Гра в наперстки: чому блокується оновлення ЦВК

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Із наближенням виборчого 2019 року оновлення складу Центральної виборчої комісії виглядає вже не просто відкладеною на невизначений термін обіцянкою, а набуває практичного політичного значення. Вже так склалося традиційно в українській політиці, що влада в той чи інший спосіб намагається зберегти бодай опосередкований вплив на можливість підрахунку голосів. Зробити це можна, використавши квотний принцип партійного представництва в ЦВК.

І хоча формально всі члени Центральної виборчої комісії незалежні від будь-яких впливів, а діяльність комісії регулюється Конституцією та окремим законом, залежність від політиків у тому чи іншому вигляді все одно присутня.

В ситуації, що склалася, для нинішньої влади найбільшою головоломкою є те, що ЦВК – орган колегіальний, заснований на квотному принципі. А отже, щоб змінити її склад, потрібно домовлятися з іншими. Умовними «друзями» та ситуативними партнерами, й навіть із противниками. Саме на цьому етапі й виникла криза з призначенням нових членів ЦВК. Місць на всіх не вистачає: адже потрібно зберегти демократичність самої процедури й водночас посилити власні політичні позиції.

Новий склад ЦВК так і не з’явився. Чому та чи буде якісне оновлення?ВРУ 5 липня мала нарешті звільнити старий склад Центральної виборчої комісії й призначити новий. Однак голосів не було. Оцінили ситуацію експерти.

Здавалося б, а чи так потрібно чинній провладній більшості взагалі змінювати склад ЦВК? Можна ж було й надалі користуватися зміненими нормами закону про Центральну виборчу комісію, в якому члени комісії можуть виконувати свої функції, по суті, безстроково.

І все ж, є два головних аргументи, які спонукають владу таки провести довгоочікувану заміну майже всього складу Центрвиборчкому.

По-перше, це зобов’язання перед західними партнерами. Це одна з важливих непублічних вимог, про яку українським політикам весь час нагадують під час зустрічей на найвищому рівні. Проігнорувати її означатиме похолоднішання відносин із усіма подальшими наслідками.

По-друге, й це саме те, що може мати більшу вагу для українських політичних еліт, – у разі, якщо не замінити ЦВК, результати майбутніх виборів можуть бути юридично опротестовані в судах. І в заявників будуть більш ніж «залізні» аргументи – нелегітимність чиннго складу Центральної виборчої комісії. Поставити під сумнів результат виборів – дуже небезпечна тенденція, враховуючи нинішні українські реалії.

Домовлятися на березі

Основною перепоною для ефективного голосування за зміну складу ЦВК є відсутність погоджених домовленостей між основними фракціями більшості – БПП та «Народним фронтом». Це яскраво засвідчило рейтингове голосування парламенту за питання зміни членів Центрвиборчкому минулого тижня: загалом проголосували 179 нардепів, «Народний фронт» дав лише 10 голосів із 80.

Загалом, на думку експертів, «Народному фронту» не стільки важливо, якою буде його квота в ЦВК, скільки можливість «виторгувати» для себе інші посади та призначення. Про те, що пристрасті киплять на межі, свідчить заява очільника фракції НФ Максима Бурбака. Зокрема, він зазначив, що «Народний фронт» проголосує за зміну складу ЦВК лише тоді, коли до Верховної Ради будуть внесені не 14, а 13 кандидатур (адже посад лише 13, тоді як президент вніс подання на зміну 14 членів комісії), і серед них ще й буде представник «Опозиційного блоку».

Депутати відмовились оновити склад ЦВК. Знову розбірки?Депутати, попри заплановане на 5 липня голосування за новий склад ЦВК, так і не змогли ухвалити рішення. Чому та що буде далі, міркували експерти.

Своєю чергою фракція БПП також висловила обурення такою позицією партнерів із коаліції, й взагалі відмовилася від подальшої участі в голосуванні в сесійній залі, поки заново не будуть розглянуті поправки щодо Антикорупційного суду та повторний розгляд подань на зміну складу ЦВК. Згодом представниця президента в парламенті Ірина Луценко підтвердила, що в парламенті розглядають можливість збільшити кількість членів ЦВК. Щоправда, щоб здійснити цей задум, потрібно змінити закон про Центральну виборчу комісію. Та й розширення квоти ще не означає, що в парламенті таки знайдуться голоси для заміни складу ЦВК.

Те, що ані депутати, ані фракції й партії не можуть домовитися про заміну складу Центральної виборчої комісії, свідчить про глибоку кризу самого підходу до формування цього органу. Адже парламентарі завжди наголошують, що квотний принцип відповідає всім демократичним процедурам. Зокрема, й у рекомендаціях Венеційської комісії, а саме в Кодексі належної практики у виборчих справах (в пункті 75), ідеться про те, що до складу колегіального органу, який адмініструє вибори, мають входити бодай по одному представнику від кожної парламентської сили. На жаль, як бачимо, в українському розумінні «демократичних процесів», квотна формула представництва в ЦВК не працює.

Від перестановки доданків сума не змінюється

Скоріш за все, питання про оновлення складу ЦВК таки буде перенесене на осінь. Поки зберігаються бодай якісь формальні можливості до розпуску парламенту, основні політичні гравці намагатимуться зберегти статус-кво.

Новий склад ЦВК: чи проголосують до канікул і хто протиМинулого тижня нардепи мали проголосувати за звільнення старого й призначення нового складу ЦВК, але голосів у залі не вистачило. Про перспективи голосування розповіли експерти.

Однак сам факт виникнення ініціатив щодо розширення складу ЦВК і багатостраждальний процес «торгів» викликає суттєве занепокоєння – про який чесний підрахунок голосів ідеться, якщо політична компонента питання про оновлений склад комісії залишається чи не найголовнішою? Як незалежний орган, який має забезпечити чесний і відкритий підрахунок голосів й оголосити результати виборів, перетворився на арену для поєдинків за політичні впливи?

Саме тому варто було б разом із питанням оновлення складу Центрвиборчкому ініціювати й цілу низку інших, більш системних, змін. Окрім квотного підходу, потрібно повернути довіру суспільства до процесу формування складу ЦВК. Ба більше, не зайвим було б розпочати дискусію про можливість зміни методів підрахунку голосів й самого процесу голосування. Наприклад, автоматизувати систему збору та підрахунку голосів у день виборів, що означало б необхідність створення електронного списку виборців та нової системи голосування й верифікації даних.

Щоправда, описаний вихід зі скрутного становища в нинішніх українських політичних реаліях виглядає як сценарій фантастичного фільму. Тож як і коли не оновили б склад ЦВК, залишається високою ймовірність збереження політичних впливів на її подальші рішення.

Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...