Поки в політичному житті країни триває літній відпускний період, Центральна виборча комісія наважилася на досить несподіваний крок. 9 серпня ЦВК оприлюднила постанову про призупинення виборів у 100 об’єднаних територіальних громадах, які мали відбутися в жовтні цього року.
При цьому Центрвиборчком обрав несподіваний привід – звернувся за роз’ясненнями до парламентського комітету з питань правової політики та правосуддя щодо норм законодавства про місцеві референдуми. Мовляв, рішення Конституційного суду про визнання неконституційним закону «Про всеукраїнський референдум» порушує цілу низку питань щодо можливості громадян України проводити місцеві референдуми. А без відповідей на них, на думку ЦВК, будуть порушені конституційні права громадян під час процесу об’єднання громад та виборів нових органів місцевого самоврядування.
Уся ця ситуація, найімовірніше, має цілком політичний підтекст. Рішення ЦВК обурило громадськість на місцях, експертів та урядовців. Безпосередньо сам очільник Кабміну Володимир Гройсман назвав ці дії ЦВК такими, що гальмують процес децентралізації.
Експерти з виборчого законодавства вказують, що дії Центральної виборчої комісії взагалі виходять за межі повноважень цього органу. Тоді як у самому роз’ясненні до своєї постанови ЦВК досить ретельно обґрунтовує своє рішення. То хто правий і навіщо комусь затягувати рішення щодо призначення виборів у ОТГ?
Стурбована ЦВК
Свою позицію в ЦВК пояснюють відсутністю зрозумілості в питанні наслідків від визнання неконституційним закону «Про всеукраїнський референдум». Конституційний суд ухвалив таке рішення в квітні цього року.
Чому вибори в об'єднаних громадах опинилися під загрозою зриву?Гройсман заявив, що рішення ЦВК зробило неможливим проведення в жовтні виборів у новостворених ОТГ. Більше про ситуацію знають експерти
Річ у тім, що неконституційний нині закон «Про всеукраїнський референдум», який був ухвалений Верховною Радою 7-го скликання в 2012 році, припиняв дію попереднього закону 1991 року, в якому також ішлося про порядок проведення місцевих референдумів. На думку членів ЦВК, з’явилася плутанина – чи стають дійсними норми старого закону в разі, якщо КС визнав неконституційним закон від 2012 року?
Якщо так, то це дозволить місцевим громадам проводити опитування щодо згоди про об’єднання в нових межах, перейменування та визначати інші питання методом прямої демократії. Якщо ж ні, тоді маємо правову колізію. В постанові ЦВК зазначається, що в разі відсутності норм про місцеві референдуми можуть настати неприємні юридичні наслідки. Зокрема, йдеться про порушення конституційних прав громадян у питанні можливості висловити свою думку під час місцевого референдуму. «Призначення та проведення перших місцевих виборів без проведення місцевого референдуму щодо добровільного об’єднання територіальних громад суперечитиме імперативним вимогам частини другої статті 6 закону України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» та є замахом на конституційний лад в Україні», – йдеться в постанові ЦВК, яка тлумачить аргументи у зверненні народного депутата Аркадія Корнацького.
Усі ці зауваження ЦВК можуть мати сенс лише в разі, якщо цей орган і справді уповноважений розпочинати таку політико-правову дискусію. Юристи сумніваються в цьому – мовляв, правових підстав для призупинення виборів до ОТГ немає. Адже згідно із законом «Про добровільне об’єднання територіальних громад», ЦВК делегується обов’язок оголошувати вибори при отриманні нею відповідних висновків від обласних державних адміністрацій. До того ж, згідно із цим законом, обов’язкового проведення місцевих референдумів для об’єднання громад не передбачається.
Натомість скандальна постанова ЦВК має дуже суперечливий характер з юридичної точки зору, адже виходить за межі своєї компетенції.
Як виправити ситуацію?
Ситуація ускладнюється ще й тим, що парламентський комітет не уповноважений на офіційне тлумачення спірних юридичних питань. Це означає, що жодних правових наслідків від надання подібних роз’яснень бути не може. Отже, постанова ЦВК – це своєрідне затягування часу. Але навіщо?
Децентралізація та держслужба: які теми хвилюють ЗубкаГеннадій Зубко найчастіше дає обіцянки на тему децентралізації та реформи державної служби.
До того ж 17 серпня сплив термін, коли Центрвиборчком міг запустити виборчий процес в ОТГ. Що робити далі, незрозуміло. Скоріш за все, доведеться заново запускати процедуру призначення виборів.
У ЦВК ще й вдало скористалися ситуацією, адже постанова була оприлюднена в той час, коли Верховна Рада офіційно перебуває на канікулах. Цікаво й те, що комітет Верховної ради з питань правової політики та правосуддя очолює нардеп від БПП, фаховий юрист Руслан Князевич. Навряд чи він не розуміє всієї правової абсурдності такого звернення ЦВК за роз’ясненнями до комітету.
Питання із «подвійним дном»
Насправді, є ще багато питань до самодіяльності нинішньої ЦВК. Найголовніше – що сам по собі цей орган уже давно став синонімом усіх можливих зірваних юридичних процедур у питанні формування його складу. Саме його існування в чинних правових нормах є свідченням прерогативи політико-правових рішень у нашій державі.
Загалом же, цікавим є той факт, що крім членів Кабміну й прем’єр-міністра, жодної реакції з приводу фактичного зриву виборів у ОТГ не пролунало від президента та його адміністрації. Це додає політичного присмаку таким авантюрам.
Переможці та переможені: як пройшли вибори до ОТГ та чи є однозначний лідер?29 квітня в 40 об'єднаних територіальних громадах в 17 областях України відбулися перші вибори до ОТГ. Про переможців та переможених міркували експерти.
Експерти припускають, що в юридичному зверненні ЦВК є політичне «подвійне дно». Адже вибори до ОТГ – це своєрідний «зріз» підтримки політичних сил та їхніх лідерів напередодні президентських та парламентських виборів. Можливо, результати виборів в ОТГ можуть заподіяти інформаційної шкоди рейтингам партії БПП, ефект від чого на собі може відчути й чинний президент напередодні виборів. І навіть якщо результати провладної партії будуть непоганими, опозиційні сили, передусім «Батьківщина», можуть отримати перевагу й використати це у своїй передвиборчій кампанії.
Усе це лише припущення, однак вони не позбавлені суто політичної логіки. До речі, можливо, саме такі дії ЦВК нарешті змусять Верховну Раду призначити нових членів вже у перші тижні роботи парламенту у вересні? Зрештою, можливо ситуація з призупиненням виборів підштовхне парламентарів на ухвалення нового закону про всеукраїнський та місцеві референдуми?
Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»