Субсидії-2017: чи вистачить уряду грошей, щоб сподобатися всім?

Олександр Радчукполітолог

Відсутність гарячої води в перші літні місяці стало вже звичним явищем для киян. І хоча плата за комунальні послуги, зокрема й постачання гарячої води, зросла в рази, ситуація докорінно не змінилася. Тож кожен вирішує проблему самотужки: одні ставлять бойлери, інші загартовуються холодною водою, решта – переходять у режим щоденних водних процедур у форматі «каструлі-тазики».

Працівники комунальних підприємств традиційно вказують на те, що такий період випробувань мереж необхідний, щоб перевірити їх надійність та підготуватися до зимового періоду. Як показує досвід, літні випробування не вирішують проблеми: з першими морозами труби знову прориває, й мешканці багатоквартирних будинків знову залишаються без теплої води, але вже взимку.

Та в ситуації з відсутністю гарячої води не лише в мешканців столиці, але й в інших містах, є більш аргументована причина. Так, у компанії «Київенерго» зауважують, що не отримали компенсацію за пільгами та субсидіями на суму в 1,47 мільярда гривень, з яких борги за електроенергію та водопостачання – 207 мільйонів гривень, а за теплову енергію та гарячу воду – 1,2 мільярда гривень. Цілком імовірно, що саме відсутність грошей на компенсації з Держбюджету призводять до погіршення якості надання послуг компаніями.

Причина проста: кількість громадян, які потребують субсидій, постійно зростає, а грошей у Держбюджеті не вистачає. Експерти попереджали про такий сценарій ще наприкінці минулого року. В уряді звітували, що впораються із ситуацією. Проте, як свідчать реалії, грошей справді не вистачає: затримки з фінансуванням пільг та субсидій тривають від 3 до 6 місяців. Схоже, наближається час, коли Кабміну доведеться більш рішуче реформувати систему розрахунку за субсидії.

Грошей вистачить?

У Мінфіні визнають: тих грошей, які були передбачені в Бюджеті-2017 на компенсації субсидій, дійсно замало. Експерти зазначають: замість закладених 47 мільярдів гривень необхідно було б передбачити не менш ніж 100 мільярдів.

Оплата послуг ЖКГ: як можуть покарати боржниківЕксперт з енергетичних програм розповів про запобіжні заходи для населення через заборгованість за комуналку.

Урядовці ж вважають, що збільшення суми до 60 мільярдів із Держбюджету має вистачити, щоб закрити питання щодо боргів. Кабмін підготував та вніс на розгляд парламенту відповідний законопроект із поправками до Держбюджету, в якому запропонував збільшити видатки на субсидії на 14,1 мільярда гривень. Верховна Рада підтримала позицію уряду. «Цієї суми достатньо для закриття потреби, яка на сьогодні виникла. На 1 січня заборгованість складала 23 мільярди гривень, зараз це 33, а з урахуванням того, що можливі списання певних сум, додаткових 15 мільярдів гривень має бути достатньо, щоб закрити річну потребу», – підкреслив заступник міністра фінансів Сергій Марченко під час обговорення проблеми в рамках круглого столу «Субсидії та борги за газ: міфи та реальність».

Втім, на думку представників компаній-постачальників комунальних послуг, додаткових коштів із Бюджету вистачить, щоб вирішити проблему лише до жовтня цього року. Далі почнеться нова хвиля заборгованостей, яка може мати значно гірші наслідки, адже тарифи за тепло зростатимуть і надалі.

Операція «сподобатися всім»

Очільник Кабміну випромінює оптимізм. За його словами, уряд уже розпочав активну підготовку до опалювального сезону 2017/2018, в якому суттєвих проблем не очікується. «Минулого року, як би нас не лякали, ми підготувалися до опалювального сезону. Ми провели серйозну роботу з накопичення ресурсів, проведення ремонтних робіт, аби пройти зиму. І наступний опалювальний сезон пройдемо стабільно та якісно», – зазначив Володимир Гройсман, відкриваючи спеціальну селекторну нараду з головами облдержадміністрацій щодо підготовки до осінньо-зимового періоду.

Оновлена програма житлових субсидій: що змінилося?З 1 травня в Україні почала працювати оновлена програма житлових субсидій: «Слово і Діло» розібралося, які зміни чекають українців.

При цьому зрозумілої відповіді, що далі робити з проблемою заборгованостей із субсидіями, в прем’єр-міністра немає. Вочевидь, виділені додаткові кошти з Бюджету не вирішують проблеми.

Ситуація може погіршитися на тлі рішення урядовців щодо зміни умов отримання субсидій. Адже з 1 травня діють нові норми урядової постанови №848, яка ще більше спрощує порядок надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату ЖКГ. Оновлена програма надання субсидій збільшує соціальну норму, за якою надається послуга (для непрацездатної людини вона збільшується з 49 кв. м. до 75 кв. м. помешкання, в якому вона проживає), за рахунок місцевих бюджетів планується надавати субсидію громадянам, які проживають у садових будинках чи дачних кооперативах і сплачують комунальні послуги.

Таким чином, попри брак грошей на субсидії, уряд розширює перелік осіб, які можуть претендувати на отримання соціальної допомоги. Схоже, бажання «сподобатися всім» превалює над здоровим глуздом.

Яка альтернатива субсидіям?

Восени і уряду, і постачальникам компослуг, і самим користувачам буде важко. Варіантів термінового вирішення проблеми буде лише три: збільшувати видатки Бюджету ще приблизно на 20 мільярдів гривень для того, щоб погасити борги, залишити борги перед населенням для оплати їх наступного року або вносити зміни до формату нарахувань субсидій.

Перш за все, йдеться про більш прискіпливу перевірку сімей-одержувачів субсидій. У Міністерстві соціальної політики повідомили, що під час переоформлення субсидій на опалювальний сезон 2017/2018 відсіється від 2 до 5% субсидіантів. Рішення про відмову приймається на підставі того, що домогосподарство, яке хоче отримати субсидію, неправильно вказало склад або розмір доходів сім'ї.

Підвищення тарифів – латання дірок, яке восени може вартувати владі соціального вибухуЕкс-міністр палива та енергетики пояснив, до яких наслідків може призвести політика підвищення тарифів на комунальні послуги.

Загалом же, за даними міністерства, у 2016-2017 роках субсидію оформили 7,4 мільйона українських сімей або 44% від загальної кількості усіх домогосподарств. Вочевидь, в уряді планують більш ретельно приймати заявки на оформлення нових субсидій, адже грошей катастрофічно не вистачає вже зараз, а тарифи й надалі зростатимуть.

Надання субсидій є не надто ефективним способом соціальної допомоги з однієї суттєвої причини: енергетичні витрати України є одними з найбільших у країнах Європи та світу. І саме житловий фонд та житлово-комунальне господарство є найбільш витратними секторами. Більш продуманою була б політика, якби частина грошей, яка нині йде на субсидії, витрачалася на поліпшення енергоефективності. Це стосується як домогосподарств, так і програм із модернізації підприємств, які надають комунальні послуги. Навіть якщо ці підприємства є приватними, держава може стимулювати їх не виплатами компенсацій із Держбюджету, а дешевими кредитами на покращення показників із енергоефективності.

Перший крок був зроблений минулого року, коли уряд створив Фонд енергоефективності – орган, який шляхом співпраці з населенням повинен провести модернізацію житлового фонду та заощадити енергоресурси. Проте Фонд не може запрацювати ефективно без запуску дієвої системи монетизації субсидій. Крім того, ті громадяни, які не отримують субсидій, просто не можуть дозволити собі співпрацю з Фондом, тому що після сплати за комунальні послуги не мають фінансової можливості ще й модернізовувати своє житло.

Питання субсидій – це перш за все соціальний аспект. Однак наразі створена система працює в замкненому колі: збільшення вартості тарифів призводить до зубожіння українців, які змушені оформлювати субсидії. Грошей на компенсації в Бюджеті катастрофічно не вистачає й водночас через такий перерозподіл податків держава продовжує стимулювати неефективне використання енергетичних ресурсів.

Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...