Раптові чорти Петра Порошенка. Колонка Леоніда Швеця

Читать на русском
Леонід Швецьполітичний оглядач

Лічені дні залишаються до Дня незалежності, що традиційно відкриває осінній політичний сезон в Україні. Цього разу символічне навантаження буде ще вищим: майбутній парад може стати останнім для Петра Порошенка як головнокомандувача. І, звичайно ж, він постарається максимально використовувати можливість справити на електорат незабутнє враження, щоб стартувати в передвиборчих перегонах із високої ноти й закріпитися основним претендентом. Поки цю важливу позицію захопила Юлія Тимошенко, яка завбачливо розпочала кампанію ще в червні з грандіозного форуму, покликаного всіх вразити.

Від президента давно очікують якоїсь значної громадської активності, концептуальних заяв і резонансних кроків, які б дозволили стверджувати, що він всерйоз розраховує на перемогу. Остання велика прес-конференція пройшла дуже давно, ще в лютому. Нічого такого на ній не прозвучало. Маніакальне перерізання стрічок якщо й дало якийсь ефект, то радше анекдотичний: президент навіщось дрібнив, даремно витрачаючи масштаб посади й справляючи враження людини, в якої немає важливіших справ, ніж відкрити дорожній знак десь у провінції. Влітку Порошенко пройшовся на чолі хресної ходи УПЦ КП і відзначився дзвінком журналістці ТСН Ользі Василевській, в якому розповів, що перебуває на робочому місці на Банковій, а зовсім не у відпустці в Іспанії, де журналісти розшукали нібито його віллу поруч із путінською.

Як змінювалась електоральна підтримка Порошенка за роки президентстваСлово і Діло аналізувало, як змінювався рейтинг президента України Петра Порошенка в 2014-2017 роках.

Склалося враження, що Петру Порошенку нічого сказати Україні, якій він пропонує себе як керівника на новий термін, і говорити нічого не збирається. Виборцю ніби дають розглянути конкурентів, в жаху від них відскочити й знову, вже з полегшенням, пригорнутися до Петра Олексійовича. Якщо таким був могутній задум політтехнологів, він не спрацьовує: до початку активної кампанії президент втратив статус лідера перегонів і фаворита фінальної пари. Ба більше, якщо сформовані тенденції рішучим чином не зміняться, Порошенко сильно ризикує не потрапити до другого туру. Значить, нам все-таки належить побачити зростання його активності. Питання, наскільки за півроку можна переконати тих, хто розчаровувався більш ніж чотири років.

Теоретично можна уявити собі, як кандидат перетворюється й вражає всіх державною статтю, що звідкись взялася, захопливими планами й мудрістю, що йде на глибини, яких від цього виконавця вже ніхто не чекає. Електорат спочатку в шоці, потім в екстазі. У випадку з інкумбентом (претендент на виборну посаду, який обіймає її на момент виборів – ред.), проте, такий трюк виглядав би дивно: виходить, кріслоблюститель частина терміну дурня клеїв, притримуючи козирі до виборчої кампанії, а країна безвинно страждала й втрачала темп? Рейтинг летів у тартарари, але жоден мускул не ворушився на обличчі президента, який гарно блефував? У таке повірити і складно, і не потрібно.

Рейтинг довіри світових лідерів: скільки виборців від них відвернулосяРейтинг довіри до Петра Порошенка за чотири роки після виборів впав майже на 47%. У Трампа, Макрона, Мей, Меркель і Грібаускайте теж є проблеми, але не такого масштабу.

Інша серйозна, чи не найсерйозніша проблема кандидата, виконувача обов'язків президента, полягає в тому, що його кампанію на свій лад ведуть усі, хто хоч якось асоціюється з державою. Вони підключаються до неї без дозволу в будь-який момент, і перешкодити цьому неможливо. Зараз, наприклад, кидається в очі пропагандистська робота Міністерства внутрішніх справ та особисто його голови Арсена Авакова, який особливо потворно провалює розслідування замаху на Катю Гандзюк. До цього в президентській кампанії яскраво взяв участь депутат від БПП Олексій Гончаренко, який дотепно запропонував себе Путіну замість Олега Сенцова. Отримала значний резонанс поїздка до Хорватії, організована порошенківською «Солідарністю» на свій особливий, чиновницький манер, нехай і за хорватські гроші, виділені на дітей ветеранів АТО. Гарно виглядає Роман Насіров, який давно не відає податками в країні й навіть скинув ковдру, але до чого переконлива в усій невразливості фігура, ходячий символ змін. І таких – сотні й тисячі на різних рівнях владної піраміди та в різних географічних точках країни, всі кують перемогу гаранта.

Можна, звичайно, регулярно виступати із заявами, що уряд, парламент, прокуратура, митниця, фінансова інспекція, залізниця й просто дорога, поліція, суди, місцеві адміністрації (додайте потрібне) не мають жодного стосунку до діяльності президента, він у нас виключно стратег, але всі ці розмови не змінять факту, що а) глава держави в очах населення відповідає за все в державі і б) часто він, будучи відчайдушним контрол-фріком, таки має стосунок до тих речей, до яких мати стосунку не мав би.

І навіть найчудовіша промова на параді, з точними смисловими акцентами й забійними емоційними гачками, буде змазана, витіснена й забута, тому що в президентській кампанії якимось збоченим чином неодмінно візьме участь черговий типовий представник держави, яку очолює та втілює Петро Порошенко. Причому якщо нова якість політичної гри у виконанні президента – досить гіпотетична річ, то періодичне вторгнення в інформаційне поле виборчої кампанії усіляких чортів, які міцно асоціюються з чинною владою, абсолютно гарантоване. Парадами в Україні, насправді, командують саме вони. Порошенко не довів зворотного.

Леонід Швець, спеціально для «Слова і Діла»

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...