнах, що розвиваються, ВВП на душу населення зростатиме повільнішими темпами, але все одно цей показник на рівень більший, аніж в Україні. Якщо зараз він становить близько 5,49 тисячі доларів на душу населення, то через 5 років зросте на 35% і сягне 7,43 тисячі доларів. Що вже говорити про розвинені країни, де відповідний показник зараз становить майже 49 тисяч доларів на душу населення, а в 2023 році зросте до 58,46 тисячі доларів.
Подібна тенденція свідчить про те, що Україна поступово виходить із кризового провалля за рахунок екстенсивних методів ведення економіки й постачання сировини. Наприклад, один із найближчих наших сусідів – Молдова, яка також має на своїй території «заморожений» конфлікт фз так званою «ПМР», два роки поспіль показує значно краще економічне зростання. Так, у 2017 році ВВП країни зріс на 4,5%, а цього року вже наближається до прогнозованих 4%.
Складні умови
Поки що результати роботи місії МВФ в Україні невідомі. У Фонді запевняють, що останні два тижні місія мала «конструктивні дискусії з владою України щодо політики та реформ, спрямованих на забезпечення макроекономічної стабільності та зростання, а також щодо можливої фінансової допомоги від Фонду на підтримку таких заходів». Перемовини досі тривають, хоча місія наразі поїхала з Києва.
Україна не виконала низку зобов'язань перед МВФУкраїна не виконала 15 зобов'язань перед Міжнародним валютним фондом. За словами Реви, питання врегулювання ціни на газ обговорюється з 2008 року.
Скоріш за все, уряд таки погодився на одну з ключових рекомендацій МВФ – збільшити тарифи на газ для населення. Але навряд чи на той рівень, який прогнозували експерти Фонду. Саме тому зараз там підраховують усі можливості та ризики такого кроку.
Однак навіть за позитивного рішення надати черговий транш кредиту Україна вже не отримає всіх запланованих коштів у межах 4-річної співпраці з МВФ. Програма stand-by має завершитися навесні 2019 року, за її умовами Україна могла б отримати 17,5 мільярдів доларів кредитів, тоді як поки що скористалася допомогою лише на 9,5 мільярдів. Така квола співпраця пояснюється перш за все дуже повільними реформами в економіці, які не дозволяють Україні розвиватися більш динамічно й так само швидко повертати кредитні кошти.
Для того, щоб таки отримати кредит МВФ, одного лише підняття цін на газ буде недостатньо. Скоріш за все, уряду доведеться таки стримати свої наміри щодо підвищення мінімальних зарплат і пенсій, розблокувати питання приватизації держаних підприємств. Дуже гостро стоїть і питання скасування мораторію на продаж землі. Скоріш за все, цьогоріч цього рішення навряд чи слід очікувати, однак уже наступного Україні потрібно буде продовжувати співпрацю з МВФ і тоді питання вільного ринку землі буде №1 у списку виконання рекомендацій Фонду.
Протриматись до виборів?
Пауза з рішенням щодо надання чи ненадання кредиту вже дуже серйозно впливає на українську економіку.
Курс валют: коли буде пік девальвації та чого чекати в 2019НБУ з початку третього кварталу в ході інтервенцій для підтримки курсу гривні продав на міжбанківському валютному ринку на 700 млн доларів більше, ніж купив.
По-перше, з’явилася чітка тенденція до більш тривалої й глибокої девальвації гривні. Звісно, кредит не допоміг би суттєво покращити становище національної валюти, але щонайменше на кілька місяців відстрочив би подальше падіння. А це критично важливо в передвиборчий період, в якому вже перебуває країна.
По-друге, відсутність траншу – сигнал і для решти кредиторів та донорів України. Що довше затягуватиметься рішення щодо траншу, то менше грошей можна буде залучати з інших джерел.
Про те, що питання з траншем стоїть досить критично свідчить і монетарна політика Нацбанку. Регулятор уже вшосте в 2018 році піднімає облікову ставку. В січні вона становила 14%, а у вересні – вже 18%. До того ж у НБУ зазначають, що зупинятися на цьому не збираються: економіку очікує щонайменше ще одне підняття на 0,5%. Це означає, що регулятор намагається сповільнити темпи інфляції та зростання курсу гривні суто монетарними методами, не даючи можливості банкам зменшити ставки за кредитами. Таким чином, бізнесу, особливо малому та середньому, ніде взяти кредитів для власного розвитку.
Скоріш за все, крім залучення дорогих кредитних ресурсів від продажу Мінфіном облігацій внутрішньої державної позики, інших «запасних» варіантів залучення коштів в українського уряду немає. Залишається лише сподіватися, що в МВФ таки підуть на певні поступки й виділять бодай частину від очікуваних урядом та НБУ 2 мільярдів доларів позики. Скоріш за все, цих коштів вистачить, щоб економіка країни протрималася до весни. Як завжди, економічний стан речей в Україні більшою мірою залежить від політичних факторів, які можуть як дати поштовх для подальшого зростання, так і повністю девальвувати всі попередні успіхи.
Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»