Спроба №4: що принесе українцям черговий транш МВФ?

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

В рамках чотирирічної програми розширеного фінансування від МВФ Україна з 2015 до 2019 рік Україна має отримати 17,2 мільярда доларів кредитних коштів. Згідно з графіком надання кредиту, 2016 рік був провальним для української сторони: нам не вдалося вчасно переконати кредиторів у власный спроможності вчасно виконати свої зобов’язання. Так, у 2016-му Україна отримала лише один кредит у розмірі 1 мільярду доларів, хоча за планом до кінця минулого року мала б отримати ще один транш.

Тож наразі урядовці ведуть перемовини про отримання ще одного мільярда доларів кредиту, який Україна мала б отримати ще в листопаді 2016 року. Тоді як раніше протягом 2017-го МВФ планував три перегляди щодо надання кредитів – йдеться про загальну суму в понад 4,5 мільярди доларів. Не виключено, що в разі успішних перемовин графік буде переглянутий і деякі транші будуть об’єднані в часі. Але виникає логічне запитання: що для цього в українському уряді запропонують кредиторам натомість?

Наступний транш кредиту має стати вже 4-ю за ліком спробою українського уряду з початку 2015 року переконати МВФ у надійності заданого курсу на реформи.

Домовитись за будь-яку ціну?

Про важливість надання чергового траншу кредиту свідчить зустріч Президента Петра Порошенка з директором-розпорядником МВФ Крістін Лагард на Міжнародному економічному форумі, який цими днями традиційно проходить у швейцарському Давосі.

Експерт розповів, що може завадити Україні отримати гроші МВФВиконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера розповів, які статті Бюджету можуть поставити під загрозу кредитування України від МВФ.

Обидві сторони підтвердили позитивні наслідки перемовин: і Порошенко, і Лагард визнали зустріч «продуктивною», а для надання траншу потрібно буде внести «технічні правки» до чергового меморандуму. «Це була дуже продуктивна зустріч. Ми обговорювали реформи й поступ, що був досягнутий в Україні за часів президентства Порошенка», – повідомила Лагард.

Меморандум – це документ, який український уряд підписує й відправляє до штаб-квартири МВФ для того, щоб експерти Фонду мали можливість у подальшому переглянути пункти виконання даних владою обіцянок щодо покращення платоспроможності України в майбутньому. Складність полягає в тому, що сам Фонд не є найбільш зацікавленою стороною в здійсненні реформ в Україні. І діє відповідно до власних інтересів. Він лише надає (чи не надає) кошти саме для того, щоб потім отримати їх назад (або зайвий раз не ризикувати). А от уряд має сформувати чіткий порядок денний, завдяки якому зможе в підсумку покращити макроекономічні показники розвитку України. Тож необхідні кроки потрібно виписати так, щоб не лише отримати кредит, але й здійснити необхідні позитивні перетворення в державі.

Остання перепона

Питання, яке начебто викликало найбільшу дискусію, – якісне проведення пенсійної реформи в Україні. В ЗМІ з’явилася неофіційна інформація про перебіг перемовин та пункти нового меморандуму, серед яких начебто фігурувала вимога про поступове підвищення пенсійного віку для українців.

ЗМІ розповіли, чого МВФ очікує від України в 2017 роціЗгідно з останньою версією меморандуму про співпрацю України з МВФ, український уряд зобов'язався виконати 12 вимог.

Урядовці в звичній їм манері заперечили і наявність подібних вимог-пунктів, і взагалі ефективність самої ідеї підняття пенсійного віку. Так, віце-прем'єр Павло Розенко заявив, що Україна не брала на себе таких зобов'язань. А міністр соцполітики Андрій Рева неодноразово публічно переконував громадян у тому, що ключовою проблемою є саме дефіцит Пенсійного фонду. А те, яким шляхом вирішити це питання, і є предметом для дискусій із МВФ. «Кредитор вносить свої пропозиції щодо вирішення тих проблемних питань, які він бачить. Відповідно, ми ведемо дискусію на тему, як ми будемо вирішувати цю проблему. Якщо ви не хочете до наших рекомендацій прислухатися, то, будь ласка, запропонуйте ваші. Переконайте нас у тому, що ваші рекомендації ведуть до тієї ж мети іншим способом. Тому ми сьогодні дискутуємо. Ми говоримо, що цей шлях, який нам сьогодні запропонували, для нас не є правильним. Ми вважаємо, що є інша можливість – зменшити дефіцит Пенсійного фонду», – заявив Рева в ефірі одного з телеканалів.

Цікаво й те, що на «Урядовому порталі» зникло повідомлення про основні складові пенсійної реформи, про які Рева розповів за підсумками зустрічі з постійним представником Міжнародного валютного фонду Жеромом Ваше. Зокрема, в Мінсоцполітики обговорювали ідею щодо зменшення страхового стажу.

«Маяки» vs вимоги

Щоправда, однією пенсійною реформою для отримання нових траншів від МВФ не відбутися. Для цього владі доведеться піти на низку суттєвих кроків, які викликають дискусію як у пересічних громадян, так і серед експертної спільноти.

Експерт розповів, що може повністю закрити кредитування від МВФЕкономіст оцінив перспективи отримати транш МВФ у січні наступного року та пояснив, що може взагалі заблокувати процес співпраці з кредиторами.

Зокрема, йдеться про прийняття закону «Про ринок землі», який би так чи інакше відкрив шлях до скасування мораторію на ї продаж.

Ще кілька пунктів стосуватимуться впровадження більш рішучих кроків на шляху боротьби з корупцією. Додатково йдеться й про створення системи антикорупційних судів.

Крім того, серед так званих «структурних маяків» (показників, за якими оцінюватимуть прогрес виконання урядом визначених ними ж зобов’язань) є монетизація системи субсидій, проведення аудиту націоналізованого «ПриватБанку», створення єдиного реєстру отримувачів соціальних виплат, реформа фінансової поліції, аудит баз даних ДФС та інші.

Потрібно також зауважити, що затримка з отриманням останнього траншу також виникла й через недотримання цілої низки попередніх умов, які були зазначені серед «структурних маяків». Це і приватизація державних підприємств, і можливість скасування спрощеної системи оподаткування, і перегляд закону про державну службу з іще більшим скороченням держслужбовців та бюджетників. Наприклад, один із позитивних кроків – запровадження та запуск системи електронного декларування, з точки зору експертів МВФ, не є достатнім. Там вважають за необхідне, щоб НАЗК передало до НАБУ проаналізовану інформацію щодо фактів несвоєчасного подання чи сфабрикованих декларацій чиновників. Цей крок виглядає цілком логічним, адже поки що наслідком подання топ-чиновниками е-декларації був лише репутаційний та медіа-ефект.

Ризики чи реформи?

Співпраця між Україною та МВФ триває з 1994 року. Дійсно, можна з упевненістю стверджувати, що саме завдяки Фонду багато позитивних кроків нової влади після 2014 року стали реальністю. Втім, гроші давали й раніше – багатьом українським урядам.

Найбільш плідною була співпраця МВФ з урядами після 2008 року та до 2013-го включно: загалом Україна отримала близько 3,4 мільярда доларів кредитів із 16, що були заплановані. МВФ щоразу різко реагував на можливість продовження співпраці, коли в Україні виникала чергова політична криза. А от у 2002-2008 роках, у період економічного зростання завдяки сприятливій кон’юнктурі на експортних ринках, Україна не зверталася до Фонду за кредитами.

Збайдужіле партнерство: чи вдасться уряду втримати співпрацю з МВФ?Місія МВФ стримано оцінила прогрес реформування економіки урядом Володимира Гройсмана. Чергового траншу до кінця року Україна, скоріш за все, не отримає. Як розвиватимуться події далі?

Але навряд чи хтось зараз може сказати, що і середина 2000-х, і посткризові роки 2008-2013 ознаменувалися суттєвим «проривом» України внаслідок проведених реформ. Кредитні кошти, як і їхня відсутність, абсолютно не були запорукою кардинальних змін як у самій державі, так і в способі управління. Залишається лише сподіватися, що нинішня влада добре усвідомлює наслідки своєї бездіяльності чи непродуманих кроків і використає кредитні кошти за призначенням – для реалізації реформ.

Якщо транш не нададуть

У Кабміні стверджують, що текст нового меморандуму має бути узгоджений до кінця січня цього року – до засідання Ради директорів МВФ.

Так, міністр фінансів Олександр Данилюк в одному зі своїх інтерв’ю повідомив, що уряд сподівається отримати черговий транш кредиту на початку лютого. Втім, кількома місяцями раніше чиновник переконував своїх співрозмовників у ЗМІ, що неотримання траншу не є критичним для української економіки.

Насправді, Україна найближчим часом не зможе відмовитися від шляху подальшого кредитування від МВФ. Тож затримки із наданням траншів навряд чи матимуть суттєвий вплив на макроекономічні показники. А ось припинення співпраці може суттєво вплинути на подальше майбутнє країни.

Щоб відмовитися від подальшої співпраці з МВФ, варто справді провести масштабні реформи та суттєво зміцнити свій фінансово-економічний потенціал. Так, наприклад, у 2012 році зробив уряд Туреччини й припинив співпрацю із МВФ, щоправда, виплативши за зобов’язаннями близько 24 мільярдів доларів. Натомість тодішній прем’єр-міністр Реджеп Ердоган запропонував своїм співгромадянам альтернативу – масштабну інфраструктурну розбудову країни. По суті, йшлося про вкладення коштів у туристичну інфраструктуру та дороги, що наразі позитивно позначилося на загальній економічній ситуації в Туреччині.

Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.