Чи матиме серйозне продовження історія з отруєнням у британському Солсбері колишнього російського військового розвідника Сергія Скрипаля? Що піде за вельми грізною заявою прем'єр-міністра Сполученого Королівства Терези Мей про «акт військової агресії проти громадян Великої Британії на її території»? Взаємна висилка з Великої Британії й Росії по 23 дипломати – це не більш ніж гарний публічний жест. А що зміниться в стратегічному плані в прохолодних відносинах Лондона та Москви?
Володимир Путін напередодні своїх четвертих виборів на посаду президента РФ непогано активізував свій електорат. Зіграло йому на руку й усунення ворожого шпигуна: якому же великодержавнику путінцю не сподобається, що Росія наздогнала своїм каральним мечем зрадника батьківщини в серці шкідливої Британії? Та до того ж отруєний російською отрутою Сергій Скрипаль – українець, родом із Києва, й це лише додавало всьому скандалу в очах російського глядача приємної пікантності.
Хто усунув немолодого Скрипаля?
Насправді, крім народження в українській столиці, з Україною Скрипаля нічого більше не пов'язувало. До Калінінграда (вчитися у військово-інженерному училищі) він поїхав ще наприкінці далеких 60-х років минулого століття. Потім був московський військовий інститут інженерних військ (десантна спеціальність), а потім було Головне розвідувальне управління Міноборони СРСР – той самий «Акваріум», про жахи якого багато писав ще один українець (яким він і сам себе вважає), який втік у 1978 році до Великої Британії, агент ГРУ й письменник під псевдонімом Віктор Суворов, уроджений Володимир Різун. У Києві та Західній Україні його багато хто пам'ятає.
ЄС оприлюднив офіційну заяву щодо отруєння СкрипаляВикористання будь-якої хімічної зброї будь-якою особою є абсолютно неприйнятним і становить загрозу безпеці.
До речі, питання перше: якщо це була показова страта шпигуна-зрадника на території противника, то чому усунули саме маловідомого Скрипаля, а не легендарного й ненависного всіма радянськими ветеранами Суворова-Різуна? А адже Скрипаль, між іншим, відбув частину покарання в Росії (майже 6 років за ґратами, в тому числі дата арешту), був помилуваний в 2010 році й разом іще з трьома шпигунами на США й Велику Британію росіянами був обміняний на 10 російських агентів, які провалилися в США. Що заважало угробити його в російських застінках, як це зробили з адвокатом Магнітським? Щоправда, спостерігачі нагадують, що, коментуючи обмін Скрипаля та інших завербованих американцями та англійцями росіян на Анну Чапман і ще дев'ятьох викритих у США російських агентів, Володимир Путін сказав: «Зрадники завжди погано кінчають». Хоча й додав, що ті «загнуться самі».
Лінія захисту російського керівництва до болю знайома: нічого не знаємо, нас там немає тощо. Стрілки почали переводити на всіх: нібито в 12 кілометрах від Солсбері англійці виробляли таку ж точно отруту, то її нібито синтезували в Чехії та Словаччині (ці країни вже висловили різке обурення звинуваченнями росіян на свою адресу). «Це нісенітниця, маячня, нонсенс, щоб хтось у Росії дозволив собі такі витівки», – заявив обраний на 4-й президентський термін Володимир Путін кілька годин тому. Щоправда, він чомусь додав, що «просто немислимо», щоб таке собі хтось у Росії дозволив «напередодні президентських виборів і Чемпіонату світу з футболу». Саме перед виборами, як ми вже сказали, така витівка й мала принести кандидату Путіну користь – у нього побоювалися низької явки навіть лояльних до нього виборців, тому що всі й так були впевнені в його перемозі і йому потрібно було за будь-яку ціну активізувати виборців, щоб до урн прийшли обов'язково більш ніж половина росіян. Що ж до чемпіонату, то головна справа зроблена – бюджетні мільярди на будівництво об'єктів оточенням Путіна вже освоєні, а до спортивних бойкотів їм не звикати – не соромно ж було через допінговий скандал виступати під олімпійським прапором. Чемпіонат у Росії поки ніхто в світі офіційно не бойкотує, але ось представників британської королівської сім'ї там уже точно не буде. Росіянам наплювати, а для британців, громадян країн Співдружності та інших цивілізованих держав це дуже багато значить.
За що чи для чого вбили Скрипаля?
Версій про те, як саме були отруєні Сергій Скрипаль і його дочка Юлія, вже циркулює чимало. В Лондоні впевнені, що зроблено це за допомогою нервово-паралітичного токсину «Новачок», розробленого в Росії й наявного лише в цій країні. Москва, своєю чергою, запускає фейки про те, що технології виробництва цієї отрути вже давно розповзлися світом і хто завгодно міг сфабрикувати смертельну дозу. Свіжа заява переобраного президента РФ Володимира Путіна не викликає на Заході ані найменшої довіри: «Якби це було бойова отруйна речовина, люди, звичайно, загинули б на місці. В Росії немає таких коштів, ми всю нашу хімічну зброю знищили під контролем міжнародних спостерігачів».
Але все-таки залишаються питання: чому використовували таку небезпечну отруту, яка могла призвести до отруєння й інших людей? Хоча цього й не сталося: отрута точково зробила свою справу й нікого стороннього «не зачепила» (що може говорити про професіоналізм тих, хто її застосував). Але чи не простіше було, наприклад, застрелити Скрипаля? Або інсценувати самогубство, як у випадку з Борисом Березовським? Однак Скрипаля саме отруїли, як і ще одного перебіжчика – підполковника Олександра Литвиненка: отруїли його в тій же Великій Британії в 2006 році, але полонієм-210. Мотиви усунення Литвиненка принаймні зрозумілі – він заявляв, що мав за наказом із Москви вбити Бориса Березовського. Після чого підполковника, впевнені слідчі органи Великої Британії, отруїв Андрій Луговий – депутат Держдуми, колишній офіцер ГУ охорони РФ. Але Скрипаля за що усунули? Можна лише будувати версії, тому що в таких іграх спецслужб правда може спливти лише через багато років. А може й не спливти ніколи.
Британія розриває відносини з Росією: дипломати будуть вислані, візит Лаврова скасувалиВелика Британія висилає з країни понад 20 російських дипломатів у відповідь на отруєння колишнього російського шпигуна Сергія Скрипаля та його дочки, відповідальність за яке уряд покладає на Росію..
Сміху заради процитуємо спочатку позицію РФ з приводу мотивів цього злочину: постійний представник Росії при ООН Василь Небензя назвав отруєння Скрипаля невигідним для Росії й розцінив інцидент у Солсбері як провокацію напередодні виборів президента та Чемпіонату світу з футболу в Росії. Лондон хотів зірвати таким чином вибори Путіна? Або боїться зустрічі збірної Англії зі збірною Росії на полях мундіалю? Ну просто смішно. Залишається лише 2 варіанти про мотиви вбивства: показова демонстративна страта (для зовнішнього або внутрішнього глядача – питання, а може для тих і інших) та усунення його після виконання якоїсь роботи, припустимо, на замовлення Москви, або ж надання якоїсь інформації росіянам, про що не мали дізнатися його британські покровителі – йому жодні моральні принципи не могли перешкодити підробити «за старою пам'яттю» на колишніх господарів, адже в грошах він не купався. Ну й зовсім уже кіношна версія – помста когось із тих десятків агентів ГРУ, яких він здав свого часу англійцям як головний кадровик «Акваріума». Більш-менш виразних версій компетентні джерела не озвучили.
Як далеко може зайти конфлікт
За словами міністра закордонних справ Бориса Джонсона, сьогодні до Лондона прибуває група міжнародних експертів Організації із заборони хімічної зброї. Їм будуть передані для вивчення зразки нервово-паралітичної речовини, якою були отруєні Сергій Скрипаль і його дочка Юлія. Інцидент уже став предметом обговорення на екстреному засіданні Ради безпеки ООН – це дуже серйозний рівень. Лондон і Москва обмінялися різкими й відверто грубими заявами. Той же Борис Джонсон заявив, що Лондон вважає «вкрай імовірним», що отруєння екс-полковника ГРУ Сергія Скрипаля санкціонував особисто президент Володимир Путін. Міністр оборони Британії Гевін Вільямсон переплюнув свого колегу-дипломата й порадив Росії «забратися й заткнутися». Відповіді Росії в цьому плані головний британський дипломат Борис Джонсон вважає не схожими на реакцію країни, яка щиро вважає себе непричетною. Він назвав відповідні заяви російських властей сумішшю самовдоволеного сарказму, заперечення та приховування.
Отруєння Скрипаля: Порошенко висловив солідарність із позицією БританіїПрезидент України Петро Порошенко висловив солідарність Великій Британії, яка заявила про ймовірну причетність Російської Федерації до отруєння екс-розвідника Сергія Скрипаля та його дочки.
Німеччина та інші країни ЄС, США та багато інших країн висловили повну солідарність із Лондоном. Росія ставатиме дедалі більшим вигнанцем, ніж була до цього. Холодна війна, якщо можна так висловитися, в розпалі. Путін, який переміг на виборах, скоріш за все, намагатиметься погасити скандал усіма доступними засобами – тепер, отримавши голоси антизахідно налаштованого електорату, йому конфлікт уже не потрібен. Тому в України дуже небагато часу, щоб долучитися до загального хору обурення й переконливо нагадати про свої проблеми з Росією та про її злочини проти нас, хоч там усі й втомилися вже від корумпованої української влади, яка скаржиться на агресію з боку Росії, але веде з нею бізнес і навіть не вислала жодного російського дипломата у відповідь на 10 тисяч убитих українців! Справа збитого над Донбасом малазійського Боїнга – це також козир проти Росії, але козир не наш, а голландський. Можливо, що й Варшаві вдасться аргументувати версію про те, що авіакатастрофу літака з їхнім президентом Лехом Качинським та польською елітою під Смоленськом також організували росіяни. І що тоді буде?
Європейці та американці знайдуть механізми тиску на Москву. Зрештою, довести «союз нерушимий» до розвалу в 1991 році Захід зміг. До відкритої війни, звичайно ж, і навіть до відключення SWIFT справа майже напевно не дійде – це занадто невигідно та небезпечно для їхніх держав і народів, а західні уряди звикли рахуватися з інтересами громадян. На відміну від урядів Росії, а також України. Наша єдина вигода від конфлікту Москви із Заходом – це те, що в пошуку примирення Росія не посилюватиме агресію проти нас, а може навіть і піти на деякі поступки по Донбасу. Наприклад, погодиться на компромісний варіант миротворчої місії. Але це зовсім не означає, що Москва відмовиться від розгойдування ситуації в Києві будь-якими способами – вже давно очевидно, що Захід наші проблеми хвилюють набагато менше, ніж убивство російського перебіжчика або зниження тиску в транзитній газовій трубі.
Максим Кречетов, спеціально для «Слова і Діла»
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»