Інтерактивна карта звалищ і штрафи за сміття на узбіччях: як влада вирішує питання відходів

Читать на русском
Сортування сміття в Україні введене з 1 січня, однак за фактом ніхто цього не робить. У зв'язку з цим Слово і Діло згадувало, які обіцянки дають політики для вирішення проблем із відходами.
Reuters

У жовтні 2012 року в рамках підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС Верховна Рада внесла зміни до закону «Про відходи». Згідно з ухваленими змінами, з 1 січня 2018 року в Україні забороняється захоронення неперероблених побутових відходів. Крім того, українців зобов'язали сортувати сміття. З моменту ухвалення змін минуло вже 6 років і про них усі забули. Жодної ухвали з переліком і послідовністю операцій зі сміттям створено не було, й до виконання закону ніхто не приступив. Загалом, за останні роки «сміттєве питання» в Україні значно загострилося: звалища переповнені, а сміттєпереробних заводів у країні немає. «Слово і Діло» аналізувало, які обіцянки політики давали на тему «сміттєвої проблеми».

Проблемою, що найбільше запам'яталася минулому року, став сміттєвий колапс у Львові, коли в місті накопичилося кілька тонн твердих побутових відходів, а вивозити їх було нікуди. Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман обіцяв усіляко сприяти якнайшвидшому вирішенню проблеми. 20 квітня 2017 року Кабмін разом із місцевою обладміністрацією знайшли кілька варіантів рішення, поки міськрада не ухвалить остаточний системний підхід.

Машини зі львівським сміттям їздили всією Україною. 12 березня нардеп Віталій Барвіненко пообіцяв, що скерує депутатські запити Міністерству екології та МВС щодо появи сміття на території Одеської області, але за місяць цього не зробив.

До початку літа ситуація стала критичною. Найрадикальніші обіцянки в рамках цієї ситуації дали нардепи від «Самопомочі» Оксана Сироїд та Олег Березюк: вони обіцяли голодувати, поки влада не вирішить проблему Львова. Їхнє голодування тривало з 19 до 24 червня, коли відходи з міста стали поступово вивозити.

Влітку 2016 року на нелегальному звалищі в селі Крюківщина Київської області виникла пожежа. Після цього нардеп Михайло Гаврилюк пообіцяв сприяти ліквідації сміттєзвалища. Гаврилюк направив звернення міністру екології та природних ресурсів Остапу Семераку та голові Національної поліції Хатії Деканоїдзе щодо вжиття заходів. Крім того, нардеп звернувся до поліції, щоб притягнути до відповідальності причетних до діяльності звалища.

В результаті Гаврилюк свого домігся: 18 травня 2017 року стало відомо, що діяльність полігону припинена.

Тим часом нардеп Володимир Парасюк в 2016 році обіцяв підготувати законопроект про збільшення штрафу за незаконне вивезення сміття в 100 разів. Такий документ був зареєстрований у парламенті 21 грудня.

У рамках «загальнонаціональної» боротьби зі сміттям багато обіцянок давав міністр Семерак. Зокрема, у вересні 2016 року була запущена інтерактивна карта звалищ України.

Крім того, до серпня 2017 року Семерак обіцяв перевірити всі суб'єкти господарювання в галузі поводження з небезпечними відходами. Як повідомили «Слову і Ділу» в Мінекології, за 2016-2017 роки були проведені 102 перевірки, однак на вересень 2016 року в Україні налічувалося 294 суб'єкти господарювання, які мали ліцензії на здійснення діяльності щодо поводження з небезпечними відходами. Таким чином, міністр не встиг завершити перевірку вчасно, однак пообіцяв завершити розпочате.

Боротися зі сміттям на дорогах обіцяв міністр інфраструктури Володимир Омелян. 4 січня міністр заявив про намір ініціювати високі штрафи за засмічення узбіч.

Раніше «Слово і Діло» розбиралось, як мери українських міст вирішують проблему зі сміттям.

Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: