Вибори-2019: що робити з політичною рекламою та хто потрапляє до топа кандидатів

Читать на русском
Олексій Голобуцькийполітолог

Все одно, навіть якщо намагатися створити рівні умови для всіх, нічого не вийде. У людей, які мають величезну кількість грошей, знайдеться величезна кількість способів порушувати ці умови.

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів політтехнолог Олексій Голобуцький, оцінюючи ситуацію з використанням політичної реклами та фінансуванням партій із держбюджету.

«Не буде політичної реклами такої, як зараз, то знайдуть інші способи. Щоб хоч якось вирівняти ситуацію, потрібно, можливо, заборонити рекламу на телебаченні, на вулицях білборди. Замість цього варто відродити й повернутися до інтернет-майданчиків», – зазначив Голобуцький.

Він звернув увагу, що в нас є партії й кандидати, у яких взагалі немає ані структури, ані ідей, але вони можуть забезпечити собі пакет «все включено» на момент виборів.

«Ось вони якраз купують усе – і членів партії, і рейтинги, і медійних осіб, які говорять від їхнього імені, і політрекламу. При цьому вони не відображають чиїхось інтересів узагалі. Це просто олігархічний проект, просто є гроші. Тому одна річ, коли ти просуваєш ідею, шукаєш способи комунікації із суспільством, інша – коли все тримається на грошах», – пояснив експерт.

Скільки бюджетних коштів отримають політичні партії в 2018 роціПолітичні партії цього року отримають більш ніж 513,5 мідльйона гривень із державного бюджету України.

За його словами, зараз Україна на порозі виборів і немає сумнівів, що в лідерах будуть ті, хто має певну суму грошей.

«Це зараз у нас така соціологія, яка показує в списках Вакарчука та Зеленського. Ось коли Коломойський вкладе в Зеленського, грубо кажучи, 50 мільйонів, тоді це буде серйозно. Те ж саме стосується Вакарчука й багатьох інших. Вони всі загубляться. У нас є в країні 5-6 олігархічних груп. Якщо хоча б одна з них не вкладеться в кандидата, шансів у нього немає», – підкреслив Голобуцький.

На його думку, з президентськими виборами складніше – там один переможець, а з парламентськими простіше, оскільки переможців може бути декілька. Судячи із соціології, гравців буде багато, та й ще можуть з'явитися інші.

«Для розвитку політичної культури, звичайно, потрібно, щоб були обмеження на політичну рекламу. Щоб кандидати, грубо кажучи, йшли в народ. Зараз усе деградує», – додав він.

Експерт уточнив, що зараз є за законом якісь обмеження на фінансування політпартій із казни, але інше питання, чи визначає це їхній бюджет.

«У нас в принципі неможливий варіант заборони. Максимум – закон про лобізм. Хоча б заходи покарання можна запровадити не за сам збір грошей, а приховування того, хто дає гроші. Потрібно, щоб народ, який щоп'ять років обирає, а потім обурюється, розумів, що вони не Зеленського обирають, наприклад, а Коломойського. І так щодо всіх кандидатів. Можливо, це якось протверезить», – резюмував Олексій Голобуцький.

Як з'ясувало «Слово і Діло», цього року політичні партії отримали з бюджету 513 мільйонів 671 тисячу 296 гривень. Ця сума найбільша за три роки державного фінансування партій.

Кого українці бачать майбутнім президентом – за посиланням.

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: