Заручники рейтингів: топ-3 найбільш неочікуваних політичних об’єднань осені

Олександр Радчукполітолог

Напередодні нового політичного сезону політики та партійні лідери намагаються якомога тверезіше оцінити власні можливості для своєї подальшої діяльності. Основний критерій – рейтинги довіри, основані на відкритих та закритих даних електоральної соціології.

Партіям, які не користуються широкою підтримкою серед потенційних виборців, слід вже зараз задуматися про своє найближче майбутнє. Найкраща стратегія – провести перемовини зі своїми більш рейтинговими колегами з інших політичних таборів. І в такому питанні ідеологічні та ціннісні відмінності можуть цілком реально відійти на друге місце.

Вже цієї політичної осені українців можуть очікувати несподівані союз між політиками та партіями, які ще вчора здавалися непримиримими ідеологічними ворогами. Об’єднання можуть відбуватися як у форматі різноманітних мезальянсів, так і на цілком паритетних умовах. Головні критерії – наявність фінансових, медійних ресурсів, які дадуть можливість наростити електоральну вагу та отримати перемогу на майбутніх виборах.

Тож цілком імовірно, що ми станемо свідками чергових політичних зрад та «широких коаліцій», заснованих на ситуативному інтересі та жазі отримати якомога переконливішу перевагу за конкурентів. Проаналізуємо трьох найбільш несподіваних союзників, домовленості між якими можуть здивувати переважну більшість українських громадян.

Назад до «Батьківщини»?

Партія «Батьківщина» та її лідерка Юлія Тимошенко наразі мають одні з найвищих електоральних рейтингів серед українців. Варто згадати, що під час дострокових парламентських виборів партія здобула 5,6% голосів виборців, що здавалося невисоким результатом, враховуючи 5% прохідний виборчий бар’єр для політичних партій. В 2014 році більша частина політичних соратників Юлії Тимошенко вирішили піти від неї у велику політику з власними партійними проектами. Найбільшою втратою для «Батьківщини» був відхід одного, здавалося б, із найвідданіших соратників Юлії Володимирівни – Олександра Турчинова.

Початок осені в Кабміні: чи зможуть ухвалити реформи та уникнути політичної кризиЯкими є першочергові завдання уряду та яка з реформ може розколоти коаліцію в новому політичному сезоні, з'ясовувало Слово і Діло разом з експертами.

Куди більш прогнозованими був відхід із партії Арсенія Яценюка та Арсена Авакова. Більшість колишніх партійців «Батьківщини» отримали прохідні місця у виборчих списках новоствореної партії «Народний фронт», яка показала найвищий результат та отримала переконливу перемогу на виборах – 22,14%.

Втім, Юлія Тимошенко не стала сваритися зі своїми колишніми соратниками, а, навпаки, зайняла партнерську позицію. Фракція «Батьківщини», маючи лише 19 мандатів, таки увійшла до складу першої коаліції «Європейська Україна» разом з іншими 5 фракціями парламенту.

Тепер, коли рейтинги двох найбільших провладних партій впали, «Батьківщина», навпаки, нарощує м’язи. Тому не дивно, що і колишні соратники, і нові потенційні союзники шукають можливості для майбутньої політичної співпраці. Так, цього тижня блогери та користувачі соцмереж активно обговорювали чутки про можливі неформальні переговори між нинішнім очільником МВС Арсеном Аваковим та лідеркою «Батьківщини» Юлією Тимошенко. Предметом перемовин могла бути майбутня співпраця політиків на наступних виборах.

Офіційних підтверджень, як і спростувань, факту цієї зустрічі та можливих питань для обговорень так і не прозвучало від жодної зі сторін. Щоправда, Арсен Аваков на своїй сторінці в Facebook написав дещо іронічний пост, в якому натякнув, що чутки про його перемовини з Тимошенко – лише спроба політичних конкурентів заплутати виборців і внести недовіру до лав нинішніх союзників по коаліції.

На одному з публічних заходів лідерка «Батьківщини» наголосила, що в її політсилі розглядають можливість «єднання зусиль» з іншими партіями. Передусім ідеться про «Самопоміч» та «Свободу», які, на думку Тимошенко, зазнали політичних утисків з боку влади.

Втім, виключати альянс із Арсеном Аваковим також було б передчасно: в нього є суттєвий ресурс у вигляді контролю за силовими структурами, а також неприховані політичні амбіції. Не секрет, що особливою опікою Авакова користується окремий загін особливого призначення Нацгвардії «Азов», який був створений на базі однойменного добровольчого батальйону. Цю добре згуртовану мілітаризовану структуру об’єднала праворадикальна націоналістична ідеологія, а на базі її активістів згодом була створена партія «Національний корпус». До того ж іще один соратник Авакова – його радник Ілля Кива – нещодавно очолив підзабуту українцями Соціалістичну партію України.

Два капітани

Ще один можливий альянс, який нині обговорюється більше за лаштунками – об'єднання політичних зусиль Володимира Гройсмана та Арсенія Яценюка. І перший, і другий мають у своєму арсеналі всі необхідні компоненти для руху в напрямку один до одного. Нинішній прем’єр-міністр Володимир Гройсман завдяки підтримці «Народного фронту» та його лідера Арсенія Яценюка має гарні шанси зберегти за собою посаду навіть у найгіршому політичному становищі. Таким чином Володимир Гройсман поступово дистанціюється від впливів пропрезидентської команди, а Арсеній Яценюк не втрачає вплив серед своїх однопартійців.

Новий політичний сезон: головні інтриги та осінні плани КабмінуНа старті нового політичного сезону в БПП допустили кадрові зміни в кількох міністерствах. Щодо якого міністерського крісла буде найбільше дискусій, з’ясовували експерти.

Хоча обидва політика розуміють, що навіть об'єднавши зусилля, це навряд чи додасть їм електоральної підтримки. Принаймні вони зможуть посилити власні позиції, оголосивши про спільний політичний похід на майбутніх виборах. Теоретично, обоє мають зареєстровані політичні партії: Яценюк може відродити колись «заморожений» у стані ліквідації «Народний фронт» (тим паче, що Міністерство юстиції зараз очолює його близький соратник Павло Петренко), Гройсман може спробувати «розкрутити» партію «Вінницька європейська стратегія». Обидві політичні сили можуть стати фундаментом для спільного політичного проекту, звісно лише в разі, якщо двоє політиків погодяться на такий авантюрний сценарій.

Надширока коаліція

Нарешті особливою «родзинкою» нового політичного сезону можуть стати різноманітні політичні інкорпорації чи мезальянси з політичними партіями на базі пропрезидентської партії БПП.

Один із можливих сценаріїв – об’єднання зусиль із новими політичними проектами, утвореними з уламків колишніх «регіоналів» чи «Опозиційного блоку». Щоправда, якщо партії «Наш край», створеної не без технологічної участі Банкової, потрібно ще забезпечити перемогу на майбутніх парламентських виборах (чи то за списками, чи в мажоритарних округах), то з іншими політичними силами та їхніми основними спонсорами така співпраця вже триває. Перш за все йдеться про партію «Відродження» та можливість співпраці з новим партійним проектом, основним спонсором якого може стати бізнесмен Рінат Ахметов.

Перезавантаження Кабміну: які посади стануть розмінною монетою та хто з міністрів підеПрезидент анонсував виконання 144 реформ, а в БПП тим часом заговорили про перезавантаження уряду. Чого чекати в новому політичному сезоні, розповіли експерти.

Про обопільну симпатію останнього з Банковою вже не лише ширяться чутки, але й уважний спостерігач може помітити неприховані ознаки цієї співпраці. Так, телеканал «Україна», підконтрольний Ахметову, в своїх програмах майже не критикує дії президента. До слова, різка критика дій Петра Порошенка майже відсутня й на багатьох інших телеканалах впливових олігархів.

Що ж до технічної складової, то новий партійний проект Ріната Ахметова може цілком бути створений на базі «Сильної України» Сергія Тігіпка, але без участі останнього. Ще дві потенційні «заготовки» – політсила Індустріальна партія України, яку зараз контролює гендиректор «Запоріжсталі» Ростислав Шурма, або партія «Основа» Сергія Тарути. Базовими електоральними регіонами нової політсили стануть східні та південні області, де сконцентровані промислові активи групи «Метінвест». До слова, агітаційна кампанія Індустріальної партії вже стартувала в місцевих ЗМІ. Вочевидь, який би варіант не вибрав Рінат Ахметов, його нова партія з великою ймовірністю стане потенційним союзником влади. При цьому, він може й надалі зберегти сильні позиції та вплив на частину «Опозиційного блоку».

Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...